Війна спричинила зростання безробіття - на одну вакансію претендує до 8 осіб. Тому створена "Армія відновлення", у якій до оплачуваних суспільно корисних робіт залучають тих, хто втратив роботу.
Укріплення блок-постів, плетіння сіток, ліквідація звалищ
Насуспільно корисних роботах у рамках проекту "Армія відновлення"вже працюють понад 3 тисячі безробітних у дев’яти регіонах.
"Ми залучаємо людей, які тимчасово втратили роботу, до відбудови країни, і таким чином надаємо їм можливість перейти в статус зайнятих осіб та отримувати за виконання суспільно корисних робіт щонайменше 6700 грн. На сьогодні 3314 безробітних вже виконують такі роботи у 9 областях. Серед цих людей майже в рівній пропорції є жінки та чоловіки, більшість з них (52%) у найбільш працездатному віці 35-50 років, вони проживають переважно в маленьких містах, трохи рідше - у сільській місцевості, мають професійно-технічну (51%) або вищу (27%) освіту. І що важливо, до того, як долучитися до виконання суспільно корисних робіт, вони тривалий час були безробітними - центр зайнятості шукав їм роботу в середньому понад 4 місяці. Тому їх участь в "Армії відновлення" надає їм більше можливостей, адже вони отримуватимуть за виконання робіт більше, ніж середня допомога з безробіття", - зазначила заступник міністра економіки України Тетяна Бережна в ефірі телемарафону.
За даними Державного центру зайнятості, середній розмір допомоги з безробіття в Україні у січні-червні поточного року становив 4,6 тис. грн.
Суспільно корисні роботи вже тривають у Сумській, Київській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Рівненській, Запорізькій, Житомирській та Волинській областях. Найбільше безробітних залучено до них у Київській обл. - 770 осіб, Сумській - 739 та Полтавській - 697.
Загалом за виконання таких робіт вже виплатили 18,3 млн грн. Планується, що "Армія відновлення" функціонуватиме і наступного року. Тому на організацію громадських та суспільно корисних робіт в бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2023 рік передбачено 154 млн грн.
Види суспільно корисних робіт залежать від потреб конкретного регіону. Але найчастіше людей залучають до розбору завалів та відновлення житлових будинків і приміщень, пошкоджених в результаті бойових дій; облаштування та укріплення блок-постів, підвальних приміщень під укриття; розчищення залізничних колій та автомобільних доріг; будівництва захисних споруд цивільного захисту, укріплення дамб; заготівлі дров для військових та населення; розвантаження та фасування гуманітарної допомоги; надання соціальних послуг в "Пунктах незламності" та допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку.
Це - орієнтовний перелік, і він залежить від потреб у конкретному регіоні. Як правило, йдеться не лише про важку фізичну працю. Людей залучають також до плетіння маскувальних сіток, фасування гуманітарної допомоги, приготування їжі військовим. Наприклад, в Сумській області актуальними також є розчищення узбережжя біля водойм та річок, у Чернігівській - ліквідація стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.
В проєкті - не лише безробітні
Участь у проєкті "Армія відновлення" - не обов’язкова для кожного, хто став на облік у Центрі зайнятості. Як пояснюють у Мінекономіки, перші 30 днів в статусі безробітного людині шукають роботу за її спеціальністю. Якщо за цей час не вдалось знайти потрібну вакансію, підходящою роботою вважатиметься будь-яка, що не потребує кваліфікації, певної професійної підготовки. Також такій людині можуть запропонувати роботу, що потребує лише первинної професійної підготовки, яка відбувається безпосередньо на робочому місці.
Утім, навіть у цьому випадку безробітних не обов’язково залучатимуть до суспільно корисних робіт в "Армії відновлення", адже кількість офіційно зареєстрованих в центрах зайнятості осіб досить чисельна - понад 250 тисяч. Крім того, безробітний має право відмовитися від такої пропозиції, адже, відповідно до статті 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється. У той же час, згідно з "Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу", відмова від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного та скасування для нього права на отримання виплат. На період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану - у суспільно корисних роботах, виплати теж призупиняють до припинення участі безробітного у таких роботах. Потім їх знову можуть поновити.
Безробітні, яких залучають до суспільно корисних робіт, мають право на:
- укладення строкового трудового договору з оплатою не нижче від розміру мінімальної зарплати;
- охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- збереження статусу безробітного на період виконання суспільно корисних робіт.
Крім безробітних, до суспільно корисних робіт можуть приєднатися працездатні особи, у тому числі й ті, хто не підлягає призову на військову службу. Це можуть бути:
- незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, що не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вишів, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- ті, хто забезпечує себе роботою самостійно.
До слова, 29 жовтня 2022 року набув чинності закон про реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі й молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці. Відповідно до внесених ним змін, час отримання допомоги напряму залежить від стажу роботи. Якщо стаж - до 3 років, допомогу виплачуватимуть 180 календарних днів; від 3 до 6 років - 210 днів; від 6 до 12 років - 240 днів; від 12 до 18 років - 270 днів; від 18 до 24 років - 300 днів; від 24 до 30 років - 330 днів; понад 30 років - 360 днів.
Раніше загальна тривалість виплат не могла перевищувати 360 календарних днів протягом двох років для всіх.
Галина Гірак