Ухвалення нового закону про вибори депутатів Верховної Ради підтвердило думку про те, що у політиці немає вічних друзів, а є лише вічні інтереси. Саме так експерти коментують спільне голосування опозиції і провладної більшості за нові правила на парламентських виборах.
В опозиційному таборі, вважають оглядачі, остаточно закріпиться дві партії-монополіста - "Батьківщина" Юлії Тимошенко і "Фронт змін" Арсенія Яценюка, - які й підтримали разом із фракціями більшості новий виборчий закон.
Те, що сталося увечері 17 листопада, перекреслило публічні заяви лідерів тих опозиційних партій. Вони заявляли про згубність змішаної системи виборів і обіцяли стояти до останнього, аби домогтися хоча б іншої пропорції у виборчій системі: якщо не 75% на 25%, то хоча б 60 на 40.
Вони також були категоричними противниками збільшення відсоткового бар’єра для партій, оскільки вважали, що це призведе до знищення низки опозиційних сил і не дозволить прийти у парламент новим політикам.
І, нарешті, вони були проти усунення від виборів блоків партій. Найменше у цьому, здавалося б, був зацікавлений блок Юлії Тимошенко, але фракція "БЮТ-Батьківщина" майже у повному складі за такий закон проголосувала.
Система проти системи
Власне, у тому, що Україна повертається до виборчої системи, що вже діяла, немає, на думку багатьох експертів, нічого трагічного. Парламенти, що обиралися за змішаною системою у попередні роки, були цілком дієздатними. У будь-якій виборчій системі можна знайти десятки переваг і стільки ж - недоліків.
Багато хто з експертів, колишніх депутатів парламенту, які проходили не одну виборчу кампанію, кажуть, що змішана система може вважатися найоптимальнішою, оскільки парламент є не лише законодавчим, але й представницьким органом, а виборці хочуть мати свого, конкретного депутата в окрузі.
Плюси є і у збільшенні прохідного бар'єра для партій, оскільки це сприятиме зміцненню кількох політичних центрів. В Україні це Партія регіонів, "Батьківщина" Юлії Тимошенко, "Фронт змін" Арсенія Яценюка, а також комуністи і націоналісти "Свободи". У всіх них є своя ніша і свої "сусіди", які можуть приєднуватися до них на тих чи інших умовах.
Експерти критикують і виборчі блоки: мовляв, навіщо тягти маргінальні партії у блок, які самостійно не набрали б і одного відсотка голосів.
Так само є багато аргументів і проти змішаної системи і всіх тих новацій, що запровадив парламент.
Головна критика спрямована на мажоритарну систему, оскільки саме одномандатні округи, кажуть її противники, більш залежні від адміністративного ресурсу, тобто - від впливу влади на результати виборів.
Парламентські оглядачі пам’ятають часи, коли, не ставши переможцем виборів за партійним списком, "партія влади" (Народно-демократична, яку нині мало хто пам’ятає), завдяки одномандатникам сформувала найбільшу парламентську фракцію, причому частина "незалежних" депутатів йшли до фракції під тиском і примусом.
"У 1998 році за рахунок мажоритарних округів вдалося зламати тенденцію, коли перемагала опозиція із розгромним результатом за списками. Тоді "партія влади" набрала близько 9%. Але більшість була прокучмівська. У 2002 році "партія влади" мала близько 18-ти відсотків голосів, і більшість знову за рахунок мажоритарних округів стала прокучмівською. Зараз буде подібна ситуація – Партія регіонів набере, звісно, більше 18%, але все одно це б не дозволило їй мати більшість за рахунок тільки партійного списку, а тому мажоритарні округи їй дуже потрібні", - сказала bbc.ua директор центру "Демократичні ініціативи", соціолог Ірина Бекешкіна.
"Нинішній парламент обраний за пропорційною системою. Ну і що з того, хіба Віктору Януковичу не вдалося сформувати парламентську більшість за рахунок депутатів із інших політичних сил, в тому числі опозиційних?" - запитує депутат парламенту кількох скликань Борис Безпалий.
"Так само ніхто не сумнівається, що ставши президентом, Юлія Тимошенко сформувала б більшість, і не лише за рахунок своєї фракції БЮТ", - сказав колишній депутат в інтерв’ю bbc.ua.
Більше роботи політтехнологам?
