Можна було б заспокоїтись, подумавши, що ворогуючі лідери України нарешті вирішили: економічна криза в країні важливіша за їхні власні політичні амбіції, - йдеться в редакційній статті британського ділового видання The Financial Times.
Проте не варто бути стовідсотково впевненими. Хоча дану ними Міжнародному валютному фонду на вихідних обіцянку можна лише вітати, Президент Віктор Ющенко і його суперниця та прем’єр-міністр Юлія Тимошенко повинні ще продемонструвати, що виконують її.
Коли економіка сповзає в рецесію, банки вкрай потребують рефінансування, а іноземним партнерам уривається терпець, – у Києва не так вже й багато часу, щоб уникнути фінансового колапсу. Його розколоті лідери повинні визнати, що якщо головним пріоритетом для них і надалі будуть майбутні президентські вибори, то незабаром не залишиться вже й чим керувати.
Україні терміново потрібно відновити співпрацю в рамках програми МВФ обсягом 16,5 млрд. доларів, яку призупинили після виплати першого траншу в розмірі 4,5 млрд. доларів. МВФ мудро відреагував на різке скорочення економіки, скасувавши вимогу про максимальний дефіцит бюджету 2009 року в розмірі 1% від ВВП, заявивши, що прийме 3-відсотковий дефіцит, якщо Київ дотримуватиметься цього показника і отримає кошти на покриття дефіциту від інших позичальників. Однак зробити це буде все рівно тяжко, оскільки фонд зараз прогнозує, що ВВП цього року зменшиться на 6% – у порівнянні з прогнозом зростання на 0,4%, зробленим наприкінці минулого року.
Програма МВФ важлива не тільки сама по собі – вона є ключем до отримання підтримки з боку інших донорів
Київ повинен намагатися втілити план порятунку попри політичні маневри. Програма МВФ важлива не тільки сама по собі – вона є ключем до отримання підтримки з боку інших донорів, включаючи Світовий банк, і приватних джерел, включно з іноземними банками, які готують рекапіталізацію місцевих дочірніх компаній. Без програми МВФ існує ризик руйнівного краху українських банків.
Неможливо визначити, скільки додаткової допомоги може знадобитися Києву до повноцінного відновлення програми. Багато чого залежить від довіри до ринків. Проте в разі необхідності МВФ повинен бути готовим збільшити допомогу. Уряди країн-членів фонду повинні усвідомлювати – для того, щоб задовольнити потреби України та інших проблемних держав, вони повинні виконати прохання фонду надати додаткові ресурси з метою збільшення коштів в його розпорядженні до 500 млрд. доларів.
Якщо лідери країн Європейського Союзу не вихідних не спромоглися досягти згоди щодо єдиного регіонального плану фінансової підтримки східноєвропейських членів Євросоюзу, то не варто сподіватися, що ЄС щедро трусне гаманцем задля України.
Якщо лідери країн Європейського Союзу не вихідних не спромоглися досягти згоди щодо єдиного регіонального плану фінансової підтримки східноєвропейських членів Євросоюзу, то не варто сподіватися, що ЄС щедро трусне гаманцем задля України. Проте Брюссель повинен збільшити загальну підтримку, прискоривши підписання угод про вільну торгівлю і спрощення візового режиму. Він також повинен визнати, що найбільше користі Україні принесе натяк на майбутнє членство в ЄС. Наскільки віддаленим не було б членство, воно дасть Києву політичний якір, якого так сильно потребують українські лідери.
Оригiнал статті