З якими проблемами стикається український бізнес під час війни з Російською федерацією у порівнянні з довоєнними.
Рада бізнес-омбудсмена відмітила, що порівняно з першими місяцями війни скарги підприємців помітно змінились. На заміну питанням критичного імпорту, релокації, логістики прийшли, притаманні довоєнним часам, “податкові” проблеми бізнесу, дії правоохоронних органів та прогалини законодавства у сфері регулювання діяльності учасників медіаринку.
Деякі проблеми вийшли на другий план
За словами бізнес-омбудсмена Романа Ващука, у третьому кварталі 2022 р. ми спостерігали зміни в тенденціях звернень до установи. Так, підприємців вже майже не турбувало питання розширення переліку товарів критичного імпорту – уряд скасував валютні обмеження на більшість категорій товарів у червні 2022 р. Відійшло на другий план і питання бронювання працівників, що було гострим в перші місяці війни у зв’язку з мобілізацією.
Чимало компаній, які опинилися у зоні бойових дій та/або на тимчасово непідконтрольних територіях, перевезли свій бізнес у безпечініші регіони України або за кордон ще у перші місяці війни. Разом з тим, зі стабілізацією ситуації на фронті та адаптацією підприємців до викликів війни, на зміну релокації прийшли нові рішення, серед яких перепрофілювання компаній та вихід на нові ринки. У липні 2022 р. знову запрацювала система реєстрації та збору ПДВ. Таким чином, у липні-вересні ми спостерігали повернення бізнесу до традиційних проблем, що були притаманні довоєнному періоду.
Податкові проблеми - лідери скарг
Рада бізнес-омбудсмена (РБО) у свіжому звіті констатує, що наразі на першу сходинку як у довоєнні часи вийшли “податкові” проблеми бізнесу.
Реєстрація податкових накладних, включення до переліку ризикових платників та невиконання судових рішень склали дві третини (68%) звернень до Ради.
Також бізнесмени скаржаться на відсутність офіційно визначеного переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними силами РФ. Платники з таких територій, зокрема деокупованих областей, не можуть скористатися податковими пільгами.
“Вже понад півроку українсько-російській війні, проте доcі держава офіційно не визначила перелік територій, де ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ”, - констатують у звіті.
З цією проблемою до РБО звернулися одразу декілька підприємств, зокрема – з Чернігівщини та Харківщини. Проблема полягає у тому, що без такого переліку компанії не можуть скористатися низкою податкових пільг.
Відповідно до змін до Податкового кодексу, що набрали чинності у березні-квітні 2022 р., на період воєнного стану і протягом деякого часу після його завершення платники можуть бути тимчасово звільнені від нарахування податків на нерухоме майно, землю та екологічного податку. Проте ці норми застосовуються до підприємств, що розміщені на територіях, на яких ведуться або велися раніше бойові дії, та/ або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ.
“Платники з таких територій (зокрема, з уже деокупованих нині Чернігівської, Житомирської, Київської, Харківської та інших областей) мають право частково відкоригувати раніше нараховані суми та у поточному році платити менше податків до бюджету. Проте на заваді цьому стала відсутність визначеного переліку територій”, - йдеться у звіті.
Наявність проблем з податками у бізнесменів фіксують і результати опитування дослідницької компанії Gradus Research, проведеного на замовлення Київської школи економіки.
Під час війни бізнесу знову довелося пристосуватися до нових умов. Аби вижити, компанії просять уряд дати їм податкові канікули. Це прохання лідирує серед інших. Згідно з дослідженням його прагнуть 37% опитуваних.
Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко серед прохань підприємців теж називає зміни в податковому контексті.
“Підприємці просять: не збільшувати фіскальне навантаження, відновити процедуру відшкодування ПДВ тощо”, - розповіла Г. Дерев’янко.
Водночас Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що українська влада загалом дуже багато пільг зробила для бізнесу. Зараз практично будь-який бізнес може перейти на спрощений режим, де податок складає лише 2% від обороту. При цьому “спрощенцям” 1-2 групи дозволили не сплачувати податки із зарплати взагалі та не платити Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Фактично, влада дуже знизила податкове навантаження для бізнесу. Тож наразі на саму систему оподаткування навряд чи можна скаржитись - українці платять податків значно менше, ніж в країнах ЄС. Якщо скаржитись, то на дії самої Податкової, інспектори якої часом зловживають своїми повноваженнями.
Скарги на правоохоронців та неврегульованість медіаринку
Підприємців також турбували випадки недобросовісної поведінки, зокрема бездіяльності та процесуальних зловживань з боку правоохоронних органів - 4%.
Дії правоохоронних органів стали другою розповсюдженою категорією звернень на лінію підтримки Ради. Звернення підприємців стосувалися неефективності досудового розслідування у кримінальному провадженні, неповернення вилученого майна, процесуальних зловживань та тиску з боку правоохоронних органів на бізнес.
Недоліки у сфері державного регулювання – ще одна важлива категорія, яка опинилася в трійці лідерів звернень підприємців у звітному кварталі. Виходячи зі скарг, отриманих на лінію підтримки РБО, виявлено потребу невідкладного усунення прогалин законодавства у сфері регулювання діяльності учасників медіаринку, а також необхідність правового регулювання на територіях, що були та залишаються під прицілом війська агресора.
Чого ще потрібно бізнесу?
Згідно з дослідженням компанії Gradus Research серед основних проблем бізнесмени називають: нестачу замовлень (50%), проблеми з логістикою (29%), нестачу сировини (21%) та недостатність працівників (17%).
Якщо казати про те, що просить бізнес в уряду, то це допомога з організацією логістики (17%), доступ до здешевлених фінансів (16%), допомога у просуванні продукції (16%), допомога у збереженні співробітників (15%).
Своєю чергою команда Kyivstar Business Hub теж провела опитування серед підприємців. Згідно йому третина опитаних компаній скаржиться на те, що в них збільшилися витрати на 20-50%. Це свідчить про те, що обсяг продажів впав, а водночас податки та зарплати сплачувались з фінансових резервів компанії. У меншості залишилися ті підприємці, які спромоглися скоротити витрати - близько 7-10%. Тих, хто не відчув вплив війни на витрати лише 3-8%.
Майже у всіх українських компаній зменшилися через війну прибутки. Мікрокомпанії більш незахищені від кризових труднощів, у понад 40% прибутки скоротилися вдвічі. Така ж ситуація й у третини малих компаній та у чверті середніх. Водночас відповіді представників великих компаній розділилися. 33% сказали, що прибутки скоротились на 20-50%. Проте є й від 1% до 4% компаній, які змогли збільшити свої прибутки більш ніж вдвічі.
Вікторія Хаджирадєва