Фото: Reuters
Зміна клімату стала причиною світової кризи в 17-му столітті
Початок малого льодовикового періоду в 1550-1650 роках став причиною низки сільськогосподарських, економічних і соціальних проблем, які в кінцевому підсумку викликали загальноєвропейську і світову кризу 17-го сторіччя.
Про це повідомляють автори статті, опублікованої в журналі Proceedings of
the National Academy of Sciences.
Згідно з офіційним визначенням НАСА, малий льодовиковий період тривав, з
короткими теплими "перервами", з 1550 по 1850 роки. За оцінками
Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), в ці роки середня
температура у всій Північній півкулі знизилася менш ніж на один градус, однак в
окремих регіонах похолодання було досить сильним.
Група вчених під керівництвом Девіда Чжана (David Zhang) з Гонконзького
університету зібрала в архівах дані за 14 екологічними, сільськогосподарськими,
соціально-економічними і демографічними параметрами за 1500-1800 роки.
Учені перевірили причинно-наслідкові зв'язки між цими параметрами і
коливаннями температури і зробили висновок, що перша третина малого
льодовикового періоду могла стати однією з фундаментальних причин так званої
загальної кризи XVII століття - низки воєн, повстань, економічної
нестабільності та скорочення чисельності населення в Європі і в світі в цілому.
"Ми представили внутрішній механізм причинно-наслідкових зв'язків між
зміною клімату і кризою людства в масштабах континентів і півкуль. На нашу
думку, саме зміна клімату в кінцевому рахунку була причиною криз в
доіндустріальних суспільствах", - пишуть автори статті.
Виявилося, що такі параметри, як врожайність і забезпеченість продуктами
харчування на душу населення, реагували на коливання температури практично
миттєво, тоді як у даних, наприклад, про соціальну нестабільність, війни,
міграції, епідемії і структуру населення вплив "кліматичного чинника"
виявлявся із запізненням на 5-30 років.
Зокрема, дослідники встановили, що в першу фазу малого льодовикового
періоду в 1560-1660 роках скоротилися період і площа посівної сільськогосподарських угідь.
Обсяг виробництва в сільському господарстві стагнував або навіть
знижувався, в той час як чисельність населення продовжувала зростати - це
призвело до зниження доступності продуктів харчування, недоїдання і в кінцевому
підсумку позначилося на демографічних параметрах населення.
За підрахунками дослідників, описаний ланцюжок подій призвів до того, що
середній зріст європейця до кінця XVI століття знизився приблизно на два
сантиметри.
Чжан і його колеги в своїй статті пропонують схему зв'язку клімату і
соціально-економічних процесів доіндустріальної епохи, яку вони побудували за
результатами аналізу даних.
Відповідно до цієї схеми, коливання температури "передаються" в
першу чергу в сільське господарство і впливають на забезпеченість продуктами
харчування, яка, в свою чергу, через міграцію, голод і соціальну напруженість
впливає на демографічні, економічні та політичні процеси в суспільстві.
Автори вважають, що їх дослідження має велике значення і для сучасної
постіндустріальної цивілізації.
"Будь-який природний чи соціальний фактор, який призводить до
масштабного виснаження ресурсу, наприклад, зміна клімату, перенаселення,
надмірне споживання або несправедливий його розподіл, може стати причиною
загальної системної кризи", - підкреслюється в статті.
Раніше вчені пов'язували з екстремальними змінами клімату загибель
цивілізацій минулого чи докорінні зміни в устрої суспільства.
Крім того, група американських учених під керівництвом Соломона Сяна в
серпні 2011 року опублікувала в журналі Nature статтю, в якій показала, що і в
сучасному світі кліматичні процеси безпосередньо впливають на соціальні
конфлікти і можуть провокувати спалахи насильства.
Раніше повідомлялося, що вчені встановили зв'язок між кліматом і
громадянськими війнами.