Газета: За газ повернення немає

Брюссельська декларація може коштувати Нафтогазу України мільярди доларів, пише Оксана Гавшина у російському виданні Газета.

Наприкінці тижня делегація НАК Нафтогаз України на чолі з в.о. голови правління холдингу Ігорем Діденком прибула у Москву на переговори з Газпромом. Офіційно проведення зустрічі компанії не анонсували, однак, за деякими даними, центральною темою бесіди було прохання української сторони зменшити річний обсяг імпорту російського газу з 40 млрд. до 33 млрд. куб. м в 2009 році.

Прес-секретар Нафтогазу Валентин Землянський підтвердив кореспондентові Газети, що зустріч відбулася, однак деталі та підсумки минулих переговорів не коментував. "На зустрічі обговорювалися деякі технічні деталі", - сказав він. Представники Газпрому вчора були недоступні для коментарів.
 
Офіційних заяв за підсумками зустрічі компанії не зробили. Однак, за неофіційною інформацією, ініціатива України не знайшла підтримки у представників російської монополії. Експертне співтовариство не виключає, що причина - неприйнятні для Росії умови газової декларації, підписаної Україною минулого тижня в Брюсселі. При цьому в Нафтогазі побоюються, що документ може посварити компанію ще й з кредиторами. У результаті підпис прем'єра України Юлії Тимошенко під декларацією може призвести до появи багатомільярдних претензій до Нафтогазу.

Штрафні кубометри

Ще кілька тижнів тому українські чиновники заявляли, що згоду Москви на скорочення обсягів закупівель отримано і потрібно лише оформити досягнуті домовленості документально. Зазначимо, що Газпром був готовий не тільки погодитися на майже 20-процетне зниження власного експорту на Україну (у грошовому вираженні це $ 750 млн. при середньорічній ціні $ 250 за 1 тис. кубів), але й відмовитися від застосування до української компанії штрафних санкцій за недобір блакитного палива.

Справа в тому, що угодою між компаніями встановлений мінімальний місячний обсяг відбору газу, який має здійснювати Україна. Однак ці зобов'язання Київ не виконує. Виходячи з офіційно озвучених даних, недобір за перші два місяці поточного року склав близько 1,4 млрд. кубометрів (за січень Київ оплатив тільки 549 млн. кубометрів проти законтрактованих 1 млрд. кубів, а в лютому - 1,1 млрд. кубометрів проти законтрактованих 2 млрд. кубів) .

За умовами контракту Нафтогаз зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 150% вартості невибраного газу, якщо недобір стався з жовтня по березень. Таким чином, сума штрафних санкцій, які Газпром може пред'явити Києву, становить близько $ 730 млн. (у першому кварталі Київ платить $ 360 за 1 тис. кубометрів).

Разом з поступками зі скорочення обсягів закупівель дружба з Газпромом могла заощадити Нафтогазу близько $ 1,5 млрд. І якщо підписання брюссельської декларації змусило російський холдинг змінити свою позицію стосовно проблем Нафтогазу, то розплатитися за рахунками останньому буде складно.

Боргова труба

Українська компанія має труднощі з поповненням бюджету. Представники холдингу не приховують, що НАК досі не вдалося отримати від внутрішніх споживачів України всього обсягу заборгованості за поставлений минулого року газ (близько $ 560 млн). При цьому заборгованість холдингу, за деякими даними, становить понад $ 4,48 млрд, більша частина якої (близько $ 3,2 млрд) потребує погашення вже в поточному році.

Вигідно перекредитуватися компанії навряд чи вдасться. Домовленості ж ЄС і України в частині інвестицій в модернізацію української ГТС значно збільшать загальну заборгованість Нафтогазу, підвищать консолідований левередж і не покращать кредитоспроможність компанії, вважають експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings.

