Володимир Путін став жертвою політичної комбінації Юлії Тимошенко! Він веде Тимошенко у президенти України, вибравши з трьох лих найменше. Остаточної ж домовленості про підписання газових угод, ймовірно, було досягнуто під час таємної зустрічі Тимошенко з Путіним у Дрездені 16 січня, – пишуть Константин Ґаазе, Катерина Коберник та Леонід Раґозін в тижневику Русский Newsweek.
У середині січня нагадав про себе президент Туркменії Гурбангули Бердимухамедов – скликав міжнародну конференцію з транзиту газу. "Питання транзиту енергоносіїв не повинні залежати від політичних, економічних та інших проблем, які спонтанно виникають у світі", - лякав президент Туркменістану, який забезпечує чверть російського експорту газу. А через два дні прем’єр-міністр Туреччини Таїп Ердоган відкрито пов’язав участь своєї країни у будівництві газопроводу Nabucco з переговорами зі вступу Туреччини до ЄС. Після російсько-української газової війни всі зрозуміли: газ та його транзит – і справді непогана зброя.
Газова війна тривала три тижні та завершилася 19 січня: Москва та Київ підписали 10-річні контракти на постачання газу в Україну та на транзит через Україну до Європи. Ніколи ще Газпром не перекривав вентиль на основній газової магістралі – трубі, яка проходить через Україну. Ніколи ще не зупинялися від нестачі газу заводи у країнах Східної Європи. А експерти досі сперечаються, хто програв, а хто виграв.
Але у міру того, як нові подробиці газової війни виходять назовні, стає все очевидніше, що на спусковий гачок наприкінці грудня натиснула Юлія Тимошенко. А Володимир Путін добровільно чи недобровільно їй підіграв. І в результаті практично гарантував їй перемогу на президентських виборах.
Вигідні умови
Деталі газових контрактів європейські клієнти Газпрому - а їх декілька десятків – завжди тримають у секреті. Контракти всі різні: у когось є знижка через обсяг чи термін постачання, у когось її немає – тут як домовишся. Тому ніхто не зрозумів, про що йдеться, коли 19 січня Володимир Путін сказав, що Україна буде платити середньоєвропейську ціну, хай і з 20-відсотковою знижкою у 2009 році. У Росії та в Україні тиждень гадали, про що ж домовилися Путін і Тимошенко.
Але політична напруга в Україні така, що обидва контракти – на постачання і на транзит – не могли не виплисти назовні. Їх опублікувало багато українських сайтів. Від руки у цих контрактах вписані тільки дати. Це дуже ґрунтовні документи. В них навіть врахований фактор "точки роси" у газі – це коли у трубі від холоду ззовні утворюється конденсат і обсяг газу знижується на десяті частки відсотка. Такий документ не можна написати навіть за п’ять годин – а саме стільки тривали переговори.
Повернувшись у Київ, Тимошенко сказала, що умови дуже вигідні: цього року Україна заплатить у середньому навіть менше, ніж Путін вимагав наприкінці грудня, - $228 за 1000 кубометрів замість $235. А ставка за транзит не змінилася – відповідно, Україна у виграші. Так це чи ні, точно можна буде підрахувати тільки на початку лютого, коли стане відома січнева середня ціна нафтопродуктів, яка визначить – за прописаною у контракті формулою – ціну на газ наприкінці 2009 року.
Але у будь-якому випадку зрозуміло, що Газпром українському прем’єру пішов назустріч. Аванс за транзит у 2009 році Україна отримає газом, причому дуже дешевим – за ціною у 2,5 рази нижчою від ціни контракту. "Виходить, що цього року Україна за газ заплатить навіть менше, ніж минулого", - говорить експерт газового ринку Михайло Корчемкін. Найімовірніше українцям взагалі не потрібно буде купувати газ на піку цін у І кварталі – вистачить своїх запасів. А якщо усе ж доведеться – Газпром дає відстрочку з оплати до середини березня.
