Не дивлячись на те, що війна в самому розпалі, вже йде мова про післявоєнне відновлення країни та репарації від РФ. Одним з методів відшкодування може стати конфіскація активів агресора в ЄС.
Естонія - пропонує
Відомо, що Єврокомісія заблокувала 300 мільярдів резервів російського Центробанку. Також заморожено ще 68 мільярдів євро російських активів. Найбільша частина з них знаходиться у Бельгії – 50 мільярдів євро.
Передачу заморожених російських активів для потреб України уже тривалий час обговорюють у Євросоюзі. В останні місяці розмови стають більш конкретними. Так, торік у листопаді Єврокомісія запропонувала план конфіскації заморожених російських активів.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тоді заявила, що у найближчій перспективі Євросоюз і його партнери могли б взяти на себе управління замороженими активами та їхнє інвестування, а виручені кошти спрямувати на компенсацію збитків, завданих Україні.
Але зараз передати активи без правової бази важко. Як пишуть аналітики, конфіскація та перепрофілювання російських активів гальмується трьома каменями спотикання:
-
імунітетом суверенних активів,
-
втручанням в право власності приватних суб'єктів,
-
зворотною дією закону.
Не можна просто взяти та передати Україні заморожені активи. Хоча це, щонайменше, відповідало б міркуванням моралі та справедливості, адже вилученого майна все одно не вистачить для покриття всієї завданої Росією шкоди.
Але потроху формується правова база. Щодо Естонії, то ця дружня Україні держава заморозила російські активи майже на 20 мільйонів євро. І саме Естонія першою з країн ЄС почала працювати над правовою базою процесу передачі активів - вона з’явиться до кінця січня.
Ініціативу також прокоментувала прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас. Вона нагадала, що інфраструктуру України знищує Росія, а допомагають Україні платники податків країн Європи, і це несправедливо.
"За те, що знищено, повинна платити сама Росія", – сказала Каллас.
Вона зазначила, що саме собою заморожування активів не дає права власності на ці активи, лише обмежує їхнє використання на час заморозки. Прем'єр повідомила, що наприкінці грудня вона доручила МЗС та Мін'юсту розробити юридично коректне рішення на рівні Естонії.
"Так само як ми робили в різних інших ситуаціях, коли наш досвід був прикладом для інших. Іншими словами, ми допоможемо Єврокомісії прийти до цих рішень, оскільки наші правові простори є досить схожими. І зараз пошук цього рішення триває", – сказала Каллас.
Також у кінці грудня-2022 верхня палата американського Конгресу прийняла поправку сенатора-республіканця Ліндсі Грема щодо арешту активів російських олігархів та передання їх народові України.
"Ця поправка дозволить Міністерству юстиції через державного секретаря передавати доходи від арештованих активів олігархів або інших підсанкційних організацій народові України",- заявив у цьому зв’язку сенатор Грем.
Поправка набере чинності в разі успішного голосування за держбюджет США на 2023 фінансовий рік.
Як уточнює Ігор Чудовський, керівний партнер АО "Чудовський і партнери" в коментарі Фокусу, ця поправка дозволить використовувати кошти від продажу та доходи від активів, включаючи конфісковані яхти, приватні літаки, особняки та дорогі предмети мистецтва підсанкційних російських олігархів та організацій, які підтримують Путіна на користь українського народу.
Які шанси отримати кошти
Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації нагадує, що для того, щоб конфіскувати гроші, необхідний правильний правовий механізм. Тому що, і Європа, і Америка працюють виключно в правовому полі. Якщо якийсь правовий механізм не розроблений, то це призводить до того, що надалі взагалі порушуються всі основи правової державності.
"Перший крок уже зроблено, і ми можемо нашим європейським і американським партнерам говорити, що є певні кроки, є можливості для того, щоб передавати гроші Україні, тому що ці кошти потрібні зараз", - каже експерт в ефірі FREEДОМ.
Але, каже Несходовський, всі країни Євросоюзу досі бояться.
"Вони бояться, що може піти щось не так, і тому тягнуть із цим процесом. Намагаються говорити про різні проблеми, які їм нібито не дозволяють розв’язати це питання. Тому дуже важливо, щоб Україна далі показувала переконливі кроки в бік своєї перемоги", - каже експерт.
Подібної думки дотримуються і інші експерти.
"Найбільше російських активів заморожено в ЄС, але, на жаль, наші європейські партнери повільно просуваються у напрямку передачі їх Україні, тому що в ЄС досі відсутнє відповідне законодавство. Його мали розробити ще в жовтні 2022 року, проте з'ясувалося, що у Єврокомісії виникають проблеми навіть зі збором даних від країн-членів щодо кількості заарештованих російських активів", - каже в коментарі Фокусу Віталій Шапран, економіст, член товариства фінансових аналітиків.
Тобто, як робить висновок експерт, практичні кроки з передачі Україні заблокованих російських активів зробили лише Канада та США, а ЄС готується до такого кроку поки що дуже повільно.
Проте вищезгадані зрушення США можуть дати стимул прискорити процедури інших країнах-партнерах.
"Слід очікувати, що інші країни, зокрема члени Європейського Союзу, де зберігається левова частка російських активів, теж ухвалять аналогічне законодавство. Тому що приклад США, як правило, наслідують інші наші союзники", - каже Ігор Чудовський.
Щодо строків, то Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки (2019-2020), радник керівника Офісу Президента України, каже, вважає за ймовірне отримання вже цього року деяких, можливо, поки невеликих коштів (частини обсягу заблокованих країнами активів), але попереджає, що такі процеси вимагають часу, а отже, зараз реалістичніше говорити про кілька років, які знадобляться на отримання Україною грошей кремлівських олігархів та підсанкційних російських компаній.
Але навіть на Заході вже лунають заклики до якнайшвидшого фінансування України грошима РФ. Британський економіст Тімоті Еш у своїй новій колонці пише про ракетний обстріл Росією багатоквартирного будинку в Дніпрі. Він дивується: чому на тлі таких руйнувань жодного з $400 млрд заморожених на Заході російських активів ще не було переведено в Україну?
Тімоті Еш називає як мінімум чотири причини на підтримку такого рішення. По-перше, гроші вже заморожені, тому їхня передача Україні одночасно стане важливим сигналом для Китаю та Ірану. По-друге, Росія настільки очевидно є причиною руйнувань в Україні, і таких величезних збитків вже завдано, що довести це навряд чи буде важко. По-третє, він вважає, що аргументи про захист суверенного імунітету не повинні використовуватися, "коли йдеться про таку державу, як Росія, яка вчиняє воєнні злочини та геноцид проти іншої держави, такої як Україна". Насамкінець, щодо РФ це не буде атака на права приватної власності — оскільки Росія сама є державою, яка знищує власність, краде землю і майно і буквально проїжджає танками по правах приватної власності.
"Тільки вдумайтеся, як ми зараз відреагували б на дії нацистської Німеччини? Росія чинить так само, як Німеччина. Невже ми нічого не навчилися під час Другої світової війни? Якщо ми не розподілятимемо ці активи, то відповідь на це питання буде негативною. Казначейства Великобританії та США мають прокинутися", — робить висновок Еш.
Валерія Шипуля