Які західні санкції поширюються на анексований півострів.
Регулярно з'являється інформація про роботу деяких західних компаній у Криму в обхід санкцій.
Гучний скандал із серйозними наслідками навколо німецького концерну Siemens, який зробив турбіни для анексованого півострова, не вплинув на роботу в Криму компанії DHL з Німеччини. Причому на їхньому сайті півострів відноситься до Росії.
Санкції проти Росії були введені невдовзі після анексії Криму у 2014 році. США, Євросоюз, Канада, деякі європейські і азійські країни ввели обмеження щодо декого з російських фізичних осіб, деяких банків і компаній.
Пізніше ці санкції неодноразово розширювалися і продовжувалися, поширившись від окремих компаній до цілих секторів економіки.
Корреспондент.net вирішив розібратися, які саме санкції поширюються на Крим.
Персональні санкції
Перші санкції Заходу, що поширюються на Крим, ввели стосовно фізичних і юридичних осіб. Разом їх близько 30 осіб.
У санкційних список США і Євросоюзу потрапили представники російської і кримської еліт, які підтримали анексію. Туди увійшли члени політичного і військового керівництва, а також бізнесу.
Особам із цього чорного списку заборонили в'їзд до країн, які підтримали санкції, а також їм були заморожені активи в банках цих країн, якщо такі були.
Поклонська в санкційному списку // Фото: EPA
Серед них керівництво анексованого Криму - глава півострова Сергій Аксьонов, колишній прокурор Наталя Поклонська, міністри і чиновники "ради міністрів" півострова, члени виборчкому, губернатор Севастополя Сергій Меняйло та інші держслужбовці.
Санкції проти компаній
Компанії потрапили під санкції в третьому указі президента США Барака Обами, який був виданий 20 березня 2014 року.
Акт №13662 дозволив Америці, а також країнам, які підтримали ці санкції, вводити обмеження не тільки проти політиків, а й проти бізнесменів і компаній.
Санкційні списки США, ЄС, Канади та інших країн щодо юридичних осіб у різний час зачепили понад 350 російських і зарубіжних компаній і організацій.
Санкції мають кілька рівнів: повна заморозка активів чи часткова заборона на поставку товарів і технологій.
В американському чорному списку до 2017 року містилися 345 юридичних осіб, з них на 232 компанії та організації були поширені часткові обмеження, зокрема на експорт.
Заразом під обмеження потрапили 122 банківські чи інвестиційні компанії, 84 високотехнологічних чи оборонних підприємства, 85 організацій нафтогазової промисловості і енергетики, 21 транспортна компанія (передовсім пов'язані з перевезеннями в Криму, 16 будівельних компаній (ті, що будують міст через Керченську протоку), а також п'ять виноробних підприємств Криму.
Керченський порт під санкціями // ФЕО.РФ
До чорного списку потрапили Євразійський союз молоді і Російський національний комерційний банк, що діє в Криму; Чорноморнафтогаз, який розробляє родовища вуглеводнів також потрапив й під європейські санкції разом з Феодосійською нафтобазою; європейським компаніям заборонено заходити в порти: Севастополь, Керч, Ялта, Феодосія, Євпаторія, Чорноморськ і Камиш-Бурун.
Санкції проти компаній переважно розроблені Євросоюзом. Також до санкційного списку увійшли Універсал-Авіа, санаторій "Нижня Ореанда", Азовський лікеро-горілчаний завод, концерн "Масандра", агрофірма "Магарач", завод шампанських вин "Новий світ".
Секторальні санкції
Третій указ Обами став основою для введення секторальних санкцій стосовно Росії, від яких найбільше постраждала російська і кримська економіка.
Санкції стосуються співпраці у сфері озброєнь, товарів і технологій подвійного призначення, обладнання і технологій для видобутку нафти, у тому числі на арктичному шельфі.
Заборонений імпорт продукції, виробленої в Криму; експорт певних товарів і технологій, призначених для підприємств Криму чи для використання на анексованому півострові, у секторах транспорту, телекомунікацій, енергетики, а також пов'язаних з розвідкою.
На початку грудня минулого року Обама видав четвертий - останній - санкційний список. Згідно з ним встановлено заборону на американські інвестиції в Крим, імпорт і експорт товарів, послуг, технологій між США й анексованим півостровом.
Дія указу поширювалася, зокрема, на банки. Після цього указу світові платіжні системи Visa і MasterCard призупинили обслуговування карток російських банків, що працюють у Криму.
Указ ускладнює роботу банків, і тому більшість російських банків не працюють у Криму або ж використовують треті структури для ведення банківських операцій.
Санкції проти Криму // Фото: EPA
Прикметно, що в Криму до сих пір немає жодного відділення Сбербанку Росії, який на 52% належить Центробанку РФ.
У травні цього року голова Сбербанку Герман Греф заявив, що його фінансова організація не виходитиме на кримський ранок.
"Ми маємо розуміти, що наша присутність у Криму автоматично означає попадання нас під дуже широкий спектр санкцій - не тільки які є зараз. Наслідки для економіки країни можуть бути такі, що навіть поки не може йти мови про початок нашої роботи в Криму", - сказав він.