Можлива військова співпраця Китаю та Росії, що підступно напала на Україну, може серйозно вплинути на хід війни. Які інтереси КНР може переслідувати, таємно підтримуючи РФ, та як далеко може у цьому зайти?
Нова колонія
Росія може стати "колонією" однієї із сусідніх країн, заявив секретар РНБО Олексій Данілов в ефірі телемарафону 1 січня.
"Якщо хтось вважає, що 2023 рік буде легким, що у росіян уже все закінчилося і все буде добре - я не поділяю таку точку зору. Справа в тому, що у росіян можуть з'явитися власники. Ми на сьогодні спостерігаємо, що певна країна-сусід вже поступово забирає РФ під себе, тому що у неї там є свої інтереси. І це дуже небезпечна тенденція для всього світу, зокрема для нас", - зазначив він.
У відповідь на запитання, чи має він на увазі Китай, секретар РНБО відповів, що має на увазі "ті процеси, які відбуваються" і додав, що на них необхідно "уважно звертати увагу".
За його словами, керівник ГУР Кирило Буданов "правий, у Росії залишилося півтори-дві атаки такі потужні, як були по 100-120 ракет".
"Але ми маємо на увазі, що вони можуть отримати несподіваних "друзів" і Росія може стати колонією", - застеріг Данилов.
Військова та військово-технічна співпраця РФ і КНР з початком війни дійсно ускладнилася.Після вторгнення Росії в Україну Пекін не став публічно підтримувати жодну зі сторін конфлікту, тож відкритого військово-промислового співробітництва цих двох країн поки помічено не було. Проте у 1990-ті та 2000-ні Китай отримував від Росії важливі військові технології в різних галузях, насамперед - в авіації. Згодом китайська військова промисловість освоїла російські розробки й навчилася не лише розвивати їх, а й самостійно виробляти нове озброєння.
Загрузши у довгостроковій війні, до якої вона не була готова, Росія дуже потребує озброєнь і боєприпасів. Тому країна-агресор вкрай зацікавлена в отриманні китайських технологій та продукції галузі електроніки, тих самих чіпів для виготовлення ракет, навіть обговорюється придбання в КНР військово-транспортних літаків. А Китай теж досі зацікавлений у деяких російських розробках, наприклад, у галузі авіаційних двигунів.
Але дотепер обговорення зв'язків між двома країнами стосуються переважно енергетики, фінансів, постачання цивільних промислових товарів.
"Росії як ніколи зараз потрібно шукати нові ринки збуту. Китай - це головний ринок збуту. І розширення інфраструктурних потужностей - куди продавати газ, який раніше продавали Європі? Коли ми зможемо підписати документи по "Силі Сибіру-2" (газогін для експорту природного газу з російського Західного Сибіру до північно-західного Китаю)? Ось це все для Росії важливо", - пояснює Олександр Габуєв з "Фонду Карнегі" у розмові з ВВС.
Китаю важливо використати можливості, що відкриваються на російському напрямку і зробити Росію молодшим партнером, при цьому не порушуючи американські "червоні лінії", додав він.
Гібридна підтримка
Габуєв також зазначив, що Сі й Путін мали усталену традицію телефонних розмов перед Новим роком, не була вона скасована і зараз.
Під час розмови з Сі Путін всіляко наголошував, які добрі стосунки склалися в Росії з Китаєм і навіть назвав їх "зразком співпраці", намагаючись дати зрозуміти, що Пекін у всьому підтримує Москву. Сі Цзіньпін у відповідь обтічно заявив, що Пекін "перед обличчям непростої й далеко не однозначної міжнародної ситуації" готовий нарощувати стратегічну взаємодію з Москвою. Лідер КНР начебто похвалив Росію за готовність до переговорів про припинення війни - таким чином надаючи Кремлю й непряму політичну підтримку.
"Ми звернули увагу, що Росія не відмовляється від вирішення українського конфлікту шляхом переговорів, ми високо це цінуємо", - цитує Сі Цзіньпіна російське державне агенство РИА Новости.