Ті опозиціонери, які голосували за новий виборчий закон, кажуть, що їм вдалося передбачити у ньому запобіжники, що не дозволять сфальсифікувати результати виборів. Щоправда, дещо раніше представники тих таки партій твердили, що, власне, сама змішана система є найбільш корупційною.
Зроблено максимально все можливе, щоб вибори, заплановані на 2012 рік, відбулися демократично і прозоро - так запевняють у фракціях "БЮТ-Батьківщина" та у групі "Фронту змін", які голосували за закон разом із більшістю.
"Новий закон про вибори дає можливість опозиції перемагати на майбутніх виборах. Соціологічні дослідження показують, що "Батьківщина" на сьогодні має достатньо високий рівень довіри як самостійна політична партія", - заявив депутат "БЮТ-Батьківщини" Сергій Подгорний.
"Опозиція опинилася перед обмеженим вибором: або змішана система з масштабними фальсифікаціями, як це планувала влада, або закон, який дає шанс суспільству на демократичні вибори. Ми вибрали другий варіант. На жаль, за деякими політичними позиціями досягти домовленостей не вдалося. Але з 20 вимог опозиції 17 задоволені повністю", - сказав представник групи "Фронту змін" Микола Мартиненко.
У Комітеті виборців України - організації, що багато років стежить за виборами в Україні, кажуть, що загроза масштабних фальсифікацій, дійсно, зменшилася суттєво, але не зникла остаточно.
"Встановлена ціла низка запобіжників. Але все одно закон не рятує від технологій, серед яких передусім підкуп виборців", - сказав bbc.ua голова КВУ Олександр Черненко.
Монополісти на опозиційному полі
Голосування "БЮТ-Батьківщини" і частини фракції НУ-НС за змішану систему виборів, за збільшення до п'яти відсотків виборчого бар'єра і за неучасть у виборах блоків шокувало ті політичні сили, які вважали і БЮТ, і "Фронт змін" попутниками на виборах.
"Наша Україна" звинуватила їх у "колабораціонізмі із теперішнім антинародним режимом".
"Ухвалена змішана система виборів – це пряма дорога до спотворення результатів голосування громадян через адміністративний тиск влади і до прямого підкупу виборців на мажоритарних округах, до політичної корупції та торгівлі депутатськими мандатами в парламенті", - йдеться у заяві "Нашої України".
"Це не компроміс. Це змова і зрада, яка буде дуже дорого коштувати демократії України", - вважає депутат Ірина Геращенко.
Лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко висловлюється ще більш різко. "Українці вкотре виставили себе ідіотами перед європейськими партнерами. Цього разу це зробила не влада – опозиція. Результат 366 голосів "за" вважаю не консенсусом, а швидше, змовою між Банковою і вождями опозиції в Раді", - написав депутат на блозі сайту "Українська правда".
Політолог із "Першої рейтингової групи" Михайло Басараб звертає увагу не лише на непослідовність дій опозиції і надто швидке порозуміння із владою, а й на наслідки для антивладного табору загалом.
"Зіграло правило економічної монополії. Дві найбільші політичні сили опозиції – "Батьківщина" Тимошенко і ті, що гуртуються навколо Яценюка продемонстрували, що їх влаштовує підняття бар'єра. Саме ці сили автоматично відкинули шанси пройти до парламенту партії Анатолія Гриценка, В'ячеслава Кириленка, під великим питанням - "Удар" Віталія Кличка і "Свобода" Олега Тягнибока. Тепер мають розпочатися вимушені і болісні злиття, фактично, розчинення у двох найпопулярніших партіях на умовах, які вони диктуватимуть", - сказав Михайло Басараб в інтерв'ю bbc.ua.
Утім, заяви про перемогу, що лунають від представників двох політичних сил, які мають усі шанси стати монополістами на опозиційному полі, можуть виявитися не фінальними в історії про правила гри на виборах.
Оскільки Партії регіонів нічого не заважає ближче до дня голосування, у разі, як хтось вважатиме, що закон потребує удосконалення, ухвалити зміни, потрібні їм. Прецеденти зміни виборчого законодавства навіть за кілька днів до виборів в Україні були.
Як сказав голова Комітету виборців Олександр Черненко, "кидок як головний елемент української політики поки що ніхто не відміняв".