В Україні триває війна з Росією, а чоловіків масово мобілізують до лав ЗСУ. Однак, деякі українці намагаються уникнути призову, за що можна отримати реальний тюремний термін.
Що загрожує ухилянтам
Законом про кримінальну відповідальність передбачено низку статей, якими закріплені види правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації. Зокрема, стаття 336 КК України – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу на заклик осіб із числа резервістів у особливий період.
"Найбільш поширена нині ст. 336 КК України – кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років). Для кваліфікації дій людини за ст. 366 КК України слід встановити дійсний намір і мета саме в ухиленні від призову під час мобілізації, а також протиправну відмову від проходження військово-лікарської комісії", - написав в авторській колонці для ЗМІ адвокат ЮФ "Ілляшев та партнери" Володимир Адонін.
І такі прецеденти вже є. Станом на 31 серпня поточного року Єдиний державний реєстр судових рішень містить 66 вироків щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.336 Кримінального кодексу України. При цьому жодного виправдувального вироку немає, усі особи визнавали свою провину, пише адвокат УГСПЛ, учасник глобальної ініціативи "Трибунал для Путіна" Роман Лихачов.
Кількість вироків по областях розподілилася так:
• Волинська область – 5 вироків (1 за внутрішньо переміщеною особою)
• Дніпропетровська область – 7 вироків (1 за внутрішньо переміщеною особою)
• Житомирська область – 1 вирок
• Закарпатська область – 31 вирок (9 щодо внутрішньо переміщених осіб)
• Івано-Франківська область – 2 вироки (1 щодо внутрішньо переміщеної особи)
• Кіровоградська область – 2 вироки
• Львівська область – 10 вироків (2 вироки щодо внутрішньо переміщених осіб)
• Полтавська область – 1 вирок
• Рівненська область – 1 вирок
• Сумська область – 1 вирок
• Харківська область – 2 вироки (2 щодо внутрішньо переміщених осіб)
• Черкаська область – 2 вироки
• Чернівецька область – 1 вирок
Адвокат наголошує на різко збільшеній кількості судових рішень в останні кілька тижнів.
"Якщо місяць-півтора тому у реєстрі було 10 судових вироків, то на кінець серпня їх уже 66", - наголошує Роман Лихачов.
Безумовним лідером за кількістю вироків є Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області – 19 вироків. При цьому вирок із "реальним" покаранням у реєстрі лише один, решта – з випробувальним терміном. За ґрати потрапив чоловік, що вже перебуває на випробувальному терміні.
Зазначається, що 25 серпня 2022 року у справі 303/5476/22 Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області визнав винним чоловіка за ст.336 КК України. При цьому чоловіка було засуджено у 2021 році, з покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з випробувальним терміном. Згідно зі статтею 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточне покарання за сукупністю вироків призначено - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
У більшості вироків судами призначено "стандартне" покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, з випробувальним строком на один рік.
Лише один раз судом призначено покарання за статтею 336 КК України, покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі із випробувальним строком на три роки. При цьому, відмінність ситуації від попередніх вироків для призначення такого суворого покарання для уродженця міста Приморськ, Приморського району Запорізької області, який є внутрішньо переміщеною особою, не зрозуміло.
Серед засуджених Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області є 30% вироків щодо внутрішньо переміщених осіб, зокрема з Донецької, Луганської, Запорізької областей.
Кого можуть покарати за ухилення від служби
Юристи наголошують, що найсерйозніше покарання загрожує тим, хто вже пройшов медкомісію. Так юрист Ростислав Кравець у коментарі ЗМІ зазначає, що, якщо не з'явитися до центру комплектування після отримання повістки – можна заробити штраф. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за порушення законодавства про мобілізацію передбачено покарання у вигляді штрафу від 1700 до 3400 грн.
"Але якщо людина вже була у військкоматі, пройшла медкомісію, потім отримала повістку, якою викликається для прибуття в частину, а за фактом не з'явилася, то в такому разі передбачено кримінальну відповідальність за ухилення", - розповів Ростислав Кравець.
Роман Лихачов також наголошує, що термін від 3 до 5 років загрожує тим, хто втік, при цьому людину вже визнано придатною до служби за результатами медкомісії, а також тим, хто отримав "бойову" повістку для направлення в частину. Але буває й так, що військкомат розшукує людину, яка не підлягає мобілізації згідно із законом України.
"Я бачив цікаві ситуації, хоч там, швидше за все, до вироків справа не дійшла, - коли в розшук оголосили батька дитини з інвалідністю, теж на Закарпатті. Чоловік не підлягав мобілізації, і надалі захищався в судовому порядку. Я зараз веду справу студента денної форми навчання, з Харківської області - його Закарпатський військкомат мобілізував, незважаючи на те, що він не підлягає мобілізації", - зазначив юрист і додав, що якщо особа заявляє, що не підлягає мобілізації, то правду має з'ясовувати саме військкомат, подаючи запити, а не особа повинна відразу надавати всі документи. Часто до центрів комплектування чоловіків доставляє поліція, тож усіх документів у потенційних призовників може з собою не бути.
Також юрист розповів про долю тих, хто одержав покарання за ухил від мобілізації. За його словами, рішення суду не позбавляє їх проходження військової служби. У цьому утворюється колізія.
"Я читав багато рішень у цих справах. Там написано, що особа не може відлучатися за місцем свого проживання, сповіщати про це та інше. Виникає питання: коли людину призовуть на військову службу, яким чином вона виконуватиме свої обов'язки за випробувальним терміном? Так, є така колізія у законодавстві. Особа, яка ухилялася від мобілізації, може повторно отримати повістку і зобов'язана прийти у військкомат. І це не є підставою для звільнення від мобілізації", - каже Роман Лихачов.
Валерія Шипуля