Незважаючи на війну і суттєве погіршення матеріального стану, опитування дало несподівані результати: українцям для безбідного життя достатньо на 2 тис. грн менше, ніж потрібно було торік.
340 доларів проти 630
Дослідження Інституту соціології НАН України в рамках щорічного моніторингу "Українське суспільство", започаткованого 1994 року, у 2022 році провів Київський міжнародний інститут соціології. Результати репрезентують доросле населення України, крім жителів АР Крим і тимчасово окупованих територій. Опитування проведено у вигляді телефонних інтерв’ю 2007 респондентів з 19 до 25 грудня 2022 року.
Головний підсумок дослідження - у тому, що війна змусила людей суттєво переглянути свої погляди на життя, на цінності, на очікування від суспільства й держави, а також на фінанси. Якщо наприкінці 2021 року українці називали достатньою для безбідного життя суму 16 372 грн на місяць, то тепер таким назвали щомісячний дохід у розмірі 14 231 грн. Тобто, рік тому для нормального життя українцю достатньо було 630 доларів, а зараз - 340 доларів. Крім того, якщо до війни переважна більшість (58%) низько оцінювала економічну ситуацію, то зараз майже стільки опитаних (53,9%) спиняється на середніх її оцінках. Водночас лише близько третини населення (34,7%) оцінює свої доходи на необхідному рівні для того, щоб нормально жити.
І це в той час, коли, за даними Держстату, ціни на товари та послуги протягом 2022 року в Україні в середньому зросли на 26,6%. А зокрема продукти харчування подорожчали на 34,4%. Серед рекордсменів - яйця (+76,6%), фрукти (+73,8%) та овочі (51,8%). Підскочили ціни на рибу (+45,8%), молочні продукти (+32,8%), цукор (+31%). А ось соняшникова олія подорожчала лише на 14,5%, адже вартість її дісталися неймовірних висот ще у 2021-му.
Крім того, паливно-мастильні матеріали додали в ціні 69,4%, а вартість утримання житла збільшилася на 24,6%. І лише одяг та взуття подорожчали лише на 2,4% - це пояснюється низьким попитом через брак коштів.
Згідно з даними НБУ, майже половина українців вже вичерпала накопичені заощадження, а заробити гроші не вдається. Нині 30% українців - у пошуку роботи.
"Національний банк України оцінює рівень безробіття у 30%. Це означає, що 4,7 млн українців знаходяться у пошуку роботи і не можуть її знайти. Ці цифри складають із 2,7 млн осіб за межами України, які хочуть повернутися зараз і почати працювати, і 2 млн - всередині країни", - заявила в Давосі перший віцепрем’єр - міністр економіки Юлія Свириденко.
Вища цінність держави
Опитування також довело, що під час війни українці стали більше цікавитися політикою: певною мірою виявляють зацікавленість 60,5%, а дуже цікавляться політичними процесами 29,9%. На думку соціологів, це цілком вкладається в логіку війни, адже вона йде не лише на полі бою, але й у політиці та ідеології.
Згідно з результатами, три чверті респондентів (75,9%) вважають, що зараз люди можуть вільно висловлювати свої політичні погляди. Це вказує на узгодженість думок основної частини населення з офіційною позицією та повідомленнями влади.
Внаслідок війни також відбулося усвідомлення цінності власної держави, яка завжди підточувалася соціально-політичним негативізмом. Суттєво покращилися оцінки ефективності держави - лише 9,3% опитаних низько оцінюють її. Загальні установки щодо держави змінилися з переважно негативних у 2021 році (55,8% негативних оцінок проти 6,6% позитивних) на переважно позитивні у 2022 (46,6% позитивних оцінок проти 26,1% негативних).
"Тренд на посилення громадянської ідентичності, що фіксується з 2000 року, очікувано продовжився й під час війни, - констатує доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України Сергій Дембіцький. - Відповідний вид ідентичності зріс з 62,6% у 2021 році до 79,7% у 2022. Усі інші види територіально-громадянської ідентичності представлені дуже слабко. Згідно з нашим аналізом, період національно-громадянської кристалізації, який тривав з 2015 року, змінився періодом національно-громадянської консолідації, перехід до якого зумовила широкомасштабна війна. Фактично, як ми вважаємо, в Україні завершився процес формування громадянської нації, що не знімає необхідності вирішення наступного важливого завдання національного масштабу - повноцінної євроінтеграції".
Менше цинізму і фаталізму
Незважаючи на усі вражаючі зміни в громадській думці, сприйняття цинізму у суспільстві (зневажливого ставлення до загальноприйнятих норм моралі) принципово не змінилося. Відбулися позитивні зміни, але й досі абсолютна більшість опитаних (51,6%) розглядають інших у цинічному світлі. Але, попри це, більшість опитаних вірить у щирість допомоги українцями один одному, чого раніше не було. Та й за показниками цинізму українське суспільство вийшло на стан 1992 року (після цього вони були стабільно гіршими. То ж є сподівання, що ця тенденція на покращення триватиме й далі.
Незважаючи на війну, є цілком позитивними й інші індикатори морально-психологічного стану. Наприклад, значно поменшало тих, хто вірить, що "кожній людині на роду написано, яке життя вона житиме", тобто індикатор фаталізму зменшився з 59,3% у 2002 році до 35,1% у 2022-му. Це вказує на зростання суб’єктності в українському суспільстві. Збільшилася й кількість тих, хто впевнений у своїх силах - з 42% у 2021 році до 56,4% у 2022-му. На користь психологічної стійкості свідчить і готовність абсолютної більшості людей (69%) терпіти проблеми, пов’язані з війною, до самої перемоги. Показовим є й оптимізм в короткостроковій перспективі: більш ніж дві третини опитаних (67,9%) відповіли, що очікують налагодження життя у 2023 році.
Але найбільше одностайними опитані були, відповідаючи на запитання про завершення війни: понад 95% опитаних впевнені у перемозі України. При цьому абсолютна більшість респондентів (63,2%) очікують її впродовж 2023 року, лише 26% відповіли, що війна буде тривати більше року. Рівень міжнародної підтримки 63,8% респондентів оцінили як високий, 32,1% вважають її середньою.
"Цю парадоксальну зміну в громадській думці, як і інші значні її трансформації, можна пояснити консолідацією та національним піднесенням під час війни", - пояснив результати опитування С. Дембіцький.
Галина Гірак