Члени журі літературної премії Книга року ВВС 2012 напередодні оголошення переможців обговорили книги, які увійшли до коротких списків премії.
Члени журі літературної премії Книга року ВВС-2012 напередодні оголошення переможців обговорили книги, які увійшли до коротких списків премії у номінації Книга року ВВС-2012 та Дитяча книга року ВВС-2012.
До короткого списку у номінації Книга року BBC-2012 увійшли такі твори:
Танго смерті Юрія Винничука;
Червоний Андрія Кокотюхи;
Біографія випадкового чуда Тані Малярчук;
Історії про троянди, дощ і сіль Дзвінки Матіяш;
Телефонуй мені, говори зі мною Ярослава Мельника.
До короткого списку у номінації Дитяча Книга року BBC 2012 увійшли такі твори:
Вісім днів із життя Бурундука Івана Андрусяка;
Таємне Товариство Боягузів та Брехунів Лесі Ворониної;
Як знайшлися літери Світлани Прудник;
Сторожова застава Володимира Рутківського;
Новенька та інші історії Оксани Сайко.
У обговоренні брали участь члени журі: професор Києво-Могилянської академії Віра Агєєва, телеведуча Ольга Герасим'юк, директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків та письменниця, радник ЄБРР з питань культури Світлана Пиркало.
Тема добра
Як сказала член журі та радник Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, у співпраці з яким у 2012 році проходила премія Книга року ВВС, Світлана Пиркало, цього року усі книги з довгого списку об’єднувала тема добра.
"Кожна книжка, яку ми відзначили, робить людину кращою, коли вона прочитає цю книгу. От зараз я дивлюсь на ці всі 10 книжок, які у нас у двох коротких списках, і в кожній з них герої ростуть, розвиваються, співчувають, люблять тих людей, яких, може, і не кожен полюбив би, і відкривають для себе, в собі, і в інших щось краще", - сказала пані Пиркало.
Телеведуча Ольга Герасим’юк зауважила, що на розгляд журі представили дуже різноманітні книжки. "У довгому списку було і цікаве повернення українського письменника, якого не було в українському контексті вже багато років, і нові іпостасі для певних письменників, й історична література представлена у дуже цікавому ракурсі. У списку були представлені як початківці – Оля Русіна, яка написала книгу у 16-річному віці, і Олександр Есаулов, який почав писати у віці за 50", - сказала вона.
Директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків, який є членом журі Книги року ВВС вперше, зауважив високий рівень книг, які були подані на розгляд і потрапили до довгого списку.
"Тут не бракує, дійсно, тих романів, які звикли назвати гостросюжетними. І це не лише романи Винничука, Кокотюхи, а й так само Волкова, так само і Яценка, і Тані Малярчук. Є досить багато тих, які дають дійсно подієвий пласт. Але є й інший пласт книг, коли в центрі уваги автора чи авторки є внутрішні події, різні порухи психіки, взаємодії персонажів. Ярослав Мельник чи Дзвінка Матіяш належать саме до такого типу письма і, звісно, також будуть мати свого читача", - сказав Ростислав Семків.
Доросла номінація
Член журі Віра Агєєва, говорячи про роман "Танго смерті", зазначила, що Юрій Винничук написав свій найкращий роман.
"Танго смерті" дуже вражає, насамперед, не вигадливим сюжетом, хоча сюжет чудовий і в ньому є все, що має бути в цікавому сюжеті. Найбільше в цій книжці привертає увагу міжвоєнний Львів. Узагалі у прозі Винничука львівський простір – це завжди простір опору. У Винничука Львів – це місто, яке вже самим своїм існуванням протистоїть радянізації", - сказала пані Агєєва.
За її словами, Юрій Винничук блискуче показав окупацію Львова Червоною армією у 1939-го року "як зіткнення двох культур, як зіткнення Європи і Азії". А стилізація цієї розповіді під мемуари посилює читацьку довіру до тексту, додала вона.
"Це роман про Львів, про українську історію, роман чудово написаний, роман з вигадливим сюжетом, і, я думаю, що він заслуговує бути у п’ятірці, заслуговує відзнаки", - зазначила Віра Агєєва.
Ольга Герасим'юк представила книжку Ярослава Мельника "Телефонуй мені, говори зі мною", письменника, відомого на Заході і малознаного в Україні.
"Текст у нього справді цікавий. Як він підкреслює, це пограничні людські стани, коли людина нібито переходить у паралельний світ. Хоча це й не зовсім так. Думаю, людям, які хочуть для себе відкрити якусь нову українську стилістику у прозі, буде дуже цікаво. Мені здається, так, як Ярослав Мельник, у нас досі ніхто не писав. Це якась нова пропозиція для тих, хто любить читати Кафку", - зазначила Ольга Герасим'юк.
Світлана Пиркало розповіла про книжку Андрія Кокотюхи "Червоний", назвавши її "бойовиком".
"Кокотюха – автор гостросюжетних романів, тобто не варто від нього чекати дуже тонкого психологізму, але в нього дуже напружений сюжет, який дуже легко читається. І деякі моменти можна було б делікатніше описати, але не в тому сенс Кокотюхи, щоб бути делікатним, але в тому, щоб бути гостросюжетним, цікавим і викликати дискусію", - сказала Світлана Пиркало. На її думку, "Червоний" уже викликав дискусію і став популярним.
Ростислав Семків представив "Історії про троянди, дощ і сіль" Дзвінки Матіяш: "Ця книжка надзвичайно багата на різноманітні метафори. Це три низки по 15 історій про троянди, про дощ, про сіль, які зосереджуються якраз навколо незначних подій. Але натомість те, що відчувають персонажі, те, якими є їхні переживання, те, як вони це бачать через якісь уявні конструкції, викликає певне зацікавлення і навіть захоплення".
