На саміті Україна-ЄС будуть обговорювати вступ нашої країни до європейської сім’ї. Коли це може статися та що задля того має зробити Україна.
Україна має амбітний план - вступити до ЄС за два роки. Проте в ЄС сумніваються, що за такий короткий термін наша країна встигне виконати всі умови.
Амбітний план
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про амбітний план набуття членства в ЄС протягом двох років.
“У нас дуже амбітний план приєднатися до ЄС протягом наступних двох років. Тож ми очікуємо, що цього року, у 2023 р., ми можемо вже мати цей передвступний етап переговорів”, – сказав він.
Обговорення цього питання буде домінуючим на історичному саміті Україна-ЄС, який вперше відбудеться в столиці України.
Такі амбітні цілі Києва кидають виклик істеблішменту ЄС, який хоче надати членство Україні в ЄС в набагато більш віддаленій перспективі, ніж два роки.
Приміром, президент Франції Еммануель Макрон заявляв минулого року, щодо вступу України можуть пройти “десятиліття”. Навіть лідери ЄС, які підтримали надання Україні статусу кандидата на саміті в червні минулого року, в приватному порядку визнають, що перспектива фактичного вступу країни до ЄС є досить віддаленою.
Наразі відомо, що деякі країни ЄС наполягають на тому, аби заява за підсумками саміту недалеко відходила від тієї, яка була зроблена Європейською радою у червні минулого року. У ній наголошувалося, що хоча майбутнє України полягає у тому аби бути разом з ЄС, але країни-претенденти повинні відповідати певним критеріям.
“Очікування в Києві досить високі, але необхідно виконати всі умови, які поставила комісія. Це процес, що ґрунтується на заслугах”, - сказав один високопосадовець ЄС.
Навіть палкі прихильники України в ЄС, вважають, що аби наша країна стала повноправним членом, їй знадобляться роки.
Так, заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що його країна хоче, щоб Україна вступила в ЄС протягом кількох років.
”Ми дуже хочемо, щоб Україна за кілька років стала членом Євросоюзу. Це надзвичайно важлива подія, оскільки біля витоків агресії РФ стояло прагнення заблокувати інтеграцію України з Європою”, - сказав він.
Він зазначив, що для вступу України в ЄС необхідно, щоб країна перемогла у війні, а союзники мають допомогти їй у цьому.
Гарячою темою на саміті буде питання боротьби України з корупцією.
“Нам потрібна реформована Україна Ми не можемо мати таку ж Україну, як до війни”, – сказав один високопосадовець ЄС, який брав активну участь у підготовці до саміту.
Своєю чергою прем’єр-міністр України наполягає на тому, що уряд України серйозно ставиться до корупції.
За його словами у нас “нульова толерантність до корупції”. Окремо він вказав на “блискавичну швидкість”, з якою цього місяця були звільнені деякі високопосадовці.
“На жаль, корупція народилася не вчора, але ми впевнені, що викорінимо її”, – сказав він, відкрито заявивши, що це ключ до вступу країни до ЄС.
Як було в інших?
Експерти вважають, що буде дуже добре, якщо амