Торгівля ЄС з Україною досягла рекорду. ЄС продав Україні рекордний обсяг товарів.
ЄС експортував до України рекордний обсяг товарів. Що він нам продає, що купує у нас та чому попри вигідність торгівлі змінює правила?
ЄС вигідно для себе торгує з Україною
ЄС встановив рекорд у торгівлі з Україною. За інформацією Євростату, минулого року ЄС експортував до України рекордний обсяг товарів на суму 42,8 млрд євро та імпортував на 24,5 млрд євро, що призвело до профіциту торгівлі в розмірі 18,3 млрд євро. Порівняно з 2023 р. це означає зростання експорту та імпорту на 9,4% і 7,0% відповідно.
“Минулого року зберігалася тенденція до розширення присутності європейських товарів на ринку України. Обсяги ввезення товарів із ЄС зросли на 9 % за всіма основними групами товарів, крім паливно-мастильних матеріалів, і становили 35,6 млрд дол. Унаслідок цього негативне сальдо торгівлі товарами з ЄС збільшилося до 10,9 млрд дол.”, - кажуть Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД).
Основними товарами, які ЄС ввозив в Україну, були мінеральне паливо (6,8 млрд євро), електричне обладнання (4,3 млрд євро) та машинне обладнання (4,2 млрд євро).
Порівняно з “довоєнним” 2021 р. найбільше зріс експорт мінерального палива (на 4,1 млрд євро), яке раніше Україна імпортувала з Росії та Білоусі.
Ключовими групами товарів, вивезених з України у 2024 р., були сільськогосподарські продукти, такі як зернові культури вартістю 4,4 млрд євро, тваринні чи рослинні жири та олії (3,1 млрд євро), а також олійне насіння та супутні продукти (2,5 млрд євро).
Порівняно з 2021 р. імпорт зернових збільшився на 2,7 млрд євро, тваринних чи рослинних жирів та олій - на 1,0 млрд євро, а олійного насіння та супутніх продуктів - на 1,1 млрд євро.
Найбільше товарів експортовано до: Польщі, Iспанiї, Німеччини, Румунiї, Iталiї. Що стосується імпорту з ЄС, то найбільше товарів ввезено з: Польщі, Німеччини, Iталiї, Чехії, Грецiї.
Чому Україна купує в ЄС більше, ніж продає?
Те, що минулого року Україна купила в ЄС більше, ніж продала пояснюється кількома ключовими факторами. По-перше: виріс імпорт Україною критично важливих товарів.
“Після повномасштабного вторгнення Росії, Україна значно збільшила імпорт з ЄС таких товарів, як паливо, транспортні засоби, добрива, фармацевтична продукція та обладнання. Це було необхідно для підтримки економіки, інфраструктури та обороноздатності країни”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
По-друге: зниження українського експорту відбулось через розв’язану Росією війну проти нашої країни. ВійнасуттєвовплинуланаекспортніможливостіУкраїни. Руйнування виробничих потужностей, блокада портів та логістичні труднощі обмежили обсяги експорту. Хоча загальний експорт до ЄС у 2024 р. зріс на 6% порівняно з 2023 р., його частка в загальному експорті зменшилася з 64,6% до 59,5%.
По-третє, попри те, що після вторгнення Росії, ЄС запровадив тимчасові автономні торговельні заходи, які скасували мита на українські товари, деякі країни-члени ЄС, зокрема Польща та Угорщина, висловили занепокоєння щодо впливу цього на їхні внутрішні ринки, що призвело до обмежень на імпорт певних українських товарів.
По-четверте, на зниження експорту з України впливали ціни на світових ринках на ті товари, якими ми торгуємо.
“Одним з основних чинників, що генерували недоотримання валютних надходжень від експорту було: зниження цін на світових ринках на продукцію, яка становить основу українського експорту (здебільшого на зернові та залізорудну сировину), а також неповернення валютної виручки. Крім того, в умовах війни зростання виробничих витрат та зменшення попиту у світі на деякі товари, зокрема металопродукцію, негативно позначилося на експортерах”, - прийшли до висновку в НІСД.
По-п’яте, ЄС запровадив ініціативу “Шляхи солідарності”, яка дозволила Україні імпортувати близько 68 млн тонн товарів, включаючи паливо, техніку та гуманітарну допомогу, з травня 2022 р. до кінця 2024 р. Загальна вартість імпорту через ці шляхи склала приблизно 145 млрд євро.
“Торговельний профіцит ЄС у відносинах з Україною в 2024 р. є результатом поєднання збільшеного імпорту Україною критично важливих товарів, обмежених експортних можливостей через війну та підтримки з боку ЄС через “Шляхи солідарності”. Це відображає складну економічну ситуацію, в якій опинилася Україна, та зусилля ЄС щодо її підтримки”, - каже Охрименко.
ЄС хоче змінити правила торгівлі
Попри рекордний профіцит у торгівлі з Україною, ЄСрозглядає можливість скасування автономних торговельних заходів (АТЗ) для України. Ці заходи передбачають тимчасове скасування митних зборів і квот на імпорт українських товарів до ЄС. Вони були запроваджені як відповідь на повномасштабну агресію РФ проти України для підтримки української економіки.
Нагадаємо, у травні 2022 р. ЄС скасував мита та квоти на український експорт. З 2024 р. до АТЗ додали квоти на “чутливу” агропродукцію з України, і в такому вигляді ЄС продовжив призупинення мит на український експорт до середини 2025 р.
Проте вже в червні режим дії АТЗ закінчується.
Наразі Єврокомісія не має наміру продовжувати АТЗ для України (так званий “торговельний безвіз”), який діє до 5 червня.Про це заявив речник ЄК Олоф Гілл.
Замість АТЗ, ЄК забезпечить плавний перехід до нової схеми.
“Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торговельні домовленості будуть закріплені в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною”, - сказав Гілл.
Також він повідомив, що АТЗ, які знімають більшість бар’єрів для українського експорту до ЄС, не будуть повністю скасовані. Усі деталі лібералізації торгівлі між Україною та ЄС будуть зафіксовані в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю (ГВЗВТ).
Таким чином, за словами Гілла, ЄК має намір здійснити перехід, який дозволить дії АТЗ закінчитися, після чого всі деталі лібералізації будуть запрограмовані у ГВЗВТ.
Гілл каже що це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоб не залишалося місця для сумнівів.
Точного варіанту, як саме буде торгувати Україна з ЄС після скасування АТЗ поки що немає.
У дослідженні, опублікованому ІЕД спільно з німецькою дослідницькою компанією Berlin Economics, під назвою “Закінчення дії автономних торговельних заходів ЄС для України: що далі? – Чотири сценарії та наслідки” йдеться про можливі варіанти торгівлі між ЄС та Україною після скасування АТЗ.
Перший варіант - повернення до попередніх умов ЗСТ з тарифними квотами. Це найшкідливіший сценарій для України.
Другий варіант - повернення тарифних квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про пшеницю, м'ясо птиці тощо).
У разі, якщо ЄС обере його матимемо падіння експорту в ЄС на 1,2 млрд дол.
Третій - розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших тарифних квот – призведе до зростання експорту на 77 млн дол.
Четвертий сценарій - повна лібералізація, що передбачає скасування всіх тарифних квот у рамках ПВЗВТ. Він призведе до зростання експорту на 290 млн дол. Водночас згідно з цим варіантом, існуючі проблеми деяких держав-членів ЄС, пов'язані з експортом з України можуть загостритися.
Експерти вважають більш вірогідним, що ЄС обере проміжні варіанти між дуже поганим та дуже добрим для України варіантами.
Вікторія Хаджирадєва