Чистка банків і новий курс. Як працювала ГонтареваСюжет

 

Валерія Гонтарева оголосила про свою відставку.

 

Главу Нацбанку за останній рік преса "звільняла" неодноразово, але цього разу вона повідомила, що сама подала заяву президенту.

 

Гонтарева очолювала Нацбанк 2,5 року. Її роботу називали і єдиним успішним прикладом реформ в Україні, і лаяли.

 

Корреспондент.net згадує, чого домоглася Гонтарева на своєму посту.

 

У 2014 році Нацбанк почав тотальну чистку банківської системи, в результаті чого в країні було закрито близько 40% фінансових установ.

 

З ринку були виведені банки-пустушки, банки-пилососи, банки-фінансові піраміди.

 

Оцінили таку діяльність міжнародні кредитори України, Європейський банк реконструкції та розвитку заявив, що серед країн з економікою, що розвивається, "Україна досягла найбільшого прогресу, закривши банки з непрозорою структурою власності, надмірними обсягами кредитування пов'язаних осіб та слабким менеджментом".

 

Це призвело до масових протестів ошуканих вкладників, але тут швидше проблема не Нацбанку, а шахраїв-банкірів та їх клієнтів, які велися на такі хитрощі.

 

Також НБУ довів до кінця роботу з виявлення фактичних власників українських банків.

 

 

 

На чолі з Гонтаревою Нацбанк провів операцію з націоналізації найбільшого банку країни.

 

Націоналізація пройшла без катастрофічних наслідків для української економіки і банківської системи.

 

За її словами, в останню ніч перед націоналізацією Приватбанку тодішнє керівництво банку вивело з активу 16 мільярдів гривень.

 

Гонтарева стверджує, що Ігор Коломойський дав гарантії щодо виконання програми Приватбанком, але "цю програму ні менеджери, ні акціонери банку не виконали".

 

"Зараз проведено постаудит Приватбанку. Виявлені проблеми не тільки підтвердилися, а були навіть збільшені. Не 97% корпоративного портфелю було видано пов'язаним особам, а всі 100%. Це означає, що потреба в докапіталізації ще більша – і державі доведеться викласти ще більше грошей, щоб компенсувати збитки за управління банком командою олігархів", – заявила вона.

 

На думку Гонтаревої, повне очищення банківської системи було б неможливим без вирішення проблеми Приватбанку: "У цьому банку обслуговуються понад 20 мільйонів громадян України. Всі вони зберегли свої кошти і продовжують отримувати обслуговування".

 

 

"Перехід банку під контроль держави був єдиним правильним рішенням, коли недостача в капіталі банку становила 146 мільярдів гривень", – заявила голова Нацбанку. 

 

Вона уточнила, що це – 6 мільярдів доларів. "Коли я кажу колегам з інших центробанків, що це 50% монетарної бази нашої країни, це 33% депозитів наших приватних осіб – у них навіть не здивування, а шок", – прокоментувала Гонтарева.

 

"Ми вважаємо, що вирішення проблеми Приватбанку увійде в підручники, тому що аналогів у світі такого проекту ще не було", – підкреслює Гонтарева.

 

В Ігоря Коломойського інший погляд на це питання. За його словами, Приватбанк став "жертвою свавілля НБУ", який постійно змінював нормативи, "вигадував все нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку" і розповідав про "міфічну діру в 150 млрд грн, 97% пов'язаних кредитів, про те, що всі гроші розкрадені або виведені в офшори".

 

За словами олігарха, внаслідок "хвилі клієнтської паніки, спровокованої насамперед діями НБУ", менеджмент сам запропонував Кабміну передати Приватбанк державі.

 

 

Коли Гонтарева очолила Нацбанк, долар коштував 11,8 гривень, а зараз – 27 гривень.

 

Нацбанк встановив плаваючий курс національної валюти. Проводив жорстку монетарну політику, деякі з обмежень останнім часом вже почали скасовувати.

 

 

НАБУ вивчає факти багатомільйонного рефінансування банків з боку Нацбанку.

 

За словами директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника, "справа стосується керівництва Національного банку".

 

"Основа цієї справи - перевірка коштів, виділених на рефінансування. Нас цікавить, чи не було зловживань з боку працівників Нацбанку. Мова йде про великі суми коштів, тому зрозуміло, що такі рішення не приймали без згоди вищого керівництва НБУ", - розповів Ситник.

 

Гонтарева стверджує, що під час роботи її команди кошти рефінансування, надані регулятором комерційним банкам, не могли виводитися за кордон.

 

 

"Як ви знаєте про розслідування правопорушень, пов'язаних із неповерненням Національному банку рефінансування неплатоспроможними банками, ми неодноразово зверталися в правоохоронні органи і чекаємо повного та неупередженого розслідування всіх цих справ", - сказала вона.

 

За її словами, безповоротні Національному банку кредити в основному надавались ще з 2008 року.

 

Вона підкреслила, що регулятор із середини 2014 року завчасно підвищив вимоги до оцінки застави під рефінансування, ввів у практику персональних гарантій акціонерів і залучив до оцінки активів незалежних міжнародних оцінювачів.

 

"Кредити, надані нашою командою банкам, надавалися тільки під компенсацію відтоку коштів клієнтів фізичних осіб у межах гарантованої суми в 200 000 гривень, виплати яких відстежував куратор НБУ. Саме тому моя команда може прозвітувати за кожну гривню виданого рефінансування за цей час", - зазначила Гонтарева.

 

За 2015 рік обсяг заборгованості за рефінансування перед Нацбанком зменшився на 7,5 млрд. гривень - з 113,4 до 105,8 млрд. грн. За січень - квітень цього року ця сума зменшилася ще на 13,74 млрд. - до 92,12 млрд. грн.

 

 

Нацбанк так і не зміг змусити банки кредитувати реальний сектор. Ситуацію не виправив навіть той факт, що НБУ кілька разів знижував облікову ставку.

 

Однак кредити практично не дешевшають, і отримати їх украй складно. Причина - величезна частка "поганих" позик у портфелі кредиторів.