Україна активно готується до опалювального сезону, який цьогоріч через війну буде одним з найтяжчих. Де в наших оселях можуть бути найбільші втрати тепла і як цьому запобігти?
Чи допоможе фольга за батареєю?
Нині дві третини українців мешкають у багатоквартирних будинках, умови проживання в яких залежать в основному від постачальників комунальних послуг. Утім, кожен у своїй квартирі теж може на те, щоб мінімізувати взимку витоки тепла. Де найбільше втрачається теплової енергії і як цьому запобігти?
"Найбільші втрати тепла у квартирі йдуть через вікна, якщо вони старі, через стіни, що виходять назовні, та через старі двері, - каже голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. - То ж потрібно поставити металопластикові вікна, склопакет має бути не меншим 32 мм, і одне скло в ньому - енергозберігаюче. Бажано поставити й нові двері, причому краще - подвійні. А що стосується утеплення зовнішніх стін, то воно, безперечно, ефективне, зберігаю близько 30% тепла. Але це варто робити не клаптиками, в окремих квартирах, а одразу в усьому будинку. Це дасть для всієї будівлі ефект термосу, і в усіх квартирах буде тепліше. А якщо це зробити в окремо взятій квартирі, то в ній дійсно стане тепліше, але для всього будинку це недобре: на стиках стін з утеплювачем збиратиметься волога, яка псуватиме якість будівельних матеріалів поруч".
Наш співрозмовник радить старі радіатори поміняти на сучасні, з ефективнішою тепловіддачею, але нікуди їх не переносити. Річ у тім, що їх встановлюють під час зведення будинку, і вони є частиною системи теплопостачання. Якщо батарею перенести в інше місце, наприклад, на балкон чи на лоджію, то система теплопостачання порушується, розбалансовується і змінюється. У тій квартирі, де відбулася зміна місця батареї, дійсно може стати тепліше, але в інших буде холодно.
"Таких випадків в Україні - десятки тисяч, - каже О. Попенко. - А вирішити цю проблем неможливо, хіба що той, хто переніс в інше місце радіатори, поверне їх туди, де вони мають бути. Якщо ж той сусід не захоче добровільно це зробити, то немає куди на нього скаржитися. Навіть поліція не прийме заяву. Це питання недосконалості і недолугості нашого законодавства. Зміна розташування батарей заборонена, але що робити, якщо це станеться, - невідомо".
Що ж стосується популярного народного методу енергозбереження - наклеювання фольги на стіну за радіатором, то експерт каже, що ефект від такого утеплення недоведений, адже ніхто його не перевіряв. Можна припустити, що він, якщо і є, то незначний.
"Для зменшення вартості опалення для всіх мешканців в будинку обов’язково має бути облік тепла. В Україні лише в 25-27% будинків є лічильники теплового обліку, тому більшості жителів висотки про це слід потурбуватися. А на обладнання, яке подає тепло в будинок, бажано поставити погодній регулятор, який зменшував би подачу тепла тоді, коли на вулиці теплішатиме. Його можна встановити навіть у старих будинках, хоч це досить складно. І бажано це робити разом із встановленням індивідуального теплового пункту, який зекономить 20-40% тепла, коли зменшуватиметься подача його при потеплінні. Для мешканців багатоквартирних будинків окупність індивідуального теплопункту становить два-три роки, а окупність утеплення стін - років 10-15. Напевно, такі витрати сьогодні більшості не по кишені, бо через війну багато людей зубожіли. Тому реально можна говорити про те, що коштує відносно недорого, або можна зробити своїми руками".
Наприклад, замінити старих вікон у під’їздах на металопластикові зменшать втрати тепла на 15-18%, а з новими металопластиковими тамбурними дверима на вході в будинок можна заощадити до 10% тепла.
Чекаємо стрес-тестів
"Зима буде складною, - каже директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко. - Усі поради з утеплення квартир люди давно знають, і їх використовують. Але ж ми не можемо зробити більше, ніж у наших можливостях. Наприклад, електрогенератор на балконі не поставиш. У містах, де живе дві третини українців, комунальні послуги централізовані. Звісно, що старі мережі уже не витримують навантажень, але ж зараз не той час, коли їх можна замінити на нові Тому все залежатиме від чиновників, від влади - усіх рівнів".
Чиновники ж не обіцяють, що взимку буде тепло, і комунальні послуги постачатимуться безперебійно.
"В Україні та в Європі усі розуміють, що Росія буде продовжувати енергетичну війну, використовувати газ як гібридну зброю, а тому ми готуємося до будь-яких сценаріїв проходження осінньо-зимового періоду. Ми готові оперативно реагувати на обгрунтовані потреби регіонів у додаткових ресурсах", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
А міністр громад та територій Олексій Чернишов окреслив 4 блоки завдань для місцевої влади - для стабільного проходження опалювального сезону: баланс ресурсів; цінова стабільність і фінансова спроможність; інфраструктурна підготовка та технічні резерви для аварійних ситуацій. Він наголосив на необхідності готуватися до надзвичайних ситуацій.
"Кожен регіон та місто мають зробити стрес-тест. Необхідно перевірити, як працюватиме місто, коли зникає теплопостачання: як облаштовані пункти обігріву, чи готове резервне обладнання, чи наявні плани швидкого реагування, чи витримають мережі перехід на електричне опалення. Міста мають заготувати запаси твердого палива та альтернативного палива для упевненого проходження опалювального сезону", - зазначив міністр.
За його словами, опалювальний сезон буде без підвищення тарифів на тепло та гарячу воду. Адже народні депутати проголосували за надважливі законопроєкти, які захистять і споживачів, і підприємства від цінових коливань на ринку газу та забезпечать фінансову спроможність у сфері теплопостачання. Зокрема, протягом дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення в країні запроваджується мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для всіх категорій споживачів.
Галина Гірак