Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію "Вплив збройних конфліктів на навколишнє середовище" про екоцид під час війни. Що це нам дасть?
Історичний документ
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів резолюцію про негативний вплив війни на довкілля вважають історичною. Адже вона визначає поняття "екоцид" та додає його як новий злочин у Римському статуті Міжнародного кримінального суду.
"Члени ПАРЄ визнали, що збройні конфлікти та війни знищують людські життя та наносять непоправну шкоду довкіллю", - йдеться у повідомленні пресслужби міністерства.
Далі сказано, що, на думку членів Асамблеї, попри вражаючий міжнародно-правовий арсенал, чинним правовим інструментам бракує універсальності. Особливо стосовно розгляду позовів про компенсацію за шкоду, завдану довкіллю. Тому в ПАРЄ домовилися координувати впровадження принципів захисту довкілля у зв'язку зі збройними конфліктами і сприяти їх поширенню через відповідні національні установи, дипломатичні канали та міжнародні організації.
Резолюція передбачає визначення поняття екоциду як у національному законодавстві, так і в міжнародному праві, а також внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду для того, щоб додати екоцид як новий злочин.
Варто пригадати, що торік у грудні президент Володимир Зеленський у зверненні до парламенту Нової Зеландії закликав підтримати українську формулу миру й розпочати консолідацію світу заради протидії екоциду. Українські захисники природи теж зверталися до офіційних представників іноземних держав, міжнародних громадських організацій та екоактивістів з ініціативою про об’єднання зусиль заради притягнення РФ до відповідальності за знищення екології в Україні та заради відновлення довкілля після війни, у тому числі й за допомогою репарацій.
"Раніше, запустивши міжнародну ініціативу #StopEcocideUkraine, UAnimals неодноразово стикався з прогалинами в міжнародному праві щодо впливу війни на довкілля. В ухваленій сьогодні резолюції, зокрема, є відповідні формулювання. Це важливий і дуже потрібний крок, за який ми вдячні делегатам ПАРЄ та особливо Юлії Овчинниковій, депутатам міжфракційного об'єднання "Гуманна країна" і всім, хто боровся за ухвалення резолюції", - зазначив засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук.
Шкода на довгострокову перспективу
Також у грудні минулого року генпрокурор Андрій Костін провів онлайн зустріч з президентом Європейської мережі прокурорів з охорони довкілля (ENPE) Енн Броснан, обговоривши шляхи майбутньої співпраці щодо збору доказів про вчинення злочинів проти довкілля.
"Використання сучасних технологій, а також обстріли критичної інфраструктури призводять до нанесення серйозної шкоди навколишньому природному середовищу. Забруднюється повітря, ґрунт та підземні води. Безперечно, природне середовище є мовчазною жертвою цієї війни", - зазначив Андрій Костін.
Він наголосив, що шкода, нанесена навколишньому середовищу, має негативний вплив на екосистеми у довгостроковій перспективі та поширюється за межі території України. Наслідки цього відчуватимуть і наступні покоління. Руйнівний вплив російської агресії на екологію України - колосальний. Зокрема, порушено екологічний статус 16 водно-болотних угідь, які охороняються Рамсарською конвенцією.
"Офіс Генпрокурора розслідує випадки навмисного чи випадкового спричинення шкоди навколишньому середовищу. Є обґрунтовані підстави стверджувати, що деякі з них - це злочин екоциду та воєнні злочини з впливом на довкілля", - зауважив генпрокурор. І додав, що насамперед цією категорією проваджень займається Спеціалізована екологічна прокуратура.
У свою чергу Енн Броснан запевнила в готовності співпрацювати для посилення знань та навичок українських прокурорів, а також - для надання експертної підтримки у розслідуванні та кримінальному переслідуванні таких злочинів.
Збитки - вражаючі
Тим часом в Україні підраховують збитки, завдані загарбниками нашій екології. Вони вже сягнули 46 млрд доларів.
"Основну частину обрахованих збитків на сьогодні складає забруднення повітря - 27 мільярдів доларів. Лише за десять місяців внаслідок російського вторгнення в повітря потрапило понад 42 мільйони тонн парникових газів. Цей обсяг можна порівняти із річними викидами Болгарії", - зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у коментарі The Economist.
За його словами, основними причинами викидів стали лісові пожежі та атаки окупантів на об’єкти енергетичної інфраструктури. За даними Держекоінспекції, внаслідок російських обстрілів вже згоріло понад 680 тис. тонн нафти та пального. Крім того, війна завдала шкоди майже третині українських лісів - повністю вигоріло щонайменше 23,3 тис. га.
Також війна "отруїла" і значну частину української землі. Шкода, завдана забрудненням ґрунтів, оцінюється у 18 млрд доларів. А загалом з початку широкомасштабного вторгнення задокументовано майже 2 300 злочинів проти довкілля.
Утім, про спустошені пожежами та вирубані окупантами ліси, забруднені важкими металами та токсичними хімікатами ґрунтові води і ґрунт, постраждалих від воєнної агресії диких тварин - говорять найменше. Але навіть наявні окремі дані розкривають картину екологічної катастрофи. І, попри війну, Україна вже впроваджує проекти з відновлення довкілля.
"За 2022 було висаджено 180 млн нових дерев у рамках програми Президента України "Зелена країна", а у вересні 2022 року відкрито новий лісонасіннєвий центр всього за декілька кілометрів від кордону з Білоруссю. Відкривши цей центр, ми показали, що не боїмося, і що перемога буде за нами", - наголосив Руслан Стрілець.
Мовою цифр
У Держекоінспекції постійно ведуть обчислення завданих збройними формуваннями РФ збитків нашій екології. Загалом за 11 місяців, з 24 лютого 2022 року по 24 січня 2023-го, російська агресія завдала шкоди довкіллю на суму понад 1 трильйон 743 мільярди гривень.
Зокрема, сума збитків забруднення ґрунтів та засмічення земель становить понад 688 млрд грн. Атмосферне повітря зазнало збитків на 998 млрд грн, а водні ресурси - на понад 56 млрд грн.
Також вказано й інші дані руйнівного впливу загарбників на нашу природу:
- 280 904 кв. м грунтів забруднено небезпечними речовинами;
- 12 277 512 кв. м земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів;
- 686 816 тонн нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши атмосферне повітря небезпечними речовинами;
- 33 132 га лісів та інших насаджень випалено ракетами та снарядами, деякі з них відновлюватимуться протягом десятка років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта - втрачені назавжди;
- 1 063 947 кв. м об'єктів, у тому числі критичної інфраструктури, знищено, їх залишки спричинили шкоду довкіллю;
- 1597 тонн становить загальна маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об'єкти;
- 2 903 513 кг сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин потрапили у водні об’єкти;
- 410,15 млн куб. м – такий обсяг самовільно забраної чи використаної окупантами води.
Галина Гірак