Вчені поставили під сумнів традиційні уявлення про спосіб життя зауроподів - великих травоїдних динозаврів із довгою шиєю. Вона не могла використовуватися для видобутку листя на верхівках дерев, стверджують палеонтологи.
Статтю про це відкриття публікує австралійський вчений Роджер Сеймур в журналі Biology Letters.
У період розквіту динозаврів деякі зауроподи мали шию довжиною більше дев'яти метрів (за деякими даними, 15 метрів) - наприклад, титан кінця юрського періоду маменчизавр (Mamenchisaurus), що жив близько 150 мільйонів років тому.
Переважає думка, що ці левіафани використовували свої шиї так само, як сьогоднішні жирафи: зривали листя на верхівках дерев, які були недоступні конкурентним травоїдним видам.
Однак Сеймур впевнений, що усе було не так: зауроподи харчувалися в горизонтальному положенні - на рівні свого тіла або із землі. Вчений розробив комп'ютерну модель кровообігу в тілі гігантського динозавра, що тримав шию вертикально, і розрахував кількість енергії, яка необхідна для перекачування крові.
"Приблизно половину енергії, що надходить з їжею, тварина повинна була б витратити лише на кровообіг, - стверджує Сеймур. - Вертикальна шия вимагає високого артеріального системного тиску. Тому з точки зору енергетичних витрат більш правдоподібним є припущення про те, що динозаври тримали шию більш-менш горизонтально, надаючи перевагу широті охоплення перед висотою".
Висувалися фантастичні припущення про декілька сердець, які розташовано по всій довжині шиї
Уже не вперше фахівці, які вивчають динозаврів, сумніваються в тому, що зауроподи мали масивне серце, здатне живити кров'ю мозок, що знаходиться на позахмарних висотах. Так, барозавр (Barosaurus), довжину шиї якого прирівнюють до маменчазавра - повинен був би мати серце, маса якого дорівнює 5% від маси всього тіла. Однак, висувалися фантастичні припущення про декілька сердець, які розташовано по всій довжині шиї.
Нагадаємо, в 2004 році китайським вченим вдалося розкрити секрет функціонування довгої шиї підводного динозавра Dinocephalosaurus orientalis, що відрізняється від сухопутних зауроподів. Шия із 25 хребців з незвичайними кістковими відростками, що стирчать у бік, служила для полювання із засідки з води.
Зазначимо також, у лютому в Аргентині вчені виявили останки примітивного зауропода Panphagia protos, раніше невідомого науці, що перебуває у родинних зв’язках зі знаменитим T. Rex і живиться як травою, так і м'ясом.