Що ж залишиться від європейської ідеї, якщо ЄС перетворитися просто в охоронця вільного ринку та економічних інтересів?, про це пише Марек Подскальскій (Marek Podskalsky)у чеській газеті Literarni noviny.
Можна назвати мінімум три політико-ідеологічні причини, з яким Захід повинен підтримувати Україну в її конфліктах з Росією.
Сьогодні складно розібратися в поняттях Захід та Схід. Так само як і в притаманних їм атрибутах. Тим не менше, сенатор Яромир Штетина мав дещо рацію - східній, тобто російській (тобто путінській) геополітиці тісно в сьогоднішніх кордонах. Вона відчуває потребу вигадувати буферні зони та охороняти своє ближнє зарубіжжя. Що, втім, цілком логічно. Сполучені Штати розмірковують так само.
Чеська республіка знаходиться не в ближньому зарубіжжі Росії. Слава богу. Та й у зону пріоритетних інтересів США вона б не потрапила, якби її туди не перемістили ті, хто підписав Проект нового американського століття. Однак не будемо відхилятися від теми: зараз важливо, що Чеська Республіка поки що до російської прикордонної смуги не відноситься, чого не скажеш про Україну.
Яка б профанація понять Схід та Захід не відбувалася, це не порожні слова. Навіть найбільш непримиренні з розумнодумаючої частини противників радара в Брдах, повинні визнати: сьогодні Захід - це не Сполучені Штати, Німеччина, Великобританія і капіталізм, а Схід - це не Радянський Союз. Захід - це кодифіковані, загальноприйнятні для дотримання правил, в першу чергу, конституційні права та права людини; Захід - це захист індивідуума від деспотизму влади і будь-яких - як би це краще висловитися - паршивців, що гнобили інших; Захід - це можливість вибору, нехай навіть споживчого, це відповідальність, нехай навіть не рівна для всіх, це соціально орієнтована держава, нехай не абсолютно справедлива; Захід - це ЗМІ, які залежать тільки від ринку, а не від благословення політиків. Захід - це можливість критикувати владу - нехай і побоюючись за свою кар'єру, але не за майбутнє своїх дітей.
Схід - це, навпаки, схиляння; Схід - це особисті стосунки, рукостискання і поплескування по плечу відповідного чиновника замість отримання необхідного дозволу, і патронажно-клієнтська система, що стоїть вище закону; сьогодні Схід означає вибір виключно на споживчому рівні, а в усьому іншому -- обов'язок мовчати і йти у ногу з усіма. Схід - це рівність і впевненість безвідповідальності, Схід - це барське кидання іншим кісток або очікування такої кістки. Схід - це Анна Політковська, Георгій Ґонґадзе та Роберт Реміаш (співробітник словацьких спецслужб, свідок у справі про викрадення сина колишнього президента Словаччини Ковача, який загинув у 1996 р. при вибуху бомби - прим. Пер.), убиті під час пошуків правди.
Україна - між Заходом і Сходом... І їй потрібна підтримка
Чеська Республіка відноситься до Заходу. У тому, що у неї залишилося від Сходу, вона може звинувачувати тільки себе. Україна - між Заходом і Сходом. Проміжне положення займає і Москва, але вона ближча до Сходу. Київ посередині. І йому потрібна підтримка, наша підтримка. Чому ми повинні його підтримати? Та грець з ними усіма - з Ющенком, Януковичем, Тимошенко, з Тарутою, Ахметовим, з мафією і олігархами. Та й грець з газом. Тут мова йде про людей і їх свободи, нехай і не про демократію. Захід - це також усвідомлення того, що більш гідно людини, що більш цивілізовано. Якщо людина сама цього хоче. А українці цього хочуть. Тому необхідно допомогти Україні, коли вона цього потребує, в будь-якому випадку, незалежно від економічних суперечок, захищати українських політиків - нехай навіть одночасно відчитуючи їх за помилки. Це, по-перше.
По-друге: Захід повинен завжди - слідуючи своїм принципам - підтримувати або розуміти більш слабкого. Повинен враховувати, що для засвоювання західної відповідальності потрібні сили. А Україна слабка, сьогодні про неї забули - навіть більше, ніж про Грузію чи Молдову. І це при тому, що Україна набагато ближче, ніж Африка, а її проблеми цілком вирішувані. Українці сподівалися на допомогу після революції, на захист. Однак не дочекалися ні того, ні іншого. Сьогодні вони вже не хочуть вступати в НАТО, а незабаром, можливо, знехтують і Європейським Союзом - або, точніше кажучи, його принципами. Вони зміщуються на Схід.
Сьогодні українці вже не хочуть вступати в НАТО, а незабаром, можливо, знехтують і Європейським Союзом
А по-третє, тут питання про нас самих. Що ми за люди, якщо думаємо тільки про газ? Що ми за Захід, якщо намагаємося шукати собі виправдання в будь-яких обставинах? Україна переживає найглибший економічний занепад з моменту відновлення демократії. На ній не можна заробити. На Росії можна - це перспективно. Але що ж залишиться від європейської ідеї, якщо ЄС перетвориться просто в охоронця вільного ринку та економічних інтересів? У те, що бачить в ньому Вацлав Клаус - порожню шкаралупу з горою інструкцій, з якими ніхто себе не співвідносить. Скажу вам відверто - я не хотів би жити на такому Заході.