Коли економіка України опинилася на межі дефолту, а цілісність її території під загрозою, у нової влади залишилася одна надія - на допомогу Заходу. Корреспондент розбирався, чим країні здатний допомогти закордон і наскільки ефективною буде ця підтримка.
Коли у 1992 році Україна відмовилася від ядерного озброєння, гарантами її територіальної цілісності виступили США, Великобританія та Росія. Тепер же, коли остання заохочує відділення Криму, перші два гаранти повинні стати на захист українських інтересів. Те, що вирішити "кримську кризу" і налагодити відносини з Росією самостійно Україна вже не може, не викликає сумніву ані в експертів, ані в політиків.
"Зараз найбільший виклик перед Україною - збереження її територіальної цілісності, і найактуальнішим питанням для неї є політична допомога країн Заходу", - вважає народний депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко.
Успіхи поки що невеликі. Росія продовжує нарощувати присутність своїх військ під виглядом "самооборони Криму" на території півострова, не знімає блокаду українських військових і прикордонних частин і не збирається розблоковувати українські військові судна в бухтах Севастополя і Донузлав.
"Важливе завдання - спробувати посадити [президента РФ Володимира] Путіна за стіл переговорів з українською владою. Такі спроби робляться, але поки що безрезультатно", - говорить голова Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко.
Відмова держсекретаря США Джона Керрі відвідати Москву 10 березня, на думку політолога, є доказом цього.
АР
Якщо дипломатичні та політичні важелі впливу на Росію не принесуть результатів, західні країни можуть застосувати економічні важелі, у першу чергу торгові обмеження.
"Росія таки сильно залежить від європейської та світової економіки. До краху це не призведе, але якщо почнеться тотальна холодна війна, то удар по економіці буде істотним", - вважає Фесенко.
У США вже зробили перший крок у цьому напрямку - 12 березня обидві палати парламенту ініціювали перед урядом країни введення економічних санкцій щодо РФ.
НАТО в допомогу
Оскільки США та Великобританія - одні з найбільших країн НАТО, то не виключене і залучення цього військово-політичного блоку до вирішення конфлікту. Про вступ України до Альянсу мова поки що не йде, але це не перешкода.
"Хоча ми і позаблокова держава, але маємо право на союзників і можемо звернутися по військово-технічну допомогу до НАТО", - вважає екс-міністр оборони України, депутат від ПР Олександр Кузьмук.
Це можуть бути запасні частини та агрегати тієї техніки, яка є у нас на озброєнні, матеріальні ресурси аж до обмундирування та пально-мастильних матеріалів. А от із поставками військової техніки важче: не вся натовська техніка адаптована до умов України, але на важкий автотранспорт ми точно можемо розраховувати.
АР
Про введення військ Альянсу в Україну мова не йде, тим більше що це може спровокувати нову хвилю сепаратизму.
"Населення Криму, східних областей буде ще сильніше налякане, і я не можу сказати, що водночас люди змінять ставлення до Росії.
Війська НАТО у Криму - це буде вже глобальний конфлікт", - зазначає Мірошниченко.
Не бачить необхідності вводити в Україну війська НАТО і екс-міністр оборони, позафракційний депутат Анатолій Гриценко.
"Вони повинні розгорнути свої авіаційні угруповання, флот на своїй території. На нашій не треба, ми самі розберемося у себе у країні", - говорить парламентарій.
Зараз на північному заході Чорного моря поблизу територіальних вод відбуваються маневри військово-морських сил США, Румунії та Болгарії. Навчання були заплановані задовго до виникнення кризи, але українські експерти сподіваються, що вони змусять Росію утриматися від активних дій.
"Військово-морський баланс у Чорному морі не на користь Росії, і це повинно спонукати її до мирних переговорів", - вважає генерал армії, екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.
11 березня НАТО ввів патрулювання повітряного простору в районі українських кордонів над територією Румунії та Польщі. Літаки-розвідники обладнані авіаційними комплексами радіовиявлення та наведення, що дозволить Альянсу відстежувати переміщення наземного та повітряного транспорту по території України.
Слабка страховка
Українські та європейські політики ще пам'ятають, як Російська Федерація для політичного тиску на Україну розгортала проти неї торгові та газові війни, і не виключають, що це може повторитися.
Єврокомісія в односторонньому порядку уже прийняла рішення про зняття митних зборів для більшої частини (83,4%) українських товарів, а для решти визначила безмитні квоти. Після затвердження Європарламентом рішення набуде чинності.
