Спалах вірусу Ебола в Африці показав, що світ беззахисний перед глобальною пандемією, пише Павло Сивокінь у №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року.
Все почнеться приблизно так. В одній з країн Південної Азії або Африки діти грають біля річки, яка тече через місто зі стотисячним населенням. Поруч плавають недоїдки, будівельне сміття і туші тварин. Але місцеве населення це не бентежить – часті епідемії серед свиней або корів тут нормальне явище.
Через кілька днів з'являється «пацієнт 0» – людина, у якої першою виявляють симптоми зараження незрозумілим вірусом. Вона живе біля річки і працює на машинобудівному заводі західної компанії. За 40 років вона жодного разу не лягала в лікарню, але тепер її привозить сім'я.
Лікарі не можуть зрозуміти, на що саме вона хвора. Симптоми – висока температура, кашель, болі в горлі, починається внутрішня кровотеча. Зразки вірусу направляють до столиці країни і в регіональне відділення Червоного Хреста.
На десяту добу пацієнт помирає. При цьому він і його родина вже встигли заразити понад 1 тис. людей у місті. Уряд хоче уникнути паніки. Влада заявляє про спалах невідомої хвороби, але зазначає, що вона не передається через повітря.
У Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) теж вважають, що вірус, що викликає геморагічну лихоманку, не може передаватися повітряно-крапельним шляхом. У машинобудівній компанії підозрюють, що це може бути саботаж, і відправляють туди комісію зі своїх представництв по всьому світу. Через тиждень комісія прилітає до Європи після спілкування з хворими.
Приходять перші результати аналізів. Сусідні держави оголошують повний карантин і мобілізують війська. Від нової хвороби, яка є синтезом вірусу Ебола і свинячого грипу, помирають мінімум 20 тис. осіб. Вогнища зараження з'являються у США, Євросоюзі та Латинській Америці.
Це не футуристичний сценарій фільму-катастрофи, а частина доповіді ВООЗ про те, як уже зараз може розвиватися глобальна пандемія. Згідно з розрахунками, вірус, який передається повітряно-крапельним шляхом і призводить до смертності 90% заражених, здатен за три місяці зробити Землю безлюдною.
«Доповідь про пандемії створили ще у 2009 році, але до спалаху Еболи в Африці вона нікого не цікавила, – каже Корреспонденту Сільвія Брейнд, директор департаменту епідемічних хвороб ВООЗ. – Так і з реальною епідемією: поки вона не почнеться, боротися з вірусами не будуть. Але тоді може бути запізно».
За словами Брейнд, загроза епідемії зараз більш реальна, ніж будь-коли. В забрудненій природі віруси мутують швидше, а повна відсутність гігієни більш ніж у 40% жителів Землі в багато разів прискорює їхню передачу. Тим більше що значна частина людей в Африці та Азії живуть у величезних мегаполісах, що робить передачу ще легшою.
Крім того, в останні роки в розвинених країнах повірили, що пандемії – доля бідних держав. І витрати на боротьбу із запобіганням епідемій, наприклад, у США, впали до мінімуму – $ 100 млн на рік. На боротьбу з ісламським тероризмом Америка витрачає в десять разів більше.
Але останні події в Африці показують: хвороби легко перебираються з континенту на континент, і суспільство абсолютно не готове протистояти їм.
Африканський привіт
Цього разу все почалося в Гвінеї. Ця країна на заході Африки стала осередком поширення вірусу Ебола. Він викликає геморагічну лихоманку і смерть 55% заражених.
На початку серпня все здавалося не таким страшним – епідемії цієї хвороби досить часто стрясали Африку. А у 2000 році понад 200 людей у Заїрі померли від штаму Ебола, який вбивав кожного зараженого.
Але вже через кілька тижнів ситуація змінилася. Влада Гвінеї заявила, що інфіковані вже понад 300 осіб і багато з них можуть померти найближчим часом.
Між тим хворі вже почали з'являтися в сусідніх країнах. Особливо стурбував експертів спалах захворювання в столиці Нігерії Лагосі. За інформацією ООН, місто з населенням понад 22 млн осіб є одним з найбрудніших у світі. Тому Нігерія і Сьєрра-Леоне замислилися над введенням надзвичайного стану.
Справжнього розголосу епідемія отримала тільки після того, як вірус Ебола виявили у громадян Канади, ЄС та Америки. Їх поки що небагато – близько десятка, і більшість вже доставлені в розвинені країни, де їх в умовах суворого карантину почали лікувати. Але світова громадськість не на жарт сполошилася. В останні тижні понад 550 західних лікарів, які працювали на заході Африки, побажали виїхати звідти. Всі вони можуть бути заражені.
Але навіть світова увага не змусила уряди ефективніше контролювати поширення хвороби. За останні дні вірусом захворіли люди в прикордонних регіонах Беніну та Сьєрра-Леоне. Справа в тому, що кордони проведені тільки номінально, і ввести карантин дуже складно.
