З допомогою економічного, політичного та прямого військового шантажу Росія намагається змусити Молдову зійти з обраного європейського шляху розвитку. Чи вдасться країні втриматися під тиском?
Невипадковий натяк
5 грудня у Командуванні Повітряних сил Збройних сил України повідомили про виліт стратегічних бомбардувальників російських окупантів. Ворог здійснив кілька хвиль атак, щоб розосередити ракети територією України. Пізніше НЕК "Укренерго" повідомила про влучення ракет російських військ до об'єктів енергоінфраструктури. Проте росіяни вразили не лише цілі на території України, постраждала і сусідня Молдова.
"Нещодавно неподалік міста Бричани в саду було виявлено ракету. Вибухонебезпечний предмет виявив патруль прикордонної поліції, який у зв'язку з сьогоднішніми російськими бомбардуваннями посилив увагу. Відповідно до планів дій МВС прикордонна поліція посилила патрулювання та підвищила рівень уваги в районі поліцейських дільниць Бричани", - йдеться у повідомленні на сайті Міністерства внутрішніх справ Молдови.
Район, де було виявлено ракету, оточили поліція та прикордонники. На місце виїхали спеціалізовані служби МВС, вибухотехнічної служби та Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій. Місцеве видання Moldova Liberă повідомило, що впала ракета типу С-300. Однак моніторингова група monitor каже, що це розгінний блок ППО С-300. Й молдовські слідчі заявили, що хоч ракета впала, але вона не вибухонебезпечна.
До цього, а саме 31 жовтня, збита українською ППО російська ракета вже "приземлялася" у населеному пункті Наславча на півночі країни, відокремленому від Вінницької області України лише річкою Дністер. Тоді були пошкоджені житлові будинки.
Політолог Микола Давидюк нагадав, що це - вже третя ракета, котра впала поза межами України за час війни. Одна була по Польщі, друга по Молдові, третя по Хорватії - коли хорвати почали допомагати Україні, таємно постачати зброю.
"Росіяни вийшли на зв’язок і сказали: "Вибачте-вибачте, то випадково, не спеціально, трошки не так скопіювали координати і вона влетіла аж до Хорватії випадково". Але це був натяк Хорватії. Бо Хорватія - це друг західного Альянсу, частина західного світу, країна, яку захищало НАТО ще у 1990-ті і у 2000-ні. Так вибачте, третій раз - і знову "випадково"? – наголосив він у ефірі 24 каналу.
Не підкупом, так шантажем?
На думку Давидюка, Молдова, що не володіє сильною армією та, натомість, має проблемне Придністров’я, боїться йти на загострення із Росією, тому й замовчує подібні інциденти. Однак є в цієї країни й інші резони відкрито не висловлювати своє ставлення до цих подій.
"Зрозуміло, що Молдова хоче заробляти гроші, допомагати росіянам оминати санкції. Проте, заробляючи рублі, забули одну річ - коли обстрілюють Україну, то світло у них також зникає. Так можна мовчати і втратити незалежність, державу і стати рабами на тисячу років", - сказав він.
Заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук вказує, що на початку війни Молдову згадували як державу, котра однією з перших почала приймати біженців з України, але потім з’ясувалося, що вона була тільки транзитною державою на шляху до Європейського Союзу.
Згодом Кишинів повідомив, що, з огляду на події в Україні, Молдова подасть заявку на членство у ЄС.Хоча при цьому, коментуючи війну Росії проти України, у Кишиневі наголошували на постійному нейтралітеті й зовсім не поспішали приєднуватися до європейських санкцій, - підкреслив він у блозі для ZN.ua.
"Стриманість кроків Молдови пов’язана зі значною залежністю молдовської економіки від Росії. Саме це призвело до того, що навіть у історичному голосуванні за виключення Росії з ПАРЄ делегація Молдови не проголосувала одностайно й не виступила співавтором тексту. Хоча відповідна резолюція містить твердження про те, що Придністров’я є частиною Молдови, окупованою росіянами.Втім, подекуди навіть серед керівництва Молдови вже можна почути думку, що стриманість і переляк перед Росією - надмірні", - додав експерт.
Подекуди в Києві лунають думки, продовжив він, що Молдова відверто скористалася українською трагедією та європейською емпатією до неї для просування власних інтересів. Ставиться під сумнів і моральність прагнення європейської інтеграції на тлі неготовності підтримувати європейські санкції.
"Проте в кожному разі, зважуючи, що вигідніше Україні: Молдова у статусі кандидата в ЄС чи моральна сатисфакція, якби Кишинів такого статусу не отримав, - перша опція видається кращою. Що вища ймовірність долучення Молдови до Євросоюзу, то вищі шанси на те, що сусідка України після остаточного визначення вектора свого руху не завдасть удару в спину своїм черговим проросійським розворотом, закріпиться у статусі союзника і друга, а не суперника й ворога", - підкреслив Герасимчук.
Росія ж не полишає намірів залишити Молдову у своєму колі впливу. З 1 листопада почався новий етап тиску: намагаючись "зламати" тамтешній прозахідний уряд, РФвідрізала країні газ - точніше, половину звичних обсягів газу. А одночасно російські маріонетки у Придністров’ї повністю зупинили електропостачання до Молдови.
До цих кроків Росія підійшла системно та готувалася наперед, тому підготувала також "обурення вулиці" з вимогою переобрати парламент та президента. Відомо, що цією складовою гібридного нападу на Молдову опікується ФСБ.
У відповідь голова парламенту Молдови Ігор Гросу 8 грудня прокоментував заяву президента Росії Владіміра Путіна, який висловив невдоволення, що країна зберігає резерви газу в Україні.
"Я висловлюю невдоволення тим, що їхні ракети падають на нашій території. Так що кожен зі своїм невдоволенням. Це наш газ, ми за нього заплатили до останнього кубічного метра. Давайте ми самі будемо вирішувати, де зберігати наш газ. А їх я прошу тримати ракети вдома", - сказав Гросу.
Разом - під парасолю ЄС та НАТО
Тож, за словами Давидюка, у контексті нинішньої війни варто було би згадати боснійський сценарій, коли серби обстрілювали Сараєво, й чотири роки була блокада, людей там просто криваво витравлювали, а тоді Захід і НАТО сказали: "Все, досить!".
Адже, якщо співставити жертви, то чотири роки війни у Сараєво - це у десять разів менше, ніж один рік в Україні. Але тоді, після чотирьох рокі, НАТО увійшло у війну і розставило все по місцях.
"Ось це - задача. Сьогодні Україні треба так само сказати: "НАТО, пора входити у війну!". Пора вступати і говорити, якраз таки, чесно і правдиво. Чому ми зараз повинні терпіти, щоб сказали: "Ось, показник смертей і крові достатній, щоб ми увійшли"? Адже на Балканах вступали. Молдова, Польща, Хорватія - їх теж обстрілюють. Це їх країни, західні країни", - підкреслив Микола Давидюк.
Водночас, 6 грудня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про створення українсько-молдовської двосторонньої робочої групи, завдання якої полягатиме в координації руху обох країн до Європейського Союзу. За словами українського прем’єра, Київ і Кишинів домовилися співпрацювати у питаннях протиповітряної оборони, покращити прикордонний контроль та підтримувати співпрацю та діалог у питаннях миру й безпеки у Придністровському районі Республіки Молдова.
Ірина Носальська