Традиційно раз на пів року відбувається ротація головування країн у Раді Євросоюзу. З 1 січня 2023 року ці повноваження перейшли від Чехії до Швеції. Чи змінить це щось для України?
Допомогли, чим змогли
Під час свого головування в Раді ЄС країна організовує роботу Ради, контролює виконання її завдань, сприяє ухваленню політичних та правових рішень та виконує посередницьку функцію між державами, що входять до складу ЄС. Протягом цих шести місяців на засідання Ради Європейського Союзу очолює прем'єр-міністр головуючої країни, а керівником Ради ЄС є міністр закордонних справ цієї держави, він також проводить засідання з загальних питань. Профільні структури Ради очолюють відповідні міністри уряду країни-голови.
Зважаючи на досить короткий термін головування, такий поділ керівних обов’язків між державами давно викликає критику. І в найближчому майбутньому напевно його реформують, в результаті чого з’являться постійні посади голови та міністра закордонних справ. Але поки що цього не сталося і внаслідок чергової рокіровки право головування прийняла Швеція.
"Вітаю шведський уряд з початком головування Швеції в Раді ЄС. Бажаю успішної реалізації пріоритетів головування! Очікуємо подальших практичних кроків на шляху інтеграції в ЄС", - написав у Твіттері президент України Володимир Зеленський. Він також висловив подяку Чеській Республіці та її прем’єр-міністру Петру Фіалі за підтримку України. Він запевнив, що українці цінують збереження єдності Європейського Союзу та незмінну солідарність з Україною в боротьбі з агресією Російської Федерації. І наголосив, що разом ми переможемо.
Нагадаємо, що українська частина у чеській програмі головування в Раді ЄС включала підтримку нашої країни у відсічі російській агресії, підтримку країн блоку, які прихистили українських біженців, а також роботу над повоєнною відбудовою України у майбутньому.
Чехія, вперше головуючи в Раді ЄС, активно підтримала Україну і, зокрема, винесла на розгляд питання про обмеження видачі шенгенських віз росіянам. В результаті - 31 серпня ЄС припинив дію угоди з РФ, яка полегшувала видачу шенгенських віз. Однак про повну заборону на видачу віз не йшлося, оскільки з цього питання не було одностайності при голосуванні. А з 12 вересня перестав діяти спрощений візовий режим Євросоюзу з Росією - Рада ЄС ухвалила рішення про повне зупинення дії угоди стосовно спрощення візового режиму між ЄС і Росією.
Співпраця та єдність позиції
Стокгольм заздалегідь вказав пріоритетні напрямки діяльності на період свого головування в Раді ЄС.
"Швеція розпочинає головування в Раді Європейського Союзу у час історичних викликів для держав-членів та Союзу в цілому. Незаконне, неприйнятне та неспровоковане вторгнення Росії в Україну є загрозою для європейської безпеки, що має жахливі наслідки для міграції, а також для глобального постачання продовольства та енергії", - сказано у повідомленні на сайті шведської місії у Раді ЄС.
Головними напрямками діяльності визначено безпеку, процвітання, стійкість, демократичні цінності та верховенство права. Йдеться також про узгодження європейської політики безпеки та оборони у тісній співпраці з партнерами, подальші кроки якої ґрунтуватимуться на спільних діях ЄС із протидії російській агресії проти України. Наголошується також на стимулюванні економічного зростання та посиленні конкурентоспроможності ЄС з огляду на війну в Україні та її короткострокові наслідки, на подоланні високих і нестабільних цін на енергоносії і вирішенні кліматичних проблем.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що Швеція бере на себе головування в той час, коли Євросоюз стикається з безпрецедентними викликами. Тому найважливішим пріоритетом його країни під час головування в ЄС будуть безпекова співпраця та єдність позиції ЄС щодо України.
"Вторгнення Росії до України знищило мир в Європі, змусило мільйони поїхати і сприяло надзвичайному зростанню цін на енергоресурси та інфляції, що впливає на родини та бізнес на всьому континенті. Швеція надаватиме пріоритетного значення продовженню економічної та військової підтримки України, підтримці шляху до ЄС. Це вимагатиме подальших дій, як на рівні держави, так і на рівні ЄС", - зазначив він.
Надійна підтримка
У свою чергу президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головування Швеції у Раді ЄС є дуже важливим для збереження підтримки України, оскільки ця країна бере на себе відповідальність у вирішальний час.
Зважаючи на всі заяви та запевнення, ми не маємо підстав для сумнівів у тому, що шведська сторона може схибити, і відвернутися від нас у важливий момент. До слова, позиція очільника Єврокомісії - теж дуже важлива для підтримки нашої країни. А вона вже відома - Урсула фон дер Ляєн впевнено стоїть на боці України. І вже у новому році встигла провести телефонну розмову з Володимиром Зеленським.
Глава держави поінформував очільницю Єврокомісії про ситуацію на полі бою та наслідки регулярних російських обстрілів ракетами й дронами цивільної інфраструктури нашої держави. Президент Європейської комісії запевнила у незмінній солідарності з Україною та наголосила, що Євросоюз стоятиме пліч-о-пліч з нашою державою в боротьбі з агресором і в 2023 році, до перемоги України.
Співрозмовники обговорили шляхи подальшого зміцнення потужності Збройних Сил України. Окрема тема розмови - реалізація нової програми макрофінансової допомоги Україні обсягом 18 млрд євро. Володимир Зеленський наголосив на важливості отримання першого траншу цієї допомоги у розмірі 3 млрд євро вже в січні.
Глава держави також подякував за активне залучення Єврокомісії до реалізації низки гуманітарних ініціатив - фінансування 15 млн LED-ламп, які у січні надійдуть до нашої країни, закупівлі шкільних автобусів для постраждалих регіонів, відбудови 74 зруйнованих шкіл, на що ЄС виділив 100 млн євро.
Крім того, президент поінформував про перебіг виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії, наданих у зв’язку зі здобуттям нашою країною статусу кандидата на членство в ЄС. Урсула фон дер Ляєн відзначила великий прогрес, досягнутий нашою країною на цьому шляху.
Галина Гірак