Дитяча номінація
Уперше цього року літературу для дітей винесено в окрему дитячу номінацію.
"Таким чином ми підкреслюємо, що дитяча література - це не література невдах, це не література тих, хто не міг написати серйозний роман. Це насправді серйозна література. Ми всі починаємо з дитячих книжок. І таким чином ми віддаємо данину ось отакому визначенню дитячої книжки", - сказала Ольга Герасим'юк.
Окремо пані Герасим'юк розповіла про книжку Оксани Сайко "Новенька та інші історії".
"Можливо, вона вирізняється серед інших книжок, бо там немає звичної вже для дитячої літератури фантастики, пригод, різних істот з дивними іменами. У Оксани Сайко присутній соціальний контекст. Там герої живуть у цьому світі, де крім казок, фантастики, принців і принцес, існують безпритульні діти або діти, чиї мами поїхали кудись в Італію на роботу", - зазначила пані Герасим'юк.
За її словами, оповідання Оксани Сайко якійсь дитині можуть запам’ятатися на усе життя.
Ростислав Семків вказав на розвинутість дитячої номінації: "багато жанрів, багато різних підходів, сила уяви письменників та письменниць". Він представив книжку Володимира Рутківського "Сторожова застава". "Надзвичайно важливо, як діти при читанні будуть засвоювати якісь речі, які потім назавжди залишаться з ними. От є тут богатир Ілля Муровець – він і залишиться таким українізованим Іллею Муровцем, і потім вже ніхто не переконає хлопчика, який прочитав це в 9 чи 10 років, що має бути якось інакше", - вважає пан Семків.
Віра Агєєва зауважила, що дуже важливо, аби з маленьким читачем чи читачем-підлітком розмовляли не по-вчительськи, а на рівних. "Наша дитяча література якось вилікувалась від властивого ще радянській традиції дидактизму. Наші письменники значно менше, ніж раніше, повчають дітей, повчають своїх читачів. І це безцінна риса. Дитячі книжки виглядають такими, що написані на рівних", - сказала вона.
Член журі представила книжку Івана Андрусяка "Вісім днів із життя бурундука". За її словами, письменник виробив свою манеру і закрутив сюжет з правдивими дитячими переживаннями. "Цьому хлопчику можна співчувати, з ним можна із захопленням полемізувати. І історія Бурундука таким чином стає історією, яку, я думаю, маленький читач може проектувати на своє власне життя, на свою власну школу", - додала Віра Агєєва.
Вона також відзначила книжку Світлани Прудник "Як знайшлися літери", яка у цікавій формі мандрівки літер заохотить дитину до читання. "Я з інтересом думала, що ж буде за м’яким знаком, але автор дала собі раду і з ним, і з літерою "и", - додала пані Агєєва.
Розповідаючи про книжку "Таємне товариство боягузів і брехунів", Світлана Пиркало сказала: "Ця книжка просто класна, і Леся Вороніна зазвичай пише стабільно якісні речі".
"Ця книжка важлива, тому що на ній виростуть ті люди, які потім читатимуть еквівалент Кокотюхи, Винничука чи Мельника. А це книжки не для простих, а для тих, хто читає змалечку. Дитяча книжка – це фундамент", - сказала Світлана Пиркало.
Поза "короткими списками"
Члени журі також висловили свої враження від книжок, поданих на премію Книга року ВВС-2012, які не потрапили до "коротких списків".
Зокрема, Віра Агєєва розповіла про книжку Олександра Волкова "Емісар", у якій, за її словами, надзвичайно заплутаний сюжет.
"Там забагато всього накручено, але я чесно заборонила собі дивитися в кінець, заглянути на останню сторінку. І я до кінця не могла вгадати, чим же воно все закінчиться. Тобто, могло бути, так, могло бути інакше, але потім виявилося, що це все підступи спецслужб", - сказала пані Агєєва.
Ольга Герасим'юк виділила тему прийняття інакшості, яка зустрічається в дуже багатьох книгах, зокрема у романі "Відлуння: від загиблого діда до померлого":
"Ми це бачимо у Лариси Денисенко, яка написала, може, дещо несподівану для себе книгу, але про оце сприйняття інакшості у цьому світі, де всі один одного не люблять і всі шукають, на кого скинути всі наші нещастя".
Ольга Герасим'юк також відзначила "симпатичну" книжку Євгена Положія "Юрій Юрійович, улюбленець жінок" та "Сестричку" Олі Русиної - наймолодшої учасниці конкурсу.
Ростислав Семків відзначив роман Павла Коробчука "Море для Шульги".
"Як на мене, це досить вдала трансформація прози. ... Для Коробчука це досить вдалий експеримент, і цілком можливо, що далі його романи будуть ставати ще кращими", - сказав член журі.
Світлана Пиркало розповіла про свої вподобання: їй сподобалася книжка Сергія Лазо "Ми так любили The Beatles".
"Це просто якийсь оркестр в кількох сенсах слова. Багато сучасних читачів не пам’ятають Радянського Союзу і не знають, як було страшенно тяжко слухати "Бітлз", бо їх неможливо було знайти. Це такий потік свідомості, який описує ту реальність, яку ми знаємо", - сказала Світлана Пиркало.
Своєю чергою, Віра Агєєва згадала про книжку Олександра Есаулова.
"Зоряна електричка" – це така собі дивовижна пригода, яка сталася з хлопчиком. Тут є і мандрівка і минуле, і машина часу, і всі потрібні атрибути. І врешті, як і має бути в книжках для підлітків, добро перемагає", - сказала пані Агєєва, завершуючи обговорення книг, які не увійшли до коротких списків.
Більше про премію читайте у спецпроекті ВВС Україна "
Книга року ВВС - 2012".
Джерело ВВС Україна