Україна хоче відчинити двері в ЄС, не зачиняючи їх з боку Росії, пише Тетяна Івженко у матеріалі, розміщенному в російському виданні Независимая газета.
Росія і її партнери по Митному союзу можуть посилити умови ввезення на свою територію українських товарів у разі приєднання України до зони вільної торгівлі з Євросоюзом. З таким застереженням виступив у вівторок прем'єр-міністр РФ Володимир Путін. Хоча з боку офіційного Києва ніяких коментарів з цього приводу поки немає, експерти зазначають, що зовнішньополітична лінія на інтеграцію з ЄС залишається незмінною, а українсько-російські відносини можуть погіршитися.
Заява Путіна стала вже другим за останній час російським сигналом Україні. Два тижні тому перший віце-прем'єр Ігор Шувалов під час візиту до Києва спростував традиційну відмовку української влади про неможливість вступу до Митного союзу через членство в СОТ і переговори з ЄС: "Ми виходимо з того, що ці формати один одному не суперечать, а можлива участь України в Митному союзі могла б навіть на певному етапі прискорити утворення зони вільної торгівлі з Європейським союзом". Російський чиновник особливо наголосив на перспективі посилення позицій України у сфері сільського господарства – в рамках співробітництва в Митному союзі з Росією, Білорусією, Казахстаном.
Азаров зазначив, що українська сторона на переговорах з ЄС виходить з того, що квоти і режим вільної торгівлі – речі несумісні. Проте у Києва, схоже, немає важелів впливу на ситуацію
Українські політики визнають, що саме ця сфера стала каменем спотикання на переговорах з ЄС. Прем'єр-міністр Микола Азаров нещодавно зазначив: "Є серйозний момент, який стримує швидке укладення угоди (про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. - "НГ"). Причина проста – на найбільш чутливі позиції для нашого експорту Євросоюз встановлює квоти". За його словами, в першу чергу це стосується сільськогосподарської продукції. Азаров зазначив, що українська сторона виходить з того, що квоти і режим вільної торгівлі – речі несумісні. Проте у Києва, схоже, немає важелів впливу на ситуацію. На цьому тлі Шувалов зробив пропозицію про партнерську підтримку позиції України силами Митного союзу. Він припустив, що спільні зусилля чотирьох країн щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС були б набагато більш успішними, ніж самостійні дії України.
Оскільки ніякої відповіді з української сторони до цього часу не було, цього тижня Володимир Путін розвинув і посилив позицію, викладену раніше першим заступником глави російського уряду. У вівторок російський прем'єр сказав, що участь в тому чи іншому об'єднанні – "це суверенне рішення української держави". Але особливо відзначив, що для членів Митного союзу приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС буде невигідним, оскільки українські кордони стануть приблизно вдвічі більш відкритими для імпорту, ніж кордони країн – партнерів по СНД.
Раніше українські політики часто вдавалися до хитрощів, обіцяючи розглянути можливість участі в Митному союзі після вступу Росії до СОТ. Але російський прем'єр своєю заявою знищив цю політичну хитрість. "Рівень митного захисту, який Україні виторгувала собі при вступі до СОТ, більш ніж удвічі нижчий, ніж наш єдиний митний тариф. І навіть у разі приєднання Росії до СОТ на тих підставах, які ми зараз для себе визначили з партнерами по переговорах СОТ, він майже не зміниться – він буде вдвічі вищий, ніж український", - пояснив глава уряду РФ.
Він уточнив: "Це означає, що якщо Україна створить зону вільної торгівлі з Євросоюзом і змушена буде поступитися з багатьох позицій, чутливих для української економіки, то вона, зрозуміло, розраховуватиме на те, що ці товари підуть на російський ринок. А ми не зможемо цього дозволити". Путін припустив, що не тільки Росія, але й Білорусь і Казахстан змушені будуть звести бар'єри в торгівлі з Україною.