«Жителі країн не реагують на заклики залишатися вдома і чекати кінця епідемії. Навіть залучення армії не допомагає. Усе, що поки зумів мобілізувати західний світ, це 50 лікарів з Центру з контролю захворювань (ЦКЗ) США», – пояснює Корреспонденту Марк Ліпстіх з Центру динаміки інфекційних захворювань у Гарварді.
Економічні наслідки цього спалаху поки що тільки починають підраховувати. Але аналітики Світового банку вже заявили, що країни Західної Африки втратять не менше 1% ВВП. І це за умови, що хворобу вдасться зупинити зараз.
Жителів розвинених країн більше хвилює, чи не стане епідемія Еболи глобальною. Тут їх рятує те, що вірус не поширюється через повітря
Але жителів розвинених країн більше хвилює, чи не стане епідемія Еболи глобальною. Тут їх рятує те, що вірус не поширюється через повітря.
«Потрібен прямий контакт із зараженими, тому хвороба поки що спирається на відсутність гігієни в Африці», – каже Роберт Блендон, екс-віце-президент Фонду Роберта Вуда Джонсона у США.
Але експерт наголошує: якщо вірус раптово мутує, ситуація стане непередбачуваною. Тим більше, що людство поки не готове зупинити навіть банальний грип.
Дірявий заслін
Багато в чому спокій людей визначає й те, що жителі США і ЄС вірять в ефективність комісій і фондів, покликаних боротися з пандемією. Але ще у 2009 році дослідницька служба конгресу заявила, що у міжнародних організацій немає дієвих протоколів на випадок великих епідемій.
У штаб-квартирі ВООЗ у Женеві Корреспонденту заявили, що готові зустріти пандемії, але в це треба вкладати більше грошей і тільки потім вимагати результату. За даними ради із зовнішньої політики, цього року дефіцит бюджету ВООЗ склав $ 1,2 млрд – і так буває майже щороку.
Країни – члени цієї організації просто не хочуть платити внески, з яких і формуються бюджет. При цьому таку поведінку демонстрували як бідні республіки третього світу, так і розвинені держави.
«По суті ВООЗ – це організація-банкрут, нездатна зробити нічого конкретного», – каже Джон Кемпбелл з ради із зовнішньої політики.
Інші міжнародні організації почуваються не краще. Цього року Всесвітня асамблея охорони здоров'я заявила, що згортає систему реагування на епідемії, оскільки на неї немає грошей.
Після того як на Еболу захворіли американці, Світовий банк надав ВООЗ і ЦКЗ $ 200 млн на боротьбу з цим вірусом. Але експерти вважають, що потрібна мінімум у десять разів більша сума, а головне – багаторічна робота зі створення системи адекватної відповіді на загрозу пандемії.
Окремо варто сказати про вакцини проти небезпечних вірусів. За даними Центру динаміки інфекційних захворювань, на створення ліків проти одного штаму потрібно витратити не менше року. Але сама хвороба мутуватиме набагато швидше. Однак фармацевтичні компанії не поспішають вкладати гроші в розробки, які у них ніхто не купить, адже хворіють поки що переважно жителі бідних країн.
Зараз єдина заразна хвороба, проти якої можуть у найближчі роки створити вакцину, це малярія. І тільки тому, що ці роботи спонсорує засновник компанії Microsoft Білл Гейтс
«Ми близькі до кардинального прориву у вакцині від СНІДу. Але інші небезпечні хвороби нас не цікавлять», – каже Франсуаза Барре-Сінусі, лауреат Нобелівської премії з медицини.
Тому зараз єдина заразна хвороба, проти якої можуть у найближчі роки створити вакцину, це малярія. І тільки тому, що ці роботи спонсорує засновник компанії Microsoft Білл Гейтс, який за кілька років інвестував туди понад $ 2 млрд.
Темне майбутнє
Останню дійсно глобальну пандемію світ пережив на початку ХХ століття. Тоді штам грипу, який назвали іспанкою, забрав життя 550 млн осіб. Після цього віруси постійно стрясали світ з інтервалом 30-40 років. Остання епідемія гонконгського грипу з 700 тис. жертв пройшла в 1958-му – виходить, ми вже трохи «відстаємо від графіка».
Але Ебола, швидше за все, не зможе вийти за межі Західної Африки, оскільки не передається через повітря. Такі віруси, за словами Ліпстіха, нескладно контролювати.
Але вже зараз у світі зріють більш небезпечні хвороби. Приміром, кілька років тому на Близькому Сході виявили свій штам небезпечного коронавірусу, який передається через повітря і вбиває як тварин, так і людей. Поки вчені тільки почали досліджувати його дію на організм людини. А епідеміологи щороку чекають, що мусульмани, які прибувають на хадж, рознесуть це захворювання по Землі.
І таких вірусів виникає дуже багато. Більшість з них поки що не добирається до розвинених країн, але ситуація вже починає змінюватися. На думку Брейнд, якщо не почати боротися з епідеміями по всьому світу вже зараз, то незабаром ми почуємо про появу ідеального вірусу, який за три місяці знищить нашу цивілізацію.
***
Цей матеріал опубліковано в №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.