Технічний газ, через зникнення якого Газпром перекрив вентиль 7 січня, тепер також дістанеться Києву з великою знижкою, то ж можна буде більше отримати на транзиті. І найголовніше, з 2010 року ціна транзиту буде пов’язана з ціною поставок – для цього у формулу закладена так звана паливна складова. Якщо зривів контрактів не буде, то це означатиме, що Україна вирішила своє головне завдання: ціна транзиту буде зростати або падати вслід за ціною на постачання газу. Це робить її позиції у діалозі з Росією невразливими. Втім, навчені гірким досвідом, експерти сумніваються, що контракти проживуть довго.
Між Газпромом та Нафтогазом тепер не буде посередників. Компанія РосУкрЕнерго, створена у 2006 році Газпромом наполовину з двома українцями Дмитром Фірташем та Іваном Фурсіним, залишиться не при справі та без газу. Той самий аванс за транзит Нафтогаз отримає газом Росукренерго. Компанія-посередник заборгувала Газпрому, а Газпром розплатився цим боргом із Нафтогазом. Тобто право вимагати з РосУкрЕнерго перейшло до Нафтогазу. Погасити борг РосУкрЕнерго грішми не зможе і буде змушена віддати для погашення боргу газ. Цей газ і порахують за ціною у 2,5 рази нижчою від ціни контракту.
Три роки тому Україна відмовлялася брати дорогий російський газ, а Газпром не скидав ціну. Із цього безвихідного становища вийшли, створивши посередника: він змішував дорогий російський газ із дешевим туркменським – і всі були задоволені. Україна купувала дешево, Росія продавала дорого. Тепер туркменський газ подорожчав, Україна буде платити за європейською формулою, і посередник просто не потрібний.
Але українські політики впевнені: річ не тільки в цьому, а ще й у тому, що власник 45% акцій РосУкрЕнерго Дмитро Фірташ давно нелояльний до Кремля та веде в Україні свою гру. Він фінансує культурні проекти Президента Ющенка. Тимошенко звинувачує Фірташа у тому, що він збирався фінансувати передвиборчу кампанію Ющенка. "Кремль віртуозно провів операцію РосУкрЕнерго: Тимошенко задоволена, а по Ющенку завдали удару", - говорить український політолог Володимир Фесенко.
Операція Новий рік
Путін веде Тимошенко у президенти України – у цьому вже не залишається сумнівів. Із трьох лих - Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Юлія Тимошенко – Москва визначила її найменшим. Тимошенко повинна тепер перемогти у президентських перегонах, підтверджує український політолог Вадим Карасьов. Ющенко остаточно став ворогом, коли з’ясувалося, що Україна перед літньою війною постачала зброю Грузії. До Януковича у Кремля давно немає довіри: він і вибори програв, і з Європою активно співпрацював, коли став прем’єром.
Схоже, Володимир Путін став жертвою політичної комбінації Юлії Тимошенко. Він йшов їй назустріч із жовтня, коли підписав із нею газовий меморандум, і та повернулася у Київ переможницею. Джерело у МЗС пояснює: газові контракти були готові до кінця грудня. У результаті сторони їх і підписали практично у тому ж вигляді 19 січня. А наприкінці грудня Тимошенко у телефонній розмові нібито сказала Путіну, що останнє слово має бути за Ющенком. Путін зателефонував йому 30 грудня з тією самою пропозицією: "перехід на формулу", середньорічна ціна буде $250 ($235, якщо забрати газ у Росукренерго), пільгова ставка транзиту для Росії.
Сьогодні Тимошенко і Газпром говорять хором, що переговори зірвала РосУкрЕнерго: вона нібито запропонувала Газпрому більш високу ціну - $285, і коли Газпром відмовився, Ющенко відкликав із Москви делегацію Нафтогазу. А Путін, не називаючи Ющенка на ім’я, звинуватив керівництво України в корупції. Джерела Newsweek із цим трактуванням не згодні. Тепер перемагає версія, що 31 грудня Тимошенко перемовини зірвала сама. За словами джерела у Кремлі, вона зателефонувала Путіну та сказала, що не зможе прилетіти, тому що "Ющенко її додому не пустить або заарештує".
Далі, додає інше знайоме з подіями джерело, розсердившись, перемовини став зривати Путін. Він зателефонував главі Газпрому Олексію Міллеру та сказав, що у глави Нафтогазу Олега Дубини немає мандату від Ющенка і поки Ющенко не підтвердить, що мандат є, переговорів не буде. О 21.30 31 грудня Дубина полетів до Києва. "Розв’язали війну проти Ющенка", - підсумовує кремлівський чиновник. Український політконсультант Дмитро Видрін непрямо підтверджує, що так і було: Ющенко, каже він, не зміг би завадити візиту Тимошенко до Москви.
Газпром припинив постачати газ для України, Україна – щоб забезпечити транзит – стала відбирати технічний газ, Європа відчула нестачу, європейці зрозуміли, що час втрутитися. У той момент, ще до повної зупинки транзиту, Путін нібито дав зрозуміти прем’єр-міністру Чехії, яка головує у Євросоюзі, Міреку Тополанеку, що домовиться з Тимошенко, якщо Євросоюз натисне на Ющенка.
Тополанек відмовився, і ситуація зайшла у глухий кут. Транзит зупинився повністю, і на Ющенка почав тиснути голова Єврокомісії Мануель Баррозу. За деякими даними, 16 січня Путін таємно зустрівся з Тимошенко у Дрездені – там вони і домовилися. Через три дні вже в офіційній обстановці багатостраждальні контракти було підписані. Тимошенко знову повернулася у Київ тріумфатором. Політичні перспективи Ющенка стали ще слабші.
Європа готує відповідь
Якби Москва з Києвом розбиралися між собою, усе пройшло б відносно гладко. Але втягнули у цю справу Європу, і тепер Газпрому доводиться робити хорошу міну при поганій грі. У противників у ЄС з’явилися нові аргументи, чому з Росією не слід мати справу, а історичні партнери, такі як Болгарія та Словаччина, дуже образилися. "До України та Росії немає більше довіри. Вони надто захоплюються політичними іграми", - пояснює позицію Європи Катінка Бариш із Центру європейських реформ.
Сам Газпром сповнений оптимізму щодо свої перспектив на європейському ринку. "Альтернативи російському газу у найближчому майбутньому не передбачається", - заявили Newsweek в управлінні інформації компанії. А питання реалізації морських газопроводів – Північного потоку та Південного потоку" - набуло особливої актуальності. Посилаючись на Міжнародну енергетичну агенцію, Газпром стверджує, що до 2020 року буде продавати у Європу 240-280 млрд. кубометрів газу. Позиціям Газпрому справді ніщо не загрожує, запевняє Леонід Григор’єв з Інституту енергетики та фінансів: "Диверсифікувати можна. Але це дуже тривалий процес. Загальна конфігурація європейського ринку не зміниться".
У європейський експертів інша логіка: від Газпрому потрібно оборонятися максимально і перш за все, каже П’єр Нобель із Кембриджського університету, захистити східні ринки Євросоюзу. Буде удар у відповідь від європейських урядів та компаній, впевнений він, за інших рівних умов вони будуть надавати пріоритет неросійським газовим проектам. Експерт Михайло Корчемкін підрахував, що до 1015 року Газпром не зможе продавати більше, ніж сьогодні, - 180-190 млрд. кубометрів. Замість запланованих 225 млрд.
У будь-якому випадку Європа готується зробити політичні висновки. Офіційний представник Єврокомісії з енергетики Ферран Тарраделлас сказав Newsweek, що уроки кризи Євросоюз буде обговорювати дуже скоро - у лютому на енергетичній раді та у березні на Раді Європи. Схоже, Росії і там, і там добре перепаде.