Прокуратура Києва порушила чотири кримінальні справи, пов’язані з мовними протестами біля Українського дому 4 липня.
Як повідомляє прес-служба столичної прокуратури, справи порушено на підставі заяв міліціонерів про спротив та нанесення їм тілесних ушкоджень.
Працівник ДАІ поскаржився, що йому перешкодили зупинити автомобіль, який їхав на тротуар, де стояло багато людей.
"До правоохоронця підійшли троє громадян, один з яких сів у цей припаркований автомобіль та продовжив рух, а двоє інших, застосовуючи фізичну силу, відштовхнули правоохоронця, зірвали погони з форменого одягу і стали його утримувати, обмежуючи можливість пересування", - сказано в повідомленні.
Три інших справи пов’язані з "заподіянням тілесних ушкоджень працівникам столичної міліції".
Нині потерпілі перебувають на лікуванні, один - зі струсом мозку, інші - з забоями і тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, повідомляють у прокуратурі.
3 липня Верховна Рада України ухвалила закон Про засади державної мовної політики, який передбачає розширення офіційного використання російської мови.
Це викликало небагатолюдні мітинги "за" і "проти" по всій Україні, в тому числі в Києві, де під Українським домом уже п’ятий день протестують від кількох десятків до кількох сотень людей.
Як повідомляє УНІАН, п’ятеро з них оголосили голодування.
Закон набуде чинності після підписання президентом, однак поки що підписувати документ відмовляється голова парламенту.
Пушкіна – російською
У суботу в центрі Сімферополя відбулося відразу три мітинги прибічників та противників мовного закону.
Як передає кореспондент ВВС Україна у Криму Енвер Абібулла, вранці на акцію біля парламенту Криму зібралися біля 200 представників Партії регіонів, якими керували чиновники уряду автономії та депутати різного рівня.
Вони звернулися до президента Віктора Януковича з проханням підписати мовний закон.
"Ми твердо переконані в тому, що ви зробите все можливе, щоб закон набрав чинності і почав діяти", - йдеться у зверненні.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, в руках люди тримали плакати: "Хочу читати Пушкіна російською мовою!" і "Литвин – зрадник народу".
Пізніше за 300 метрів від "регіоналів" свою акцію почали представники української громади півострова. Однак, як виявилось, їхній мітинг за позовом міськради заборонив суд. Тоді противники закону провели мітинг, формально назвавши акцію "зустріччю з депутатом Верховної Ради Криму від фракції "Курултай-Рух" Леонідом Пілунським".
Мітингувальники закликали спікера Володимира Литвина та президента Віктора Януковича не підписувати закон.
"Це зазіхання на державну мову. Не можна цього допустити", - кричав у мегафон один з учасників мітингу. І прибічники, і противники закону передали свої звернення постійному представнику президента в Криму Віктору Плакіді.
Одразу після обіду біля будинку представництва президента з’явилися близько 20 представників ініціативної групи Партизани Криму, які теж прийшли висловити свою підтримку закону.
Вони були агресивно налаштовані та закидали яйцями представників української громади. Сутичок вдалось уникнути завдяки втручанню міліції. Приблизно через годину всі мітингувальники розійшлися, каже наш кореспондент .
У п'ятницю акції проти ухвалення закону відбулися у Львові й Івано-Франківську. Львів'яни на знак протесту спалили прапор Партії регіонів, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Хто кого годує
Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявляє, що мовний закон не можна направляти на підпис президентові, бо його ухвалили з багатьма порушеннями.
"Зараз виникає питання, а як прийняли закон? У режимі першого читання? - Ні. З урахуванням частини поправок комітету? - Ні. З огляду на це, він не може бути направлений на підпис президенту України", - сказав спікер в ефірі телеканалу Рада.
Він додав, що для підписання закону "немає підстав", і назвав його ухвалення "пірровою перемогою".
Литвин також каже, що президент Віктор Янукович має направити до парламенту листа зі своїми пропозиціями до закону.
Сам президент доручив розглянути поправки до закону урядові – з тим, щоб підготувати можливі зміни до вже ухваленого документа і "удосконалити його зміст", каже його представник в парламенті Юрій Мірошниченко.
Водночас у самому уряді вважають, що закон не призведе до розколу України і не понижує статусу української мови.
"Закон жодної мірою не погіршує статус української мови", - сказав віце-прем'єр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Він додав, що мовне питання в Україні традиційно політизоване, але "пора поставити крапку" і перенести мовну дискусію в "змістовну площину".
Тим часом депутат від Партії регіонів Василь Кисельов сказав в ефірі 5 каналу, що російськомовні області "годують" україномовну частину України.
Так від він відреагував на висновок міністерства фінансів про те, що впровадження закону коштуватиме державі 12-17 млрд грн на рік.
За його словами, існують області-донори – серед яких Дніпропетровська, Донецька. Запорізька, Київська – та дотаційні регіони на Західній Україні.
"Я до чого веду – ті, хто розмовляє російською мовою, годують ту частину України", - сказав він.
Джерело: ВВС Україна