У Нафтогазі визнають, що деякі домовленості, зафіксовані в брюссельській декларації, можуть зіпсувати відносини компанії не тільки з Газпромом, але і з кредиторами компанії. В холдингу не виключають, що вимога ЄС забезпечити автономність Укртрансгазу (оператор української ГТС) може стати підставою для банків зажадати дострокового погашення заборгованості. "Мільярдні кредити Нафтогазу видали на умовах збереження цілісності компанії. І якщо Укртрансгаз стане самостійним оператором ГТС, кредитори Нафтогазу отримають серйозний привід для занепокоєння і навіть, можливо, стимул терміново вимагати повернення всіх боргів. Водночас НАК буде складно повернути всі кредити. І що тоді? Застосування вже відомих Україні міжнародних санкцій: арешт майна за кордоном і т.д. Словом, ситуація неоднозначна", - заявив в інтерв'ю українському виданню Дзеркало тижня Ігор Діденко.

Що змінилося в газовому трикутнику Росія-Україна-ЄС?

Євген Мінченко / директор Інституту України
Я б почав з того, що ніякої "газової дружби" України з ЄС не існує: є лише ситуативний іміджевий хід, який розрахований виключно на внутрішнє українське споживання. Адже декларація, за великим рахунком, ніякого змісту в собі не несе. Тимошенко, якій треба було утримати електорат заходу України, що вагається і почав йти від неї, просто вирішує свої завдання. Ми б, звичайно, зраділи, якби Європа зараз за свої гроші модернізувала українську ГТС, але проблема полягає в тому, що жодної модернізації за ті кошти, які отримають, чи ні, не буде. При цьому Росія дуже серйозно дотуватиме Україну останні кілька місяців: це і підтримка її в історії зі спірними 11 млрд. кубометрів газу, які перебували в ПГС, що належали компанії RosUkrEnergo і були юридично досить спірно відібрані, та усна відмова від штрафних санкцій за недобір газу. Але тепер, боюся, ситуація може змінитися. В результаті чого політично Юлія Тимошенко може виявитися навіть задоволеною, адже зможе сказати: мовляв, подивіться, як нас пригнічують. Однак економічно країна може отримати жорстокий удар.

Олександр Рар / директор програм Росії і країн СНД Німецької ради із зовнішньої політики
Якщо чітко розібратися у домовленостях між Євросоюзом і Україною, то виявиться, що там нічого конкретного наразі і немає: поки що це тільки початок якогось процесу і якісь обіцянки. Тому вважаю, що в Росії після першого моменту шоку все добре зрозуміють або вже зрозуміли: ніяких коштів у ЄС немає, все це тільки сигнал і не більше. Так що драматизувати ситуацію не варто, адже в України зараз немає грошей платити за газ, вона знаходиться на межі банкрутства, а Росія не може собі дозволити посваритися з Євросоюзом, бо тоді всіх налаштує проти себе. У той час як і Європа розуміє, що жити без Росії не може. А тому думаю, що зараз саме час для компромісів.

Вадим Карасьов / директор Інституту глобальних стратегій (Київ)
Питання треба вирішити, тому що без цього відсунеться проблема запуску дочірньої структури Газпрому, якій віддано 25% дистрибуції газу в Україні. Треба буде розвести питання, що виникли після підписаної 23 березня в Брюсселі декларації, питання запуску Укргазпромсбит, питання зменшення квот на імпортований з Росії на Україну газ. Сторони будуть шукати компроміс, розводити питання в часі і точково їх потім вирішувати.

Геннадій Шмаль / президент Союзу нафтогазопромисловців Росії
Для початку я б розділив проблему на два питання. У тому, що ЄС планує і дає гроші на реконструкцію газової системи України, я, наприклад, нічого поганого не бачу. Адже справа в тому, що сьогодні єдина система газопостачання (як українська, так і наша) недостатньо ефективна, так як велика кількість газу використовується на власні потреби та ККД газоперекачувальних агрегатів невеликий. А тому, якщо мова йде про те, щоб замінити ці агрегати на більш ефективні, це дуже добре - на цьому можна заощадити певну кількість газу. Інша справа, що постачальникам газу треба було б брати участь у такій програмі. Але це вже питання етики відносин, і я б не пов'язував його з тими ж штрафами за недобір газу. Сьогодні через ситуацію, що склалася у світовій промисловості, багато країн змушені знижувати споживання. Тому українцям хотілося б зменшити й штрафи. Але питання про те, в якому обсязі газовики отримають компенсацію, - це питання контракту та переговорів. (Опитування підготував Олексій Смірнов)