Комісар ЄС з питань зовнішньої політики Беніта Ферраро-Вальднер в інтерв‘ю Der Standard закликає Україну до співпраці в умовах кризи.
З нею не радилися щодо політичних східноєвропейських ініціатив Відня, однак, на щастя, зараз все йде каналами ЄС .
З: Якою східноєвропейською країною зараз найбільше стурбована Європейська Комісія?
В: Багато сусідніх держав на сході зараз переживають значні економічні труднощі, і ЄС намагається допомогти на різних рівнях. Наприклад, членам ЄС Угорщині і Латвії допомогли із загального макроекономічного казана Союзу. У підтримці Сербії ми надаємо перевагу виділенню допомоги для підготовки до вступу. У випадку України, на яку поширюється Європейська політика сусідства, то без сумніву для неї перше пункт отримання допомоги – Міжнародний валютний фонд. Перший транш кредиту вже виплачено, виділення другого готується. Проте для цього Україна, на жаль, ще не виконала всі умови. Тільки якщо Київ буде беззаперечно співпрацювати, відкриються й інші джерела фінансування – Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку і, можливо, власне самої Європейської Комісії.
З: Який головний критерій повинна виконати Україною?
В: Необхідною є ціла низка структурних заходів. Україна зараз в стані передвиборчої боротьби й здійснює ці заходи неохоче, попри їхню абсолютну необхідність. Загалом сигнал до України такий: настав час, коли ви – Президент і Прем’єр-міністр – разом повинні виконати умови.
З: Чи має Комісія точні цифри щодо обсягу фінансової допомоги, необхідної для стабілізації всього східноєвропейського регіону?
В: Цифри дуже коливаються. Називати точну цифру було б несерйозно (на даний час ЄС пообіцяв 25 млрд. євро в рамках пакету допомоги Сходу, Угорщина вирахувала потребу в 190 млрд.). Важливим тут стане те, що, ймовірно, буде збільшено ресурси МВФ – це серед іншого буде темою на саміті "Великої двадцятки" у Лондоні. Ми не можемо всім роздавати по декілька мільярдів євро допомоги. Прийнято принципове рішення, що ми втручатимемося в залежності від кожного конкретного випадку.
З: Міністр фінансів Австрії Прьолль декількох тижнів тому здійснював візити до різних країн Європи, щоб привернути увагу до особливої ситуації австрійських банків. Однак він не зустрів розуміння. З Вами консультувалися щодо цього питання?
В: Ні, раніше зі мною ніхто не консультувався. Проте про ситуацію, особливо в Україні, знаю вже давно. Для нас було і залишається важливим, увести справу у відрегульований Євросоюзом контекст. Пан віце-канцлер тепер в доброму контакті із комісаром Хоакіном Альмунією, зараз все йде правильним шляхом.
З: Між всіма цими акціями невідкладної допомоги – як багато залишається простору для власне "нормальної" політики?
В: Розширена політика сусідства разом зі "Східним партнерством" - це пропозиція реформ з нововведеннями в економіці і політиці. Проте це довгострокові програми, не слід очікувати швидких результатів. Важливо, щоб країни прийняли цю політику реформ. Саме в Україні потрібно зробити надзвичайно багато.
З: Що дасть саміт? (лідерів країн ЄС – прим. пер.)
В: Що треба прийняти – так це пакет заходів. По-перше, потрібно покращити регулювання в фінансовій сфері, необхідно відновити довіру до банків. Окремі пропозиції з цього пакету будуть прийняті на саміті і включені до списку питань для обговорення на зустрічі "Великої двадцятки". По-друге – програми пожвавлення кон‘юнктури на 30 млрд. євро з бюджету ЄС. По-третє, мова йде про соціальний фонд, фонд глобалізації та інші заходи щодо зайнятості. На початку травня відбудеться саміт, присвячений питанням зайнятості.
З: Чи вийде ЄС на саміт "Великої двадцятки" із узгодженою позицією?
В: Хотілося б. Я вважаю, що дуже, дуже важливо, аби так було.
Довідка
Беніта Ферреро-Вальднер (60) з 2004 року перебуває на посаді Комісара ЄС з питань зовнішньої політики, до її повноважень входить політика сусідства ЄС. Дипломат раніше була шефом протоколу ООН в Нью-Йорку, держсекретарем і керівником напрямку в Міністерстві закордонних справ Австрії.
Оригінал статті