Чим більше Захід підтримував демократичні рухи на кордонах Росії, тим авторитарнішим ставав режим Володимира Путіна. Такий висновок роблять автори другої частини документального фільму "Путін, Росія і Захід", що вийшов в ефір Бі-бі-сі.
Значна частина другої серії, яка називається Загроза з боку демократії (Democracy Threatens), присвячена "кольоровим революціям" в Грузії та Україні, а також ролі, яку відігравала Москва у цих подіях.
На думку авторів фільму, однією з ключових подій, що в результаті вплинули на внутрішньополітичну ситуацію в Росії, стали вибори президента України.
Після цього влада Росії почала посилювати закони про неурядові організації та вибори, а також створювати молодіжні прокремлівські організації.
Головний замовник - Кремль
"Помаранчева революція стала серйозною поразкою для Кремля, який "поставив на свого кандидата мільйони та репутацію Путіна", - йдеться у документальному фільмі, знятому на замовлення Бі-бі-сі.
У фільмі розповідається, що Путін приїхав до тодішнього президента України Леоніда Кучми, щоб обговорити, "як отримати такі результати на виборах, що захистили б російські інтереси".
"Це ж не секрет, Господи! - вигукує у фільмі колишній президент України. - А що Захід не обговорював, хто буде в Україні президентом? Так весь Захід і одна Росія, один Путін".
"Росія бачила пана Ющенка, знала його позицію, його висловлювання. У [Путіна] не було великого бажання, щоб він прийшов до влади", - продовжує Кучма.
Загалом, відзначається у фільмі, Путін перед виборами відвідав Україну сім разів, а до Києва з Москви прибула команда політтехнологів, які мали проводити кампанію тоді ще кандидата Віктора Януковича.
"Ми завжди, і це ми наголошували, працювали на російський уряд, - заявляє у фільмі московський політолог Сергій Марков. - І в Україні ми завжди про це говорили: наш головний замовник, наше головне керівництво - це адміністрація президента Росії".
Водночас, як говорить інший московський політтехнолог, Гліб Павловський, кампанією Віктора Януковича у 2004 році повністю керував Кучма, а сам кандидат був фактично "безправним функціонером".
Діяльністю московських політтехнологів, як стверджує Сергєй Марков, тоді формально керував глава адміністрації президента Росії - Дмитро Медведєв.
Втім, як зазначає Марков, Медведєву це завдання було не до душі.
"Він вважав за краще займатися російськими справами [...] та законними речами, - згадує Марков. - Медведєву подобається, коли все за законом і за правилами. В Україні все відбувалося не за законом і не за правилами".
Путін "натякав" на те, щоб розігнати Майдан
У фільмі детально розповідається про отруєння Віктора Ющенка, втім, без натяків на потенційних замовників та можливих виконавців, а також про те, що представник виборчого штабу Віктора Ющенка Олег Рибачук з якогось моменту майже щотижня їздив до Москви розмовляти з представниками кремлівської адміністрації, коли там зрозуміли, що Ющенко став фаворитом гонки. Проте домовитися так і не вдалося.
Незважаючи на те, що дані екзит-полів показували перемогу Віктора Ющенка, українська ЦВК оголосила про те, що перемагає Віктор Янукович. Володимир Путін привітав "протеже Москви", не чекаючи на офіційні підсумки.
"Це був політичний сигнал, - говорить Гліб Павловський. - Почалася боротьба за визнання виборів".
На вулиці Києва вийшли десятки тисяч прихильників Ющенка, які вимагали перерахунку голосів. У країні розгорталася повномасштабна політична криза.
Як згадує екс-президент України Леонід Кучма, Володимир Путін натякав йому, що він має жорстко діяти щодо опозиції.
"Путін - людина жорстка, - задумливо говорить в кадрі Кучма. - Певні натяки, так би мовити, були. Це не секрет. Але в лоб: "Давай танки на площу"- він не казав".
Кучма не хотів крові
"Я і Путіну сказав, що силою розганяти Майдан не буду, бо я знаю, що там діти", - згадує екс-президент України.
Замість цього він серед ночі подзвонив лідеру Польщі Александру Кваснєвському.
Як згадує колишній польський президент, о третій годині ночі йому зателефонував "вкрай схвильований Кучма" і просив приїхати та стати посередником.
"Він два або три рази повторив: "Я не дозволю, щоб тут пролилася кров", - згадує Кваснєвський.
До Києва прибули європейські посередники. Їхню зустріч з Кучмою, йдеться у фільмі, перервав дзвінок від Володимира Путіна. Леонід Кучма каже, що попросив приїхати на переговори представника від Росії.
Александр Кваснєвський згадує: "Кучма повернувся і каже: Путін пропонує, щоб представником Росії був ... тут хочу витримати паузу ... і називається ім'я Бориса Єльцина".
"Я дуже ціную Єльцина, мені з ним було приємно працювати, - згадує колишній польський президент. - Але тут йшлося про важливі переговори, а не про шоу".
В результаті представником Росії став Борис Гризлов, екс-спікер Держдуми і колишній міністр внутрішніх справ.
"Наші" навколо Москви
Події в Україні змусили Кремль переглянути внутрішню політику. За словами політтехнологів, що працювали на Кремль, саме після цього почали створюватися прокремлівські молодіжні рухи.
За словами голови Фонду ефективної політики Глеба Павловського, після "помаранчевої революції" у нього було відчуття, що "десь поруч збираються ці люди, ці полки, і дуже скоро вони вийдуть на вулиці [Москви]".
У відповідь на це, каже політолог, треба було "швидко вивести в політично лояльний Путіну простір молодих безробітних людей". Так створили рух Наші.
За словами іншого прокремлівського політолога - Сергія Маркова - спочатку рух організовувався в регіонах, розташованих за 10 годин їзди на автобусі від Москви, "щоб вони за ніч могли приїхати на Красну площу і сказати: "Ми захистимо суверенітет країни".
"Шпигунський камінь"
На початку другої частини фільму показаний епізод зі "шпигунським каменем", що став причиною охолодження відносин між Лондоном та Москвою, а також призвів до посилення законодавства про фінансування неурядових організацій в Росії.
В кінці серії автори повертаються до нього детальніше.
У 2006 році здавалося, що ця справа була сфабрикованою, зазначається у фільмі. Але тепер з'ясовується, що історія з каменем - правда. Після чого наводяться слова колишнього глави канцелярії прем'єра Британії Тоні Блера Джонатана Пауелла.
Через нові закони про фінансування неурядових організацій, відзначають автори, в Росії припинили діяльність багатьох з приблизно двох тисяч організацій, що отримували фінансову підтримку від західних урядів та фондів.
У першій частини фільму - Прихід до влади (Taking Control) - розповідається про зліт Володимира Путіна до вершини влади в Росії: з моменту призначення його прем'єр-міністром і обрання на пост президента країни до арешту бізнесмена Михайла Ходорковського в жовтні 2003 року.