Київ заявляє про досягнення нових домовленостей щодо газу, Москва говорить радше про певний поступ, а експерти вважають, що змінився лише тон Кремля, але не його плани.
Говорити про нову ціну російського газу для України ще зарано, заявив український прем’єр-міністр Микола Азаров, уточнюючи власну заяву, зроблену напередодні про досягнення домовленостей щодо перегляду газових контрактів із Росією.
"Говорити про ціну зараз зарано. Орієнтири є, ми до цих орієнтирів рухатимемося", - заявив український прем’єр.
Він також назвав ці нові цінові "орієнтири" прийнятними для України:
"Ми вважаємо, що наші партнери мають уважно вислухати наші аргументи, але, в принципі, російська сторона в особі президента та прем’єр-міністра на переговорах із нашим президентом, на мій погляд, обрала досить конструктивну позицію. І ця конструктивна позиція дає нам право думати про те, що ми, нарешті, досягнемо взаємно прийнятних результатів", - повідомив Азаров, уточнивши, що у Києві очікують завершення газових переговорів до кінця жовтня, а вже з 2012 року сподіваються імпортувати російський газ за новою ціною та новими контрактами.
Утім, український прем’єр не став конкретизувати не тільки нові можливі ціни на російський газ, але й умови їхнього перегляду, заявивши лише, що "йдеться про комплексний підхід у виробленні складових наших взаємодій із постачання і транзиту газу".
Газові переговори - погляд з Москви
Тим часом у Москві те, що відбувається на газових переговорах із Києвом, називають не домовленостями, а "зближенням позицій".
Речник російського Газпрому Сергій Купріянов заявив, що "станом на зараз ніяких домовленостей про зміну умов контрактів між Газпромом та Нафтогазом немає".
"Разом із тим, на переговорах, що відбулися минулими вихідними, позиції з питань газової співпраці вдалося зблизити. Попереду ще дуже велика робота", - наголосив представник Газпрому.
Напередодні керівник Газпрому Олексій Міллер заявив про те, що прогрес у переговорах із Україною щодо ціни на газ є, але "говорити про конкретні цифри та параметри поки що зарано".
"Швидше доречно говорити про загальне бачення підходів до розгляду та вирішення питань газової співпраці", - заявив Міллер.
Тарифи на транзит, Митний союз, ГТС, чи все разом?
Поки сторони продовжують переговори, преса та експерти обговорюють, що дозволило вивести ці переговори із, здавалося б, глухого кута після того, як місяць тому українські керівники оголосили про наміри оскаржувати контракти на постачання російського газу у міжнародних судових інстанціях.
Як заявила після суботніх переговорів Медведєва та Януковича у Завідово речниця російського президента Наталія Тімакова, під час цієї зустрічі були досягнуті "певні домовленості".
"У розвиток цих домовленостей відбувалася зустріч між Олексієм Міллером та Юрієм Бойком, в ході якої вони обговорили поточну ситуацію. За її підсумками керівник Газпрому доповів президентові Російської Федерації, що в обговорюванні питання ставки транзиту газу в Україну досягнутий суттєвий прогрес, що дозволяє розраховувати на укладання відповідних домовленостей в інтересах обох сторін", - заявила речниця російського президента.
Крім того, газета "Коммерсантъ" із посиланням на свої джерела у російському уряді повідомила, що, начебто, питання приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану майже знято із порядку денного, тоді як у питанні доступу Росії до управління української газотранспортної системи є якісь зміни. За інформацією видання, ця версія про відмову Києва інтегруватися до Митного союзу отримала підтвердження і серед членів української делегації. Натомість, ідея про створення тристороннього газотранспортного консорціуму, яка лише тиждень тому не знаходила розуміння у Москві, тепер, буцімто, зацікавила російську сторону.
Водночас українські експерти вважають, що питання приєднання України до Митного союзу поки що зарано скидати з рахунків. Директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков вважає, що це питання не втратило свою актуальність для російського керівництва:
"Говорячи про Митний союз, ця тема звучала і звучатиме. Тема Митного союзу залишатиметься у переговорному процесі. Я думаю, що Росія на це робитиме своєрідний політичний акцент. Тим паче, що Путіну, який знову прийшов до влади, буде потрібна певна зовнішньополітична перемога, прорив", - вважає Михайло Пашков. Експерт також передбачає, що якусь конкретику щодо нових українсько-російських газових домовленостей можна очікувати не раніше засідання міждержавної комісії всередині жовтня, під час якої і можуть бути ухвалені конкретні рішення.
Експерти радять залучати в арбітри Європу
Директор енергетичний програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що насправді "позиція російської сторони не зазнала змін, хіба що можна говорити про зміну тактики".
Відтак, під час газових переговорів із Москвою Києву варто було б активніше використовувати інструменти європейської енергетичної політики. Зокрема, запропонувати вести переговори у форматі Європейської енергетичної хартії, яка передбачає рівноправний доступ до енергетичних транспортних коридорів, і до якої приєдналася Україна, проте відмовилася приєднатися Росія.
Крім того, як радить експерт з питань енергетики Центру Разумкова Володимир Омельченко, Київ мав би активніше розглянути можливість залучення допомоги Євросоюзу в експертизі чинного контракту на постачання російського газу, а також у разі внесення змін до нього.
Ще одним "цікавим ходом", на думку експерта, був би продаж 49% української ГТС європейським компаніям при збереженні контрольного пакету за Україною. У цьому випадку, за правилами ЄС, контракти на постачання газу доведеться укладати на українсько-російському кордоні.