Хоча заява виглядала обґрунтованою і прозвучала загрозливо, чиновники і політики в Києві продовжують зберігати мовчання. Експерти сходяться на думці, що відповіді чекати не варто
Хоча заява виглядала обґрунтованою і прозвучала загрозливо, чиновники і політики в Києві продовжують зберігати мовчання. Експерти сходяться на думці, що відповіді чекати не варто. Керівник економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин сказав "НГ": "Ніхто в Києві не наважиться сказати російській владі, що ми ні за що не будемо вступати в Митний союз. Наші дотримуються принципу багатовекторності в зовнішній політиці, який на ділі звівся до прагнення не робити різких рухів". Керівник дослідницького центру "Український барометр" Віктор Небоженко згоден з цією думкою, але уточнив, що в Росії ніхто й не очікує від України різкої зміни зовнішньополітичних векторів. "Не можна визначити, кому були адресовані слова Путіна. Але очевидно, що вони ускладнили підготовку до переговорів президентів Януковича і Медведєва. Щось дивне відбувається з цими переговорами – змінюються і дати зустрічі, і порядок денний. Після високого торішнього темпу, коли глави держав зустрічалися практично кожен місяць, нинішня млявість виглядає дуже дивно".
Своє пояснення ситуації днями дав екс-президент Леонід Кучма, який зазначив, що потенціал українсько-російського співробітництва залишається нереалізованим через бажання Москви домінувати і небажання Києва підкорятися
Своє пояснення ситуації днями дав екс-президент Леонід Кучма, який зазначив, що потенціал українсько-російського співробітництва залишається нереалізованим через бажання Москви домінувати і небажання Києва підкорятися. "На сьогоднішній день немає довіри один до одного. Вони часто дивляться на Україну з позиції: "Я сказав – ти зробив". А я хочу, щоб Україна була стратегічним партнером Росії. Щоб ми один з одним розмовляли на "ви", - пояснив він. Політолог Небоженко теж вважає, що російська сторона поступово стала вибудовувати відносини з Україною з позицій більш сильного: "Навіщо робити політичні заяви, фактично диктуючи партнерам, куди їм вступати? Якщо вже так треба, щоб Україна вступила до Митного союзу, то не логічніше призначити в російському уряді відповідального за цей напрям інтеграції, разом розглянути всі групи товарів, погодити спірні позиції? Але цього не роблять, тому що весь наш товарообіг на 60% зав'язаний на непрозорій сфері поставок енергоресурсів, а решта 40% нікого насправді не цікавить".
Економіст Юрчишин сказав "НГ": "Це факт, що Україна набагато більш відкрита, ніж Росія, за рівнем митного захисту. Але у нас ще є час безболісно врегулювати всі питання, упорядкувати торговий режим, щоб імпортні товари через територію України не хлинули в Росію". Небоженко особливо наголосив, що набагато більш високі ризики виникають у членів Митного союзу через відкритість кордонів між Казахстаном і Китаєм.
Експерт вважає, що Росія навряд чи реалізує загрозу про тотальні торгові бар'єри для української продукції: "Від такого рішення постраждали б інтереси самої Росії, адже наші партнери по СНД зацікавлені в постачаннях українського продовольства, продукції машинобудування, інших товарних груп". Керівник Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло підтвердив, що країнам СНД було б невигідно відмовитися від українських товарів, а тому сторони змушені шукати компроміс.
"У разі створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС можуть бути введені окремі загороджувальні заходи – за країною походження товару, щодо ліміту доданої вартості на території третьої країни. Тобто, якщо, наприклад, товар на 80% зроблений в ЄС, а на 20% в Україні, то наші партнери по СНД можуть ввести мита на ввезення таких товарів на свою територію. Все це можна врахувати в ході переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та Митним союзом", - зазначив експерт. Він поділяє думку колег, що ніяких різких заяв з українського боку чекати не варто. Тим більше що на 5 квітня, як повідомило агентство "Українські новини", в Брюсселі заплановано черговий раунд переговорів між Україною та ЄС щодо угоди про асоційоване членство, що включає в себе зону вільної торгівлі. Ймовірно, відповідь на російську пропозицію українська сторона дасть залежно від підсумків цих переговорів.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.