Попри війну у липні цього року експорт зернових та олійних культур збільшився в порівнянні з червнем
Незважаючи на складні умови, які створила війна Росії проти України нашим аграріям вдалося збільшити експорт зернових та олійних культур в липні на 22,7% до 2,7 млн тонн порівняно з червнем. Проте в більшості випадків ці показники менше ніж довоєнні.
Експорт зернових збільшився
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства експорт пшениці виріс у липні більш ніж в 3 рази: 412 тис. тонн у порівнянні з 138,4 тис. тонн, що були відправлені на експорт у червні.
Загалом, за підсумками 2021/2022 маркетингового року (липень 2021 р. – червень 2022 р.) Україна експортувала 61,52 млн тонн зернових і олійних.
Липневий експорт ячменю теж значно перевищує червневий: 183 тис. тонн проти в 26 тис. тонн.
Експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. тонн у порівнянні з минулим місяцем і склав 1,1 млн тонн.
Кукурудза взагалі домінує в експорті аграрної продукції. Її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки.
В той же час почалося зниження постачань соняшника. Так, у липні експорт сягнув 362,1 тис. тонн, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року.
Проте це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. тонн за весь попередній сезон.
Експорт соєвих бобів теж збільшилося: в липні воно сягнуло 141,55 тис. тонн, у червні було лише 71,3 тис. тонн.
Минулого місяця на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. тонн шротів, що на 48,3 тис. тонн більше показників позаминулого.
Посприяв зерновий коридор
Вплив нового врожаю на експорт агропродукції вже відчутний.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький каже, що цьому сприяє зерновий коридор, який вже фактично запрацював у двосторонньому напрямку.
Нагадаємо, Росія взяла на себе зобов'язання не запускати ракети по Одесі, Південному та Чорноморську, тобто по портах, в яких будуть вантажитися зерновози. В Україні розуміють, чого варті такі зобов'язання від агресора, але гарантами угоди виступили ООН та президент Турції Реджеп Ердоган.
При цьому жодної угоди між Україною і Росією не було укладено. Як пояснив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк Україна не підписала жодних документів з Росією. Ми підписали договір з Туреччиною та ООН і взяли на себе зобов'язання перед ними. Росія підписала дзеркальний договір з Туреччиною та ООН.
Прогнози заступника міністра агрополітики щодо експорту зернових загалом дуже оптимістичні. За його словами, враховуючи середньостатистичні ціни на світовому продовольчому ринку, Україна очікує отримати мінімум 20 млрд долл. за експорт зернових.
“Ми маємо десятки заявок від інших країн. І це є підтвердженням того, що власники суден і трейдери вірять, що під міжнародним патронатом буде виконана зернова угода. Світ потребує продовольства з України. І ця потреба, і величезний попит дають віру в те, що двосторонній режим буде тільки зростати. Це відбуватиметься не через місяці, а в найближчі тижні”, - зазначив Т. Висоцький.
За його словами, три українські порти зможуть обслуговувати від 80-ти суден на місяць.
“Йдеться про 3-3.5 млн тонн продукції в місяць. На сьогодні це досить оптимістичний показник. І це позитивний сигнал для вирівнювання цін на внутрішньому ринку з умовою покриття собівартості, щоб фермери могли продовжувати операційну діяльність і з упевненістю дивитися в осінньо-польові роботи, які вже активно розпочнуться буквально за декілька тижнів”, - вважає Т. Висоцький.
Поставки менше, ніж минулого року
В той же час експорт зернових наразі значно менше ніж минулого року за аналогічний період.
Так експорт пшениці цього року склав 412 тонн проти 960 тис. тонн минулого.
Зменшився і експорт ячменю: 183 тонни цього року проти ніж 1,1 млн тонн, що були вивезені з країни в липні минулого року.
Експорт соєвої олії теж знизився у порівнянні з минулорічним: в липні цього року він склав 15,7 тис., що на 3 тис. тонн менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям за аналогічний період минулого року.
Експорт соняшникової олії склав за липень 307 тис. тонн, що на 9% менше ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. тонн, що суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. тонн.
Справа в тому, що експорт з України в липні 2021 р. відбувався в умовах, коли всі морські порти працювали і не було окупованих територій на півдні України.
Аграрії просять допомогу
Незважаючи на оптимістичні вісті з полів та радість високопосадовців з цього приводу, самі аграрії скаржаться на те, що їм вкрай важко і що галузь потребує допомоги.
Власники агропідприємств кажуть, що їх бізнес прив'язаний до конкретної территории, а роботы в полі не можна відкласти на невизначений строк.
Голова Загальноукраїнської аграрної ради Андрій Дикун каже, що ринок страждає від дефіциту робочої сили, пального, добрив та оборотного капіталу.
Багато працівників фермерських господарств мобілізовані чи пішли до лав тероборони. Значну частину пального країна імпортувала з Росії та Білорусі, ці постачання зупинилися після перших ракетних обстрілів українських міст із цих країн.
Дійшло до того, що аграрії просять владу допомоги з фінансуванням осінніх польових робіт.
Сільськогосподарським товаровиробникам бракує фінансових ресурсів на проведення осінньої збиральної та посівної кампанії.
Всеукраїнська Аграрна Рада звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням підтримати українських аграріїв та розглянути можливість їх забезпечення дешевими кредитними ресурсами.
“Розуміючи свою роль у забезпеченні продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у світі в цілому, український фермер усі наявні фінансові ресурси інвестував у весняну посівну та поточну збиральну кампанії, сподіваючись скоро продати свій урожай минулого року і, таким чином, поповнити власні обігові кошти та виконати свої зобов’язання перед банками. Однак, через блокування морських портів та високі витрати на логістику альтернативними шляхами (витрати на перевезення складають понад 60% ціни), обсяг експорту українських агропродовольчих товарів є незначним у порівнянні з довоєнним періодом. Пересічний аграрій змушений реалізовувати минулорічний врожай за вкрай низькими цінами, що інколи є нижчими його собівартості.”,- йдеться у зверненні.
Провідні громадські об’єднання АПК України пропонують: продовжити період надання кредитних ресурсів під державні гарантії до кінця осені; пролонгувати діючі кредитні угоди за пільговими ставками; збільшити вдвічі (до 120 млн грн) максимальний ліміт за кредитами, який підлягає здешевленню аби ті, хто вже отримали кредит і поки не змогли реалізувати свою продукцію, продовжили свою діяльність.
Вікторія Хаджирадєва