«Ви підтримуєте чи не підтримуєте будівництво нової атомної станції в Литовській республіці?» - литовці скажуть про це на референдумі 14 жовтня. Однак, що робити далі, литовські політики поки що не знають.
У неділю, 14 жовтня, у Литві відбудуться вибори до Cейму. У той же день проходитиме і референдум з питання зведення у країні Вісагінської АЕС, яке стало ключовим і під час парламентської кампанії. Результати виборів, згідно з прогнозами аналітиків, цілком прогнозовані. Успіх пророкують Партії праці та Соціал-демократичній партії Литви, а правлячу партію Християнських демократів Литви, судячи з прогнозів, очікує відхід в опозицію. А ось майбутнє атомної енергетики в країні й після референдуму навряд чи з`ясується.
Більшість – проти АЕС
«Я – ні за, ні проти», - посміхається соціолог Владас Гайдіс, голова Центру досліджень громадської думки та ринку Vilmorus. Такої ж точки зору з приводу будівництва у країні нової АЕС, як показало опитування, проведене Vilmorus в червні 2012 року, дотримуються 16% респондентів.
За зведення атомної станції виступають 22 відсотки опитаних, проти – 62. У Рімантаса Вайткуса, директора Вісагінської АЕС, дещо інші дані – проти виступають лише 50 відсотків. Але різниця у цифрах навряд чи змінює тенденцію – громадяни Литви у своїй більшості не хочуть повернення до ядерної енергетики. Хоча ще три роки тому картина була іншою: 50 відсотків - «за», 21 - «проти».
Теперішня реакція суспільства – не екзистенційний страх перед "мирним атомом", впевнений Владас Гайдіс. Головна причина негативного ставлення до АЕС, пояснив Гайдіс в інтерв`ю DW, лежить в економічній площині – виборці бояться, що держава – головний інвестор проекту – набере кредитів, віддавати які доведеться усім: «А для литовців «борг» - страшне слово».
Енергетична незалежність
Атомна станція, безумовно, потрібна, тому що у країни практично немає конкурентоспроможних джерел генерації електроенергії, наголошує директор Вісагінської АЕС Рімантас Вайткус. І вказує, що Литва – рекордсмен ЄС з імпорту електроенергії – вельми залежна від одного постачальника – Росії, від її газу та електрики.
Основний аргумент тих, хто виступає за нову АЕС, - енергетична незалежність країни. «Ми воюємо», - заявив під час дискусії у Сеймі, що відбулась наприкінці вересня, голова парламентської комісії з енергетики Рокас Жилінскас. І ця війна, як він висловився, «ведеться не за допомогою танків, а пропаганди».
Війна триває, погоджується заступник голови партії «Литовський союз селян та «зелених» Томас Томілінас і додає, що «литовська влада воює зі своїм народом та нав`язує йому фукусімські реактори».
Одна зі статей концесійного договору, який готовий до підписання учасниками проекту (держкомпаніями Литви, Латвії, Естонії та японським концерном Hitachi), перетворює Литву, гарячкує Томілінас, в «бананову» республіку, оскільки забороняє Вільнюсу «надавати кому-небудь будь-яку інформацію про АЕС».
«Агенти Кремля» та альтернативи "мирному атому"
Те, що прихильники АЕС оперують не стільки економічними, скільки ідеологічними аргументами, за спостереженнями соціолога Владаса Гайдіса, насторожує виборця. Адже часто своїх опонентів вони називають «агентами Кремля».
До такої риторики професор політології Каунаського університету Лаурас Белініс ставиться спокійно. «Гроші дуже великі. Будь-яка партія, долучена до проекту, на ньому «погріється». «Які агенти! – обурюється Томас Томілінас. – Просто в головах у деяких бюрократів все ще існує СРСР, і вони звертаються до радянських методів».
Насправді, інколи зіткнення набувають неочікуваних форм. Так, МВС Литви не впустило до країни двох активістів білоруського антиядерного руху, які збирались взяти участь у дискусії в Сеймі з питання зведення Вісагінської АЕС. Між тим, наполягають «зелені», треба не включатись в атомну гонку озброєнь, а робити ставку на альтернативні джерела енергії. Тільки використання однієї біомаси здатне, за даними Томаса Томілінаса, створити 30 тисяч нових робочих місць.
Директор Вісагінської АЕС Рімантас Вайткус також вірить у перспективи альтернативної енергетики, але зазначає: «На жаль, в світі поки що ніхто не придумав для генерації електроенергії нічого кращого за котел, в якому кипить вода».
Hitachi поїде додому?
Здавалось би, з нинішніми настроями в литовському суспільстві результат референдуму передбачуваний. Але не все так просто. По-перше, щоб референдум відбувся, у ньому повинні взяти участь більше половини литовців, які мають право голосу. З урахуванням того, що багато жителів країни працює в інших країнах ЄС, питання забезпечення явки залишається відкритим. По-друге, депутати сейму, коли давали «добро» на проведення референдуму, постановили, що його результат матиме дорадчий характер, що ще більше заплутало ситуацію. Останнє рішення соціолог Владас Гайдіс назвав «безглуздим».
«На референдумі люди проголосують проти АЕС», - прогнозує Гайдіс. І що тоді буде з проектом? Професор політології Лаурас Белініс вважає, що думкою більшості можна знехтувати, і закон це дозволяє». Белініс більше побоюється того, що, якщо до влади прийдуть ліві, то нова коаліція підніме питання про перегляд проекту – не тому, що він поганий, а тому, що з литовського боку у ньому беруть участь «не ті, хто потрібно». І тут, резюмує Белініс, уся надія на президента Грібаускайте, яка твердо «за» будівництво АЕС.
У розмові про майбутнє станції Томас Томілінас максимально відвертий: «Hitachi поїде додому». А директор Вісагінської АЕС Рімантас Вайткус, в свою чергу, запевнив DW, що нова станція почне виробляти електрику, як і передбачено проектом, між 2020 та 2022 роками.
Джерело: Українська служба DW