Причинами ситуації, що склалася, стало нарощування багатополярного ядерного порядку денного, напруженість у відносинах між країнами і гонка озброєнь.
Небезпека, що ядерну зброю буде використано, зараз на нечувано високому за останні десятиліття рівні і режим контролю над озброєннями "руйнується далі", заявили в ООН. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Країни нарощують ядерну зброю
ООН побачила, що роль ядерних озброєнь у національних стратегіях безпеки зростає. Про це повідомила заступник Генерального секретаря Організації Накаміцу Ідзумі.
"Ризик, що ядерну зброю використають через зумисні дії, інцидент чи прорахунок, є найвищим з моменту холодної війни", - підкреслила заступник Генсека. Вона заявила, що в ООН найбільше занепокоєння викликає можливість ескалації та неправильного сприйняття дій будь-якої іншої сторони.
Серед причин такої тенденції Накаміцу назвала нарощування багатополярного ядерного порядку денного, напруженість у відносинах між країнами і гонку ядерних озброєнь.
"Ми бачимо, що немає діалогу, знижується транспарентність. Режим контролю над озброєннями і далі руйнується", - підкреслила вона.
Заступник Генсека висловила надію, що ядерні держави домовляться ліквідувати озброєння. За її словами, це найкращий спосіб зняти ризик ядерних конфліктів.
На початку червня Генсек ООН Антоніу Гутерреш закликав Росію та США домовитися та скоротити свої ядерні арсенали. "Я закликаю обидві країни вести переговори про подальше скорочення ядерних арсеналів і розробляти нові угоди, щоб мати змогу відповісти на виклики, що з'являються", - сказав він.
Контроль за ядерними озброєннями був однією з тем на зустрічі президентів США і Росії Джо Байдена і Володимира Путіна, яка відбулася в Женеві 16 червня.
У спільній заяві вони наголосили, що "навіть у періоди напруженості здатні досягати прогресу заради спільної мети бути передбачуваними в стратегічній сфері, водночас зменшувати ризик збройних конфліктів і загрозу ядерної війни".
На прес-конференції за підсумками переговорів Байден заявив, що, на його думку, Путін не думає про холодну війну.
"Це все в інтересах двох країн, і ми не хочемо опинитися в умовах ядерної війни, він це розуміє. Це не означає, що він готовий скласти зброю. Він незмінно думає, що його оточено, він і далі не змінює думку, що ми маємо намір його змістити, він має такі побоювання", - сказав американський лідер.
Путін після зустрічі заявив, що питання про стримування гонки озброєнь належить до тем, які є "абсолютним пріоритетом і становлять інтерес" і для Росії, і для США.
Утім, 22 червня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва не підтримає план Вашингтона про ядерне роззброєння.
Дипломат відзначив, що російська сторона відмовляється змушувати інші країни брати участь у системі контролю над ядерними озброєннями.
"Ми не приєднуватимемося до зусиль США будь-що чинити тиск чи переконувати інших приєднатися лише тому, що хтось думає, що на часі переходити на тристоронній чи багатосторонній формат", - підкреслив він.
Російський дипломат розкритикував бажання Вашингтона залучити Китай до ядерного роззброєння, але відзначив, що в інтересах США включити в нове рівняння безпеки Велику Британію та Францію.
У доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIPRI), яку опублікували за два дні до женевського саміту, зазначено, що загальна кількість ядерних боєприпасів, розгорнутих зараз, збільшилася з 3 720, які були торік, до 3 825 в цьому році.
Зараз близько двох тисяч ядерних боєголовок у світі в стані підвищеної боєготовності. І більшість із них належать Москві і Вашингтону. На них же припадає більше 90 відсотків запасів ядерної зброї на планеті.
Обидві країни надають дедалі більшого значення ядерній зброї у своїх стратегіях, що стосуються національної безпеки, вказують укладачі доповіді.
На початку червня Міжнародна кампанія за ліквідацію ядерної зброї опублікувала доповідь, в якій говориться, що країни, які мають ядерну зброю, в 2020 році витратили на цей вид озброєнь 72,6 мільярда доларів, що на 1,4 мільярда більше, ніж роком раніше.
Найбільше в розвиток ядерної зброї вклали США - 37,4 мільярда доларів, що майже в чотири рази більше, ніж Китай, який розташувався на другому місці з 10,1 мільярда доларів. На третьому місці - Росія з витратами в 8 мільярдів доларів.
Топ-5 країн за витратами на ядерну зброю замкнули Велика Британія (6,2 млрд) і Франція (5,7 млрд). Наступними розташувалися Індія (2,48 млрд), Ізраїль (1,1 млрд) і Пакистан (1 млрд). Найменшу суму в розвиток ядерної зброї, згідно з доповіддю, вклала КНДР, чиї витрати в 2020 році склали 667 мільйонів.
23 січня минулого року стрілку символічного годинника Судного дня перевели на 20 с. ближче до кінця світу вперше за два роки. На думку авторів проекту, світові лідери демонструють нездатність впоратися із загрозами ядерного конфлікту, змінами клімату і кібервійнами.
Зокрема, час встановили на позначці 23:58:20. Тож до півночі, за якою прийде глобальна катастрофа, залишилося рівно 100 секунд.
Раніше учасники Ініціативи Кербера у сфері стратегічної стабільності, спільного проекту Фонду Кербера й Інституту вивчення проблем світу і політики безпеки Гамбурзького університету опублікували статтю, в якій розповіли про
заходи для запобігання новій ядерній гонці.