Попри те, що Україна дещо покращила свої позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу, український інвестиційний клімат приваблює все менше іноземних інвесторів. Головна причина цього полягає у тому, що формальні законодавчі зміни та виконання законів в Україні - "дві великі різниці", кажуть інвестори. Вони вказують на "вибіркове правосуддя" і пропонують використовувати правила ЄС на користь бізнесу - як іноземного, так і українського.
Легкість на папері
У 2012 році місце України у загальносвітовому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, який щороку складають Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація (IFC), підвищилося одразу на 15 позицій, - Україна перемістилася із 152 на 137 місце у рейтингу.
Але попри таку позитивну статистику, обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до України не тільки не зросли, але зменшилися. За підсумками 2011 року вони становили 6,48 млрд доларів, а у 2012 році знизилися до 6 млрд доларів.
Якщо до цього додати, що понад 90% цих іноземних інвестицій надійшло із Кіпру, тобто вони є, як погоджуються більшість експертів, просто реінвестицією українських капіталів, що свого часу були виведені з України до цієї офшорної території, то "сухий залишок" справжніх іноземних інвестицій залишається зовсім невеликим для країни із "великим потенціалом", як за звичкою називають Україну спостерігачі.
Як вважає керівник діяльності IFC в Україні Олена Волошина, скорочення прямих іноземних інвестицій при тому, що Україна покращила свої позиції у рейтингу ведення бізнесу, пояснюється тим, що і "покращене" місце все одно є занизьким порівняно із багатьма іншими країнами.
"Реформи, які провадить український уряд, не залишаються непоміченими серед експертів, і це відбивається у рейтингу Doing business. Проте ці реформи є недостатньо системними, недостатньо масштабні і недостатньо радикальними", - зазначила експерт.
Проте голова Міністерства доходів та зборів Олександр Клименко закликає інвесторів та експертів не драматизувати ситуацію і дати українському урядові час на реформи.
Він твердить, що покращення позицій України у рейтингу легкості ведення бізнесу говорить про те, що "бізнес побачив, що ми є стабільним та прогнозованим партнером", а брак інвестицій урядовець пояснює складною фінансовою ситуацією на світових ринках.
"Вибіркове правосуддя" в бізнесі
Втім, думку міністра про стабільність та прогнозованість українського інвестиційного клімату поділяють не всі представники бізнесу, навіть ті, що представляють Партію регіонів.
Голова УСПП, екс-прем'єр-міністр України, депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах пропонує звернути увагу не тільки на рейтинги, де враховуються такі формальні показники, як кількість податкових платежів чи ставки податків, що дійсно знижуються в Україні, але й на рейтинги, що відбивають "прозу життя" бізнесменів в Україні.
Наприклад, каже Анатолій Кінах, згідно із останнім звітом Всесвітнього економічного форуму, що вивчає глобальну конкурентноздатність країн світу, за рівнем захисту прав власності Україна посідає 129 місце серед 144 держав, за ефективністю правової системи - 141 із 144 країн світу, за ефективністю державних інститутів - 129 місце.
"Інвестори кажуть прямим текстом: вони можуть адаптуватися до будь-яких ставок податків, але приватний капітал ніколи не адаптується то того, коли держава взагалі не гарантує захист прав власності, верховенства права та рівності усіх перед законом", - каже екс-прем'єр.
Ще більше прямим текстом, попри дипломатичну посаду, говорить голова економічного відділу посольства Німеччини в Україні Міхаель Фройденберг.
"Багато німецьких компаній, які потенційно були б зацікавлені інвестувати в Україну, кажуть, що юридичні радники як тут, в Україні, так і в Німеччині, застерігають, що до 80% рішень судів в Україні ухвалюються "під впливом" зацікавленої сторони", - каже дипломат у відповідь на запитання, чому Німеччина, яка традиційно була головним європейським інвестором в Україну, лише за минулий рік скоротила свої інвестиції на понад 1 млрд євро.
Заступник голови представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Грем Хатчисон так само говорить, що вести бізнес в Україні заважає корупція. На його думку, вона зараз набула дещо нового забарвлення. Вона проявляється у корпоративному рейдерстві та "несправедливих" методах ведення бізнесу - такому собі "вибірковому правосудді" у бізнесі, коли митні чи податкові органи застосовують до різних підприємств різні вимоги.
При цьому, як каже Грем Хатчисон, компанії, які намагаються захистити свою правоту в суді, часто наштовхуються на те, що їм доводиться заплатити ще більше, аби судова суперечка завершилася на їхню користь. Від цього потерпають не тільки іноземні інвестори, але й вся українська економіка.
"Все це вбиває бізнес. ВВП падає разом із податковою базою економіки. І без залучення позики МВФ наразі незрозуміло, як уряд збирається розраховувати за своїми зобов'язаннями", - каже представник ЄБРР - організації, що наразі є найбільшим інституційним інвестором в Україну. За всі роки співпраці з Києвом банк вклав в українські проекти 4,6 млрд доларів.
У відповідь на закиди щодо "вибіркового правосуддя" у бізнесі міністр доходів та зборів Олександр Клименко наводить свою статистику: у 2010 році українські фіскальні органи здійснили 22 тисячі перевірок підприємств, а у 2012 - лише 7 тисяч. При цьому "результат" цих перевірок для бюджету - у 2,5 рази більший, каже міністр доходів. Він пообіцяв, що "за 1-2 роки" Україна ввійде у сотню найкращих країн для ведення бізнесу.
Ненаписана історія успіху
Проблеми іноземних інвесторів зараз вже є очевидними і для українського бізнесу, який намагається розвиватися, вважає голова Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі. Наприклад, каже він, Україна має одне із найкращих законодавств у галузі захисту прав інтелектуальної власності, але те, як воно виконується, чи, радше, не виконується, змушує вже не тільки іноземні, але й українські компанії виводити перспективні проекти за межі України, аби захистити їхній результат.
А це, у свою чергу, позбавляє Україну можливості експортувати не тільки сировинні товари, але й більш інтелектуальну продукцію, для вироблення якої в Україні поки що є "мізки" та потенціал.
"Україна все ще залишається історією успіху, - каже Хокхе Зукоскі, і додає: "яка все очікує на те, щоб бути написаною. Питання лише у тому, коли це станеться. Але, врешті-решт, усі добрі наміри, так само, як і добре законодавство, нічого не варті, якщо вони не втілюються і не виконуються".
Багато чого в інвестиційному кліматі України залежатиме і від долі угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС, каже голова економічного відділу посольства Німеччини в Україні Міхаель Фройденберг.
"Всі чекають, чим все це завершиться, і чи буде поставлений підпис під угодою", - каже Фройденберг.
Успішне підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС дійсно може багато чого змінити у інвестиційному кліматі України, каже голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.
Насамперед, через те, що воно має засвідчити, що в Україні таки діють певні правила, які, як виявляється, є не тільки забаганкою іноземних інвесторів, але й життєво потрібні і українському бізнесу, якщо він прагне розвитку.
"З точки зору Європи ми тут вже не стільки інвестори, скільки представники певних регуляторних інституцій, які впроваджують певні правила поведінки бізнесу. Тому ми намагаємося бути не тільки критиками, але й пропонувати певний набір інструментів для покращення ситуації. На наш погляд, те, що в Україні сприймають як умови чи навіть вимоги для підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю, насправді є набором інструментів, як змінити нинішню ситуацію на краще. Використовуйте це", - закликає посол ЄС.
Джерело: ВВС Україна