Державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі більш, ніж 800 млрд, він вже побив усі антирекорди, проте очікування були значно гіршими.
Дефіцит бюджету за підсумками одинадцяти місяців року перевищив 800 млрд грн. Це рекордна сума за всю історію України, проте прогнози з огляду на те, що країна знаходиться у стані війни були значно гіршими. Чи буде дефіцит нарощуватись і надалі?
Дефіцит рекордний, але могло бути гірше
За інформацією Мінфіну за підсумками одинадцяти місяців дефіцит бюджету склав 807,5 млрд грн. Ця цифра рекордна для України.
Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” каже, що за дефіцитом бюджету ми вже встановили абсолютний антирекорд за всю історію України.
За словами експерта насправді цифра ще гірша, ніж та, яку озвучено офіційно.
“Треба враховувати, що дефіцит бюджету, який називає Мінфін - це лише бухгалтерський облік. За методологією бюджетної класифікації безкоштовні гранти, які дають західні партнери, та деякі види довгострокових кредитів, наприклад, від МВФ включаються до доходів бюджету, таким чином виходить, що бухгалтерський дефіцит бюджету значно нижчий реального і саме його показують звіти Мінфіну”, - каже експерт.
Тож, за словами експерта, у нас кожну другу гривню не зароблено. Це не податкові, не фіскальні кошти, це або емісійне джерело, або джерело залучене від західних партнерів. Такої ситуації в нас ще ніколи не було.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що такий великий дефіцит бюджету виник через війну, яку розв’язала Росія в Україні.
“Якби не було війни, такого дефіциту держбюджету не було б. Нині за місяць на армію витрачають стільки, скільки раніше витрачали за рік.”, - каже він.
Проте дефіцит бюджету значно менше того, що очікувалось і ситуація могла бути ще гіршою.
У Мінфіні для порівняння наводять цифри, які були заплановані. Це майже на 500 млрд грн менше розпису загального фонду на цей період у сумі 1,3 трлн грн
“За декілька місяців нам вдалося збільшити рівень податкових надходжень, порівняно з першими місяцями війни. Весь цей час існувала фіксована потреба у фінансуванні розміром в 5 млрд дол. США на місяць. Але, незважаючи на величезні зусилля, яких доклали країни-партнери, щоб допомогти нам, дефіцит не було профінансовано у повному обсязі”, – констатував міністр фінансів України С. Марченко.
Доходи, видатки, запозичення та сплата боргів
Найбільше у бюджет у листопаді надійшло коштів від сплати імпортного ПДВ (26,8 млрд грн) та податку на прибуток підприємств (23,6 млрд грн).
Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев повідомив, що обсяг відшкодування ПДВ бізнесу зріс на 20% порівняно з жовтнем. Наразі він становить 13,6 млрд грн.
Крім того, українці сплатили 12 млрд грн ПДВ з вироблених в Україні товарів, 5,8 млрд грн ренти за користування надрами, 5,5 млрд грн акцизного податку і ще 2,7 млрд грн ввізного та вивізного мита.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у листопаді становили 39 млрд гривень.
При цьому, у листопаді видатки бюджету становили 312,7 млрд грн.
Державні запозичення до загального фонду бюджету за 11 місяців становили 1,1 трлн грн.
Від розміщення держоблігацій на фінансування бюджету залучено 593,5 млрд грн.
Із зовнішніх джерел залучено загалом 504,1 млрд грн. Зокрема позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги склали 6,7 млрд євро, позики від МВФ та ін - 88,2 млрд грн.
При цьому Україна продовжувала сплачувати борги. Платежі з погашення державного боргу за січень-листопад 2022 р. склали 397,4 млрд грн (96,6% плану), платежі з обслуговування – 149,6 млрд грн (89,9% плану).
Прогнози на майбутнє
Міністерство фінансів прогнозує, що у наступному році щомісячний дефіцит бюджету становитиме від 3 до 4 млрд дол.
“Після останнього етапу скорочення витрат, ми фіксуємо щомісячний дефіцит на 2023 р. на рівні у 3-4 млрд дол. США”, – повідомив С. Марченко.
Тож, високий дефіцит бюджету та його фінансування переважно за рахунок запозичень призводять до стрімкого нарощування державного боргу України і, на жаль, ситуація буде погіршуватись доти, доки не закінчиться війна.
О. Кущ вважає, що стан економіки України погіршуватиметься і це призведе до ще більшого дефіциту бюджету.
За словами експерта, в умовах енергетичної бідності та враховуючи енергомісткість нашого ВВП у нас з'явився другий чинник економічного падіння. Перший - це людські втрати, закриття ринків збуту, логістичні, транспортні проблеми, відтік населення у вигляді біженців. Нині до нього додався ще один фактор. Він впливатиме на ситуацію у значній пропорції. Тому у 2023 р. жодного зростання економіки та відновлення не буде. Швидше за все, буде продовження падіння економіки. Ситуація погіршуватиметься.
Експерта також турбує співвідношення боргу до ВВП країни. Це дуже важливий економічний показник, який багато чого каже про стан економіки країни.
На думку експерта на кінець року нас чекає катастрофічне співвідношення боргу до ВВП на рівні 100%. У міжнародній практиці загрозливим рівнем державного боргу вважаються значення у понад 60% ВВП.
О. Кущ каже, що до такого стану речей призвів той факт, що Україна не провела реструктуризацію боргу на вигідних для себе умовах.
“Потрібно було досягти списання 50% боргу, реструктуризації суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%. Але ми це не зробили”, - каже експерт.
Аби розв’язати проблему з дефіцитом, за словами С. Марченко, наступного року українська влада має зробити все необхідне для того, щоб залучити зовнішнє пільгове фінансування та гранти для покриття пріоритетних видатків держбюджету, а також зосередитися на зборі коштів для реалізації програм швидкого відновлення.
За його словами для України важливо зберегти рівень щомісячного дефіциту у 3-4 млрд дол. наступного року. І тут перший квартал 2023 р. має дуже важливе значення, тому що в цей період традиційно низькі доходи, але великі виплати. І він буде досить непростим.
Водночас він каже, що ми маємо можливості забезпечити надходження зовнішньої допомоги. Ті сигнали, які ми отримали від США, ЄС, свідчать, що вони не залишать нас на самоті.
Тож наразі фінансова стабільність України залежить від західних партнерів.
“На наступний рік вже сформований пакет допомоги у розмірі 28 млрд. дол. До того ж ЄС щомісяця виділяє Україні по 1,5 млрд євро. Будуть гроші й від інших партнерів: США, Великобританії тощо”, - каже О. Кущ.
Своєю чергою Андрій Новак, голова Комітету економістів України дотримується думки, що партнери нас не покинуть в біді.
“Якими б не були витрати та дефіцит бюджету, якими б не були потреби України в наступному році – все це будуть нам покривати наші партнери, близько півсотні країн світу, найрозвиненіших і найбагатших. Вони не раз на рівні вищого керівництва – президентів, прем'єр-міністрів – підкреслювали, що будуть підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Мова не тільки про військову допомогу, а й про фінансово-економічні потреби України”, - каже він.
Тож є надія, що фінансова стабільність України завдяки допомозі партнерів буде підтримана. Проте нам потрібно думати, як будемо жити після війни аби не опинитися у борговій ямі.
Вікторія Хаджирадєва