Головна
 

DW: Історичний прорив у відносинах Сербії та Косова

20 квітня 2013, 19:10
0
19
DW: Історичний прорив у відносинах Сербії та Косова
Фото: Reuters
Чи примиряться Сербія й Косово?

Під проводом ЄС Сербія та Косово досягли історичних домовленостей про нормалізацію двосторонніх відносин. Це передумова зближення цих країн з ЄС. Та чи здатні вони забути образи?

Сербії та Косову знадобилися місяці напружених перемовин, аби досягти порозуміння. Ще кілька днів тому здавалося, що десятий раунд переговорів між двома країнами скінчиться невдачею. Це на роки заблокувало б дорогу Сербії до ЄС.

Імовірно, поштовхом до досягнення компромісу між двома державами стала зустріч міністрів зовнішніх справ Євросоюзу, яка відбудеться в понеділок, 22 квітня, в Люксембурзі. Від оцінок міністрів залежать європейські перспективи Сербії та Косова. Без нормалізації двосторонніх відносин вони не мають шансів наблизитися до ЄС.

Верховна представниця ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрин Ештон радісно повідомила після закінчення перемовин: "Те, що ми тут бачимо, - це крок уперед від минулого і крок обох сторін у напрямку Європи". Якщо все піде за планом, то Белград може розраховувати на те, що ЄС ще до червня призначить дату початку переговорів про вступ Сербії до спільноти. А Приштина - сподіватися на підготовку угод про стабілізацію та асоціацію Косова з ЄС, що передують переговорам про приєднання до Євросоюзу.

Чого бояться косовари

Головною болючою точкою перемовин був статус сербів у Північному Косові. Косово майже повністю заселене албанцями, тож, від 40 до 50 тисяч сербів, які там мешкають, є національною меншиною. Без сильної автономії тамтешні мешканці почуваються безпорадними. Але косовський прем'єр-міністр Хашим Тачі ще перед початком переговорів у п'ятницю, 19 квітня, применшив важливість автономії.

Його уряд наполягає на "ліквідації всіх нелегальних сербських структур безпеки на півночі, щоб можна було продовжувати роботу зі створення єдиної правової та безпекової системи в усьому Косові". Іншими словами, сербам пропонують інтегруватися в державу Косово. Громади, в яких переважає сербське населення, не повинні "мати жодних виконавчих чи законодавчих повноважень і не створювати жодного третього керівного сектору". Тобто в Приштині остерігаються створення держави в державі. Цю суперечність ще доведеться долати.

НАТО як гарантія безпеки

Та чи вдасться це, поки під питанням. Бо навіть підсумки зустрічі голови урядів подають по-різному. Косоварський прем'єр-міністр Хашим Тачі гордо заявив пресі: "Підписання угоди свідчить про визнання Косова, його суверенність та територіальну інтегрованість. Це буде основою нормалізації відносин між двома державами та народами". Політик хоче самостійності для своєї держави і вважає, що ціль майже досягнута.

Тим часом голова сербського уряду Івіца Дачич це непрямо заперечила. В угоді більше немає пункту, згідно з яким держави зобов'язуються не блокувати позиції одне одного в міжнародних інституціях. Ідеться насамперед про ООН. Вимога про неблокування нині стосується тільки європейського рівня. Це прогрес у порівнянні з тим, що було раніше, проте Сербія й надалі оминає питання визнання Косова як незалежної держави.

Загалом, за словами Дачич, "усі вимоги сербської сторони виконано". Це стосується, наприклад, особливих прав сербської поліції в Північному Косові. Також буцімто домовилися, що "майбутня армія Косова не буде присутня" в цій частині країни. Надалі вирішальними будуть деталі, які ще не оприлюднені. Проте вже тепер зрозуміло, що в Косові не обійдеться без присутності НАТО. Генеральний секретар організації Андерс Фог Расмуссен заявив, що Північноатлантичний альянс готовий підтримувати виконання цих домовленостей у межах свого мандату. Нині в Косові перебувають тисячі солдатів НАТО.

Не на словах, а на ділі

Тепер головне завдання обох голів урядів – "продати" нову угоду в себе вдома. У Брюсселі договір було лише парафовано. До понеділка уряди мають письмово завірити угоду, проте нема гарантій, що вони це зроблять. Найбільший опір примиренню очікується від косоварських сербів, про яких, власне, і сперечалися на переговорах. Їхня позиція може поставити під сумнів успіх усієї справи.

Голова Рада ЄС Герман ван Ромпей одразу після закінчення перемовин зауважив, що вирішальними для євроінтеграції обох країн будуть "конкретні результати виконання". За його словами, коротшого шляху для них немає. Якщо ж справа залишиться на рівні привітальних слів, Сербії та Косову навряд чи вдасться наблизитися до Євросоюзу, як вони того прагнуть.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах