RU
 

Нові правила виборів Ради: удар опозиції по опозиції?

19 листопада 2011, 07:02
0
12

Новий закон про вибори Верховної Ради України підтвердив думку про те, що в політиці немає вічних друзів, а є тільки вічні інтереси. Так експерти коментують спільне голосування опозиції та влади, яку підтримує більшість.

Прийняття нового закону про вибори депутатів Верховної Ради України підтвердило стару істину, що в політиці немає вічних друзів, а є вічні інтереси.

Саме так експерти коментують спільне голосування опозиції та влади, яку підтримує більшість, за нові правила проведення парламентських виборів, які відбудуться в жовтні 2012 року.

Парламент проголосував за змішану систему, за якою половина депутатів буде обиратися за партійними списками, а половина - в мажоритарних округах. Раніше вибори проводилися виключно за пропорційною системою.

Крім того, бар'єр для партій збільшено з трьох до п'яти відсотків. Депутати заборонили участь у виборах блокам партій і прибрали з виборчого бюлетеня графу "проти всіх".

Події вечора 17 листопада перекреслили колишні публічні заяви лідерів опозиційних сил. Вони говорили про згубність змішаної системи виборів і обіцяли стояти до останнього, щоб домогтися, принаймні, іншого співвідношення "мажоритарних" і "списочних" депутатів: 75% на 25%, або хоча б 60% на 40%.

Вони були категоричними противниками підвищення процентного бар'єру, оскільки вважали, що це призведе до знищення низки опозиційних партій і не дозволить прийти в парламент новим політикам.

І, нарешті, вони були проти усунення від виборів блоків партій. Здавалося б, найменше у ньому був зацікавлений блок Юлії Тимошенко, але фракція "БЮТ-Батьківщина" майже в повному складі проголосувала за такий закон.

Власне, в тому, що Україна повертається до виборчої системи, яка діяла раніше в країні, немає, на думку багатьох експертів, нічого трагічного. У будь-якій виборчій системі можна знайти десятки переваг і стільки ж - недоліків.

Багато хто з колишніх депутатів парламенту, які пройшли не одну виборчу кампанію, кажуть, що змішана система може вважатися оптимальною, оскільки парламент є не тільки законодавчим, але і представницьким органом, а виборці хочуть мати свого конкретного депутата в окрузі.

Плюси є й у збільшенні прохідного бар'єру для партій, оскільки це сприятиме зміцненню декількох центрів політичного впливу.

Для України - це пропрезидентська Партія регіонів, "Батьківщина" Юлії Тимошенко, "Фронт змін" Арсенія Яценюка, а також комуністи і націоналісти зі "Свободи" Олега Тягнибока. Всі вони мають свою електоральну нішу і своїх попутників, які можуть приєднуватися до них на тих чи інших умовах.

Головна критика опонентів нового закону була спрямована  на мажоритарну систему, оскільки вона, на їхню думку, більш залежна від адміністративного ресурсу.

Парламентські спостерігачі пам'ятають часи, коли при президенті Леоніді Кучмі партія влади (Народно-демократична, яку зараз мало хто пам'ятає), чий партійний список набрав порівняно небагато голосів, завдяки одномандатникам сформувала найбільшу парламентську фракцію, причому частина незалежних депутатів увійшли в неї під тиском і примусом .

"У 1998 році за рахунок мажоритарних округів вдалося зламати тенденцію, коли перемагала опозиція з розгромним результатом за списками, - згадує в інтерв'ю Бі-бі-сі директор центру "Демократичні ініціативи" соціолог Ірина Бекешкіна. - Тоді партія влади набрала близько 9%. Але більшість була прокучмівською. У 2002 році "партія влади" мала близько 18% голосів, але більшість знову за рахунок мажоритарних округів вийшла прокучмівською".

"Зараз буде подібна ситуація, - прогнозує Бекешкіна. - Партія регіонів набере, звісно, ​​більш як 18%, але все одно за рахунок тільки партійного списку не отримає більшості, а тому мажоритарні округи їй дуже потрібні".

"Нинішній парламент обраний за пропорційною системою. Ну і що з того? Що, хіба Віктору Януковичу не вдалося сформувати парламентську більшість за рахунок депутатів з інших політичних сил, в тому числі опозиційних?" - заперечує депутат парламенту кількох скликань Борис Безпалий.

"Ніхто не сумнівається, що, ставши президентом, Юлія Тимошенко теж сформувала би більшість, і не тільки за рахунок своєї фракції БЮТ", - сказав колишній парламентарій в інтерв'ю Бі-бі-сі.

Опозиціонери, які голосували за новий виборчий закон, кажуть, що їм вдалося передбачити в ньому заходи проти фальсифікації підсумків виборів. Правда, раніше представники тих же партій стверджували, що саме змішана система є найбільш корупційною.

Зроблено максимум можливого, щоб вибори в 2012 році відбулися демократично і прозоро, запевняють у фракції "БЮТ-Батьківщина" і в групі "Фронту змін", які голосували за закон разом з більшістю.

"Новий закон про вибори дає можливість опозиції перемагати на майбутніх виборах. Соціологічні дослідження показують, що "Батьківщина" на сьогодні має досить високий рівень довіри як самостійна політична партія", - заявив депутат фракції Блоку Тимошенко Сергій Подгорний.

"Опозиція опинилася перед обмеженим вибором: або змішана система з масштабними фальсифікаціями, як це планувала влада, або закон, який дає шанс суспільству на демократичні вибори. Ми вибрали другий варіант, хоч і не всі наші пропозиції були враховані", - сказав представник "Фронту змін" Микола Мартиненко.

У Комітеті виборців України, організації, яка багато років стежить за проведенням виборів, кажуть, що загроза масштабних фальсифікацій дійсно зменшилася істотно, але не зникла остаточно.

"З'явилася ціла низка запобіжників. Але все одно закон не рятує від технологій, серед яких, насамперед, підкуп виборців", - заявив Бі-бі-сі голова КВУ Олександр Черненко.

Частина опозиції, яка не входить в Блок Тимошенко і "Фронт змін", висловила протест у зв'язку з прийняттям нового закону про вибори.

"Прийнята змішана система виборів - це пряма дорога до спотворення результатів голосування громадян, до адміністративного тиску влади, до прямого підкупу виборців у мажоритарних округах, до політичної корупції і торгівлі депутатськими мандатами в парламенті", - йдеться в заяві "Нашої України".

"Це не компроміс. Це змова і зрада, яка буде дуже дорого коштувати демократії України", - вважає депутат від "Нашої України" Ірина Геращенко.

Політолог з "Першої рейтингової групи" Михайло Басараб вважає, що тепер іншим опозиційним силам, таким, як партії колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка, блоку "Удар" боксера і політика Віталія Кличка і націоналістичної "Свободи" буде значно важче потрапити до парламенту.

"Зіграло правило економічної монополії. Дві найбільші політичні сили опозиції, "Батьківщина" Тимошенко і однодумці Яценюка продемонстрували, що їх влаштовує підняття бар'єру", - вважає експерт.

За словами Басараба, тепер "повинні початися вимушені і хворобливі злиття" дрібніших опозиційних партій. "Фактично, розчинення в двох популярних партіях на умовах, які вони будуть диктувати", - сказав Басараб Бі-бі-сі.

Втім, заяви про перемогу, що звучать від представників двох політичних сил, які мають всі шанси стати монополістами на опозиційному полі, можуть виявитися не фінальними в історії про правила гри на виборах.

Партії регіонів ніщо не заважає ближче до дня голосування прийняти додаткові поправки, потрібні їй.

Прецеденти зміни виборчого законодавства навіть за кілька днів до виборів в Україні вже були.

Як сказав голова Комітету виборців Олександр Черненко, "кидок як головний елемент української політики поки ніхто не скасовував".

 

 

 

ТЕГИ: вибориреферендумВерховна Рада
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі