НБУ провів опитування ділових очікувань бізнесу. Підприємців лякає зростання інфляції та курсу гривні щодо долара, проте вони вірять, що темпи падіння виробництва уповільняться.
У ділових колах, згідно з даними щоквартального опитування НБУ, очікують прискорення інфляції, просідання гривні та готуються до скорочення працівників. Проте є й позитивні моменти: більшість вірить у те, що зможе зберегти своє фінансово-економічне становище та в те, що темпи падіння виробництва знизяться.
Підвищення інфляції та обвал гривні
Український бізнес очікує у найближчі 12 місяців подальшого прискорення інфляції. Керівники українських підприємств очікують зростання споживчих цін протягом року на рівні 25,2%. До таких висновків прийшли в НБУ у звіті “Ділові очікування підприємств України за третій квартал 2022 р.” Для порівняння: у першому кварталі інфляція очікувалася на рівні 8,7%, у другому кварталі - 21,7%.
Різко погіршився також прогноз і щодо міцності національної валюти. Якщо в другому кварталі прогнозували курс долара на рівні 36,06 гривні, то тепер підприємці прогнозують різкий обвал гривні та курс долара по 41,93.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює очікування бізнесу війною.
“Зараз йде війна в Україні, у тому що у бізнесу песимістичні настрої
немає нічого дивного. Адже бойові дії на території країни наробили багато проблем, які, на жаль, складно вирішити. Тому дійсно бізнес чекає інфляція, зростання курсу гривні до долара та інші проблеми”, - каже він.
За його словами, бізнес, напевно, правий. Скоріш за все наступного року війна не закінчиться і на Україну чекає дуже велика інфляція і девальвація. Зараз бізнес просто намагається вижити, про прибутки і не думає, коли буде перемога, тоді і треба очікувати насправді позитивного прогнозу.
На думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) весь світ переживає інфляцію, тому не дивно, що українські бізнесмени роблять так само. Ситуацію в Україні порівняно зі світовою погіршує війна.
На думку експерта, поведінкова модель населення України дещо змінюється як через війну, так і через подорожчання товарів. Усі страждають від високих цін, у зв'язку з чим економлять на базових потребах, великих покупках, новому одязі. Чим менше населення споживає, тим бізнес менше товарів завозитиме в країну. Відповідно, для збереження норми прибутку, бізнесмени вимушені підвищувати ціни аби компенсувати просідання прибутковості.
Війна стала причиною закриття сотні магазинів у багатьох регіонах – закриваються великі і дрібні торгові точки. Це все втрати бізнесу, а утримувати співробітників, при цьому все ще потрібно. Тому, навіть зберігаючи заробітні плати на тому рівні, на якому вони є зараз, представники бізнесу все одно підвищуватимуть ціни аби втримати свою справу.
Закупівля товарів через подорожчання долара в Україні, при цьому, не є причиною зростання цін, оскільки за статистикою населення все більше звертає увагу на вітчизняну продукцію і намагається купувати найдешевшу продукцію. Дорогі імпортні товари просто не мають попиту в Україні.
Водночас експерт на відміну від бізнесменів не очікую обвалу гривні.
“Для падіння гривні потрібен попит на долари. А якщо багато українців і надалі втрачатимуть роботу, то купувати іноземну валюту їм не буде на що. Валютні запаси також допоможуть стримати курс. Отже, пропозиція валюти на ринку буде достатньою. Падіння економіки України, як чинник тиску на гривню, не варто розглядати, оскільки нас продовжують фінансувати та кредитувати західні країни, які співчувають українцям з приводу війни”, - каже М. Орищак.
Скорочення працівників та зниження темпів падіння виробництва
Близько третини бізнесменів готуються до скорочення працівників на своїх підприємствах.
М. Орищак вважає такі побоювання бізнесменів не безпідставними.
На його думку, підприємці готуються до звільнення працівників через те, що вимушені продовжити скорочення кількості працюючих точок. Логістичні труднощі впливають негативно на бажання бізнесу доставляти різноманітну продукцію на регулярній основі. Ймовірніше, що сфокусуються на базових продуктах харчування і поповнюватимуть роздрібні точки в конкретні дні, як це роблять у віддалених від великих міст селах нашої країни. Відповідно, деякі співробітники будуть звільнені, бо роботи для них не буде.
Крім того, підприємці не розраховують, що в найближчі 12 місяців їм вдасться збільшити обсяги виробництва, чи, бодай, зупинити їх падіння.
М. Орищак каже, що поточна оцінка демонструє адекватність та реалістичність планування наших бізнесменів. З початку війни понад 30% населення втратили роботу і тенденція втрати робочих місць збережеться. Попит на все у країні падатиме.
Але є й позитивні моменти: у ділових колах очікують уповільнення темпів падіння виробництва. Якщо в другому кварталі вони давали прогнозоване скорочення обсягів виробництва на 48,7%, то в третьому дали м'якший прогноз: виробництво, на їхню думку, скоротиться на 37,9%. За таких умов очікується і скорочення обсягів реалізації продукції. Щоправда, й тут очікування стали трохи оптимістичнішими: 31,7% у третьому кварталі проти 43% у другому.
Загалом попри всі негаразди бізнесмени розраховують, що їм вдасться зберегти своє фінансово-економічне становище.
М. Орищак вважає, що така думка ґрунтується на тому, що частково виробництво вже скорочується, і підприємці розуміють, що доки триває війна так буде і надалі. Проте очікування стали більш оптимістичними тому, що підприємці сподіваються за допомогою підвищення цін та звільнення співробітників стабілізувати норму прибутку. Оптимістичні прогнози щодо темпів скорочення обсягів реалізації продукції експерт пов'язує з тим, що бізнес фокусуватиметься на тих продуктах і промислових товарах, які купують люди, а не на різноманітності.
Вікторія Хаджирадєва