Однак про військове співробітництво з Росією очільник КНР досі публічно не згадував. Водночас, полковник Народної визвольної армії Китаю у відставці й науковий співробітник Центру міжнародної безпеки та стратегії в Університеті Ціньхуа Чжоу Бо на початку грудня заявив в інтерв’ю FinancialTimes, що російське повномасштабне вторгнення в Україну шкодить китайським інтересам, особливо в Європі.
"В Європі війна вплинула на китайську ініціативу "Єдиний пояс, єдиний шлях". Вона погіршила відносини Китаю з багатьма європейськими столицями, котрі переконані, що Китай повинен обрати сторону, точніше не ставати на бік Росії в цьому питанні. Тож це шкідливо для Китаю", - пояснив він.
Китайський військовий експерт також вказав, що в західних ЗМІ в контексті війни часом згадують про "безмежну дружбу", яку Путін і Сі Цзіньпін проголосили незадовго до російського вторгнення в Україну. За словами Чжоу Бо, цей термін "неправильно розуміють".
"Коли люди говорять про дружбу, звісно ж, вони хочуть, щоб ця дружба тривала довго. Але чи можемо ми сказати, що, не дивлячись на дружбу, ці відносини обмежені? Ми не можемо сказати, що наша дружба має обмеження. Тож це певний жест доброї волі. Але в заявах, коли ми згадуємо про цей термін, ми також кажемо, що це не військовий альянс", - запевнив він.
Ядерне занепокоєння
Вочевидь, найбільшим подразником у російсько-китайських стосунках є питання ядерної безпеки. Отже, Олексій Данілов констатував, що Росія припинила погрожувати ядерним ударом після того, як Китай зробив їй зауваження.
"Все затихло після того, як їм зробили зауваження в Китаї, і пояснили, що цього робити не можна. Росіяни слухняні щодо Китаю", - сказав Данілов у нещодавньому інтерв'юKyivPost.
Він також наголосив, що Китай може впливати на Кремль в питаннях війни проти України.
"Фактично, РФ буде підлеглою Китаю, якщо Захід не зробить висновків", - підкреслив секретар РНБО.
При цьому Чжоу Бокаже, що хоч російське повномасштабне вторгнення в Українуйсильно шкодить китайським інтересам, Китай займає нейтральну позицію, бо "найбільша відповідальність Піднебесної в цій війні - не підливати олії в вогонь" і стримувати Росію від застосування ядерної зброї.За його словами, Китай не хотів би, аби російська війна проти України продовжувалася чи взагалі почалася.
Разом із тим Даніловпереконаний, що дозвіл РФ стати монополістом у питанні безпекової ситуації є великою помилкою.
"Якщо на сьогодні не буде ситуації, пов’язаної з ліквідацією ядерної зброї на території Росії, то Україна і весь світ не зможуть жити в спокої. Тому що у божевільних потрібно забирати сірники, зброю та гострі предмети", - заявив секретар РНБО.
Водночас, дослідники Інституту науки та міжнародної безпеки впевнені, що офіційний "нейтралітет" Китаю у війні РФ проти Україні на практиці показує себе "постійною, хоч і обмеженою", підтримкоюКремля.
"Китай може, але поки що не хоче впливати на Росію. У Пекіні вважають, що війна в Україні суттєво послаблює Захід, через це останній стає договороздатним стосовно вимог та претензій Китаю на його участь у новому світопорядку. КНР вважає, що світовий порядок, який існував до війни, фактично перебуває на етапі розвалу. Новий світопорядок Китай бачить двополюсним. Війна послаблює і Росію. Тож Китай будує свою поведінку, виходячи з цього,- наголосив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. - КНР перебудовує економіку, нарощує потенціал, притягує до себе Росію, як сировинний придаток, як територію майбутньої експансії. А з іншого боку, послаблює США та Європу. Таким чином, Китай зацікавлений у тому, щоб війна тривала у малій інтенсивності якомога довше".
Ірина Носальська