Такі норми передбачалися Угодою про асоціацію України з ЄС - щоправда, поступка європейців діятиме лише до 1 грудня 2014 року. Європейці кажуть про економічну вигоду для України у розмірі 500 млн євро на рік. Її пролонгація буде залежати від того, чи підпише Україна угоду.
АР
"Це може пом'якшити удар у випадку введення Росією торговельних санкцій щодо українських товарів", - пояснює директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Олег Устенко, зазначаючи, що в частці українського експорту Росія займає чверть усього обсягу.
Однак торкнеться зняття бар'єрів, в основному, продуктів харчування, товарів АПК та хімічної продукції. Водночас машинобудування і металургія можуть постраждати у випадку нової торгової війни.
Європейці здатні зробити набагато більше для українців і допомогти не в подоланні митних бар'єрів, а в сертифікації українських товарів для європейських ринків, каже економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
"Мита в ЄС і так невеликі, а от сертифікація - це велика проблема для українських виробників, - пояснює експерт. - Вирішивши її, можна було б наростити імпорт і в ЄС, і у треті країни, де така сертифікація приймається".
Також європейці могли б залучити Україну до своїх інфраструктурних проектів , вважає директор Центру економічних програм Фонду Разумкова Василь Юрчишин. Наприклад, до розширення транспортних магістралей з півночі на південь.
"З точки зору формування української логістики та розвитку інфраструктури це те, що треба Україні", - упевнений експерт.
Європа здатна допомогти і з поставками газу в Україну. Міністр палива та енергетики Юрій Продан заявив про намір диверсифікувати поставки газу в Україну і отримувати від Європи 15 млрд кубометрів на рік.
"Потрібно шукати шляхи диверсифікації, вони вже є. Це Словаччина, Німеччина та інші можливості", - заявив міністр.
Щоправда, економічної вигоди від цього поки що немає.
"Якщо Росія скасує ціну газу для України $265 за 1 тис. кубометрів з урахуванням знижки, то жоден варіант реверсу газу не дає нам можливості виграти за ціною", - вважає експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.
Вигода з'явиться, лише якщо РФ відмовиться давати стодоларову знижку, прописану харківськими угодами про продовження перебування Чорноморського флоту Росії у Криму. Її можуть денонсувати як в українському парламенті, так і в самій Росії, якщо Крим перейде до складу РФ.
Сам робити не цурайся
Нова влада отримала шанс залучити у країну таку кількість грошей, про яку колишньому президенту Віктору Януковичу не доводилося і мріяти (див. графік). Однак, щоб отримати їх, їй треба прийняти багато реформаторських рішень.
"Якщо цього не відбудеться, то грошей ніхто не дасть", - переконаний екс-міністр фінансів, депутат від УДАРу Віктор Пинзеник.
На його думку, уряду Арсенія Яценюка необхідно обмежити можливості для корупції, у першу чергу, у сфері держзакупівель, і формувати бюджет країни "за коштами”, не нарощуючи борги.
Кабмін уже анонсував низку заходів: скорочення витрат на держапарат і заморожування більше 40 держпрограм, перегляд податкових пільг та зміну оподаткування в окремих секторах. Планують також зростання цін на газ для споживачів, комунальних тарифів, скорочення пенсій для працюючих пенсіонерів на 50%, збільшення пенсійного віку та багато іншого. Більшість рішень ще у проекті.
"Я не бачу поки що чіткого розуміння того, яким чином відбуватиметься підвищення цін на газ, і які механізми компенсації задіє держава", - говорить Землянський.
Те саме стосується комунальних тарифів та інших нововведень.
У будь-якому випадку експерти прогнозують, що у найближчі рік-два основній масі українців доведеться нелегко.
"Без фінансової подушки, яку створюють нам донори, ми повинні були б підвищувати все одномоментно, а так у нас є можливість робити це поетапно", - зазначає Жолудь.
За словами експерта, перші ознаки поліпшення українці відчують лише через три-п'ять років. Тим часом аналітики не вважають, що політика затягування поясів призведе до масових протестів.
"Ризики протестів існують, але в уряду достатньо інструментів не допустити їхньої масовості", - вважає Фесенко.
Він наводить як приклад реакцію людей на дії уряду Миколи Азарова з податкової і пенсійної реформ, коли виступи підприємців, чорнобильців та афганців були багатолюдними, але нетривалими.
"Якщо не буде впливу ззовні, як це робиться зараз, то такі виступи будуть вирішуваною проблемою", - упевнений експерт.
***
Цей матеріал опублікований у №10 журналу Корреспондент від 13 березня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.