Україна з боями входить в передвиборний період: перед запланованим на січень 2010 року голосуванням політичні сили вступили в битву у форматі "всі проти всіх", - пише Іван Яковина у російському виданні Lenta.ru.
Союзи і коаліції мають лише тактичний характер. Але тенденція до одного більш-менш постійного об'єднання все ж таки простежується: об'єктивна реальність штовхає Партію регіонів і Блок Юлії Тимошенко в обійми один одного.
Фактор "Я" Найбільшу стурбованість у прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і лідера опозиційної Партії регіонів Віктора Януковича повинен викликати стрімкий зліт рейтингу колишнього спікера Ради, голови об'єднання
Фронт змін Арсенія Яценюка.
Відносно молодий політик швидко "розкручується". Колишній спікер свідомо самовіддалився від київських політичних інтриг, не помічений в участі у сумнівних бізнес-проектах, говорить правильно, доладно і доступно. Крім того, він прямо протиставляє себе, "політика нового покоління", "ветеранам", від яких в усієї Україні оскомина. При цьому він постійно їздить по країні, зустрічається з багатьма простими людьми, які не просто охоче його слухають, але і чують те, що він хоче до них донести: владу треба міняти. Всю.
Така тактика дає суттєві плоди. За останніми з опублікованих рейтингів популярності українських політиків, Яценюк наразі програє в популярності і Тимошенко і Януковичу (12,6 проти 16,9 та 23,5 відсотка відповідно), однак у тому випадку, якщо йому вдасться добрати прихильників і вийти в другий тур, там він перемагає і прем'єра (з рахунком 31,5 - 20,4), і лідера опозиції (з рахунком 32,1 - 30,2).
Поки Тимошенко люто бореться з Віктором Ющенком за газ у Києві, Яценюк тихою сапою обробляє її традиційний електорат.
Для "зубрів" української політики це не просто "дзвіночок", це вже "сполох". За боротьбою один з одним вони ледь не проспали появу небезпечного конкурента, популярність якого продовжує зростати.
Особливо гострою ситуація стає для Юлії Тимошенко, яка грає на тому ж - західному - електоральному полі, що і Арсеній Яценюк. Адже саме на заході України від Тимошенко відвертається все більше виборців, ставлячи їй в провину надто тісні зв'язки з Москвою і дивні спільні маневри з Партією регіонів.
Поки Тимошенко люто бореться з Віктором Ющенком за газ у Києві, Яценюк тихою сапою обробляє її традиційний електорат, майже не вилазить із західних областей країни. Якщо так продовжуватиметься, то Юлія Володимирівна може опинитися з газом, але без підтримки людей. А потім - без обох компонентів її політичного щастя.
У цьому випадку за місяці, які залишилися до виборів, Яценюк легко завоює собі право висуватися в президенти від західних областей України.
Існування Яценюка і зростання його популярності для Тимошенко і Януковича стають все більш очевидною проблемою.
Це, в свою чергу, не може не нервувати Януковича. Він, напевно, вийде в другий тур виборів: підтримка східних регіонів країни йому забезпечена. Але от далі йому, звичайно, зручніше було б битися з прем'єр-міністром Тимошенко. Її можна закликати до відповіді за важкий стан економіки, за сумнівні оборудки з газом, і навіть пригадати підтримку Ющенка (якого в Україні не люблять майже все).
У разі протистояння з Яценюком лідер опозиції, він нехотячи потрапить в положення "влади", яка "в усьому винна". Адже Янукович працював прем'єр-міністром, він очолює найбільшу фракцію в Раді, та й взагалі він (разом з Тимошенко і Ющенком) уособлює політичну еліту останніх років, яка "довела країну до ручки".
Не кажучи вже про те, що ораторські здібності Януковича, м'яко кажучи, викликають сумніви, а ось Яценюк славиться своєю балакучістю. Заради справедливості варто додати, що і Тимошенко вміє розмазати опонента по стінці двома-трьома фразами. Словесні поєдинки прем'єра і колишнього спікера можуть бути цікаві.
Як би там не було, існування Яценюка і зростання його популярності для Тимошенко і Януковича стають все більш очевидною проблемою. Вирішити її позитивно - за рахунок зростання власної популярності - не вийде: в умовах кризи ймовірність того, що люди, незважаючи на порожні кишені, оцінять зусилля керівництва, надто малі.
"Тиснути" екс-спікера теж майже нічим: його близькість до олігархів залишилася недоказаною, пов'язати його з колишнім президентом Леонідом Кучмою - важко.
"Тиснути" екс-спікера теж майже нічим: його близькість до олігархів залишилася недоказаною, пов'язати його з колишнім президентом Леонідом Кучмою - важко, та й собі може виявитися дорожче.
Спритний і обережний Яценюк навіть на Майдані не мерз, а заявив вже після перемоги Ющенка, що, звичайно, завжди його підтримував.
І все ж щастю Сені-Кролика, як його іноді називають в Україні, може незабаром прийти кінець. Тимошенко з Януковичем усвідомили яка від нього небезпека, і, попри основні бити, вирішили дати спільний бортовий залп по вихватьку, який набирає обертів.
Операція "Конституція" Пошук засобів підрізати крила Яценюку, мабуть, почався вже давно. Більшість з них (незаконні не враховуємо) є половинчастими і не гарантують стовідсоткового результату - повного усунення зарозумілого екс-спікера від реальної влади та недопущення можливості його обрання главою держави.
Але один такий спосіб все-таки є: введення парламентської форми правління і скасування загальних президентських виборів як таких.
Подібні варіанти розглядалися і раніше, коли БЮТ і Партія регіонів розмірковували над тим, чи не позбавити влади Віктора Ющенка. Однак перетворення Президента на англійську королеву виглядало надто радикальним заходом: одні і другі плекали надію незабаром роздобути цей пост в своє розпорядження. І нікому не хотілося наперед девальвувати цінність можливої перемоги.
Але зараз, коли більш імовірною стає перспектива перемоги Яценюка, з'явилася велика спокуса вчинити за принципом "так не дістанься ж ти нікому".
У Верховній Раді України вже у відкриту говорять, що Партія регіонів та БЮТ обговорюють можливу конституційну реформу, результатом якої може стати введення в країні парламентської форми правління
У Верховній Раді України вже у відкриту говорять, що Партія регіонів та БЮТ обговорюють можливу конституційну реформу, результатом якої може стати введення в країні парламентської форми правління, скасування загальних президентських виборів і надання депутатам права обирати главу держави.
За словами одного з депутатів, відповідно "президентські вибори десятого року можуть і не відбутися".
Юлія Тимошенко в принципі не виключає такого розвитку подій. В інтерв'ю французькій газеті Le Croix вона сказала, що, з огляду на можливість внесення змін у конституцію, не хоче говорити про свою можливу участь у президентських виборах.
У керівництві Партії регіонів ідею перегляду Основного закону не тільки підтримали, але й творчо розвинули. За словами віце-спікера Ради Олександра Лавриновича, в українських політиків недостатній рівень політичної культури, і тому більш ефективною для країни буде парламентська модель правління.
Він також підкреслив, що в парламентських республіках президента, як правило, обирають депутати.
Навіть Володимир Литвин, нинішній спікер Верховної Ради, непогано вбудований в існуючу політичну систему, закликав Президента, прем'єра та інших почати "відкритий діалог" про те, як "облаштувати країну".
Українські спостерігачі пов'язують це з тим, що в разі приходу до влади Яценюка Литвину може не дістатися місця не тільки в Раді, а й взагалі у політичній еліті країни. Колишній спікер вже не раз заявляв, що має намір зробити все можливе для оновлення людей у владі. А це, зрозуміло, ніяк не входить в плани чинного голови Верховної Ради (як, втім, і в плани Януковича з Тимошенко).
Для переформатування конституції і зведення функцій президента до церемоніальних БЮТ і Партія регіонів повинні як мінімум домовитися про коаліцію, ситуативну або повноцінну - не важливо.
Для переформатування конституції і зведення функцій президента до церемоніальних БЮТ і Партія регіонів повинні як мінімум домовитися про коаліцію, ситуативну або повноцінну - не важливо. Докази того, що подібне зближення вже почалося, існують. Так, Партія регіонів підтримала в Раді ініціативу БЮТ про скасування виборів у тернопільську облраду, а частина прихильників Тимошенко підтримала опозицію під час голосування за відставку глави МЗС Володимира Огризка.
Голоси двох цих фракцій разом становлять більше конституційної більшості, відповідно, вони можуть приймати будь-які закони і долати вето Президента. Зокрема, така коаліція може вирішити, що зміни у конституції приймаються не на референдумі, а парламентом. Володимир Литвин, до речі, впевнений, що більшість жителів країни навіть не будуть читати проект переробленої конституції, і тому не треба довіряти вирішення такого важливого для країни питання непідготованому населенню.
Якщо в Україні все ж таки проголосять парламентську республіку, ні Яценюк, ні хто-небудь інший не зможе підключитися до розподілу посад і портфелів між прихильниками Тимошенко і Януковича.
Збереження конституції та політична доля Яценюка залежать від того, чи зможуть Янукович і Тимошенко домовитися про майбутній розподілі портфелів.
Звичайно, поділ цей буде непростим, однак "серед своїх".
До речі, Тимошенко і Януковичу не доведеться навіть довго шукати пояснень для своїх дій. На дворі важка криза, ефективна боротьба з якою об'єктивно потребує об'єднання політичних сил - навіть найбільш непримиренних.
Тепер збереження конституції та політична доля Яценюка залежать від того, чи зможуть Янукович і Тимошенко домовитися про майбутній розподілі портфелів.
Водночас, у Партії регіонів заявляють, що створення коаліції з БЮТ цілком можливе.