Українсько-російські газові угоди спровокували кадрову війну в Україні. Перегрупування сил у системі української влади не закінчиться тільки рішеннями, безпосередньо пов’язаними з газовим конфліктом. Уже наступного тижня в Києві чекають ротацій в уряді та інших органах влади, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
У середу Віктор Ющенко, який перебував на той час у Польщі, оприлюднив указ про призначення керівника Державної митної служби Валерія Хорошковського першим заступником голови Служби безпеки України (СБУ). Документ з’явився ще до того, як уряд того ж дня звільнив чиновника з посади на митниці. Ця невідповідність засвідчила напругу боротьби між главою держави та Прем’єр-міністром. Юлія Тимошенко та її соратники вже декілька днів здійснювали інформаційну атаку на Хорошковського, який відмовлявся розмитнити 11 млрд. куб. м. газу, що перебував в українських сховищах. Раніше цей газ належав компанії-посереднику РосУкрЕнерго, але, згідно з підписаними у Москві українсько-російськими угодами, компанія була вилучена зі схем поставок, а її газ викупив Нафтогаз України. Розповідаючи про це, Тимошенко запевняє, що вся операція була проведена юридично бездоганно, оскільки її підготували юристи ВАТ "Газпром", який є співвласником РосУкрЕнерго.
Соратники Тимошенко впевнені, що СБУ та українська митниця, які фактично відмовилися визнати законність операції та передати Нафтогазу запаси РосУкрЕнерго, виступили в інтересах іншого співвласника компанії – бізнесмена Дмитра Фірташа. "Як з’ясувалося, Хорошковський і Фірташ – одна команда", - заявила Тимошенко, почавши підготовку рішення по звільнення керівника митниці. А тоді, коли Ющенко перевів чиновника в СБУ, політичний соратник Тимошенко, глава МВС Юрій Луценко, зауважив: "СБУ перетворилося на кишенькову структуру президентського Секретаріату та окремих комерційних структур".
У середу ж уряд завдав у відповідь кадрового удару по позиціях Президента: ввечері було оприлюднено рішення про призначення в. о. Фонду держмайна (ФДМ) України Дмитра Парфьоненка. Рішення про звільнення нинішнього керівника фонду Валентини Семенюк-Самсоненко було прийнято ще у грудні, але ні вона, ні глава держави не визнають законність цього рішення. Боротьба за крісло керівника ФДМ між Президентом та урядом тривала весь минулий рік, періодично переростаючи у протистояння силових структур – СБУ та МВС. Зараз протистояння підігрівається ще й тим, що Блок Юлії Тимошенко у Верховній Раді жорстко наполягає на зміні керівництва Служби безпеки України. Це питання, як очікується, буде внесено до парламентського порядку денного наступного тижня. Паралельно соратники Тимошенко спробують домогтися відставки глави Нацбанку Володимира Стельмаха, якому минулого тижня Верховна Рада висловила недовіру. Президент досі відмовляється визнати обґрунтованість вимог депутатів.
Але наразі БЮТ має змогу впливати на главу держави. Як повідомив перший віце-прем’єр Олександр Турчинов, наступного тижня може відбутися кадрова рокіровка в уряді. За законом, Кабінет Міністрів в Україні формується фракціями, що входять до складу парламентської більшості, а Президент здійснює визначальний вплив на призначення міністрів оборони,
закордонних та внутрішніх справ. Із 2007 року за квотою пропрезидентської фракції до уряду входять 11 міністрів. Але коаліція, яка формувала чинний уряд, припинила існування минулого року. Зараз у Верховній Раді створена формально інша коаліція – крім колишніх учасників із пропрезидентського та пропрем’єрського блоків до її складу ввійшли депутати від Блоку Володимира Литвина. Соратники Тимошенко вважають, що у новій ситуації необхідні кадрові перестановки, які дозволять ввести до уряду представників третього союзника за рахунок скорочення квоти пропрезидентського блоку. Як стверджують джерела, близькі до Кабінету Міністрів, у першу чергу може відбутися заміна міністрів фінансів та економіки, з якими Юлії Тимошенко складно знаходити спільну мову.
Кадрова атака на Президента запланована саме на момент, коли опозиція анонсувала розгляд питання про недовіру уряду. Якщо раніше експерти вважали, що Тимошенко саме зараз зручно піти у відставку, щоб провести передвиборну кампанію з опозиційної політичної ніші, то зараз вони мають іншу думку. "Посада Прем’єр-міністра – це та влада, яку Юлія Тимошенко не віддасть за жодних обставин", упевнений політолог Костянтин Бондаренко. Він пояснює, що у політичних обставинах, що склалися в країні, передвиборну кампанію зручніше проводити, перебуваючи у кріслі Прем’єра, незважаючи навіть на економічну кризу. Керівник дослідницького центру Пента Володимир Фесенко припускає, що БЮТ почне посилення своїх позицій із призначення представників Компартії на керівні посади у парламенті: це дасть змогу пропрем’єрській фракції заручитися додатковою підтримкою для продовження кадрової революції та заодно не дасть опозиції змоги знайти необхідні голоси для затвердження рішення про відставку уряду.
Деякі експерти припускають, що у якості контрзаходів Президент може звинуватити уряд у зраді національних інтересів. Показово, що вчора на офіційному сайті глави держави з’явився коментар юридичного управління Секретаріату, у якому йшлося, що підписані у Москві 19 січня газові угоди "несправедливі щодо України". На основі аналізу документів юристи зробили висновок "про явну диспропорційність у питаннях прав та обов’язків, а також у принципах відповідальності договірних сторін" та дійшли висновку, що українська сторона має право звернутися до ВАТ Газпром із пропозицією змінити угоди. Сьогодні це питання буде розглядатися на скликаному Віктором Ющенком засіданні Ради національної безпеки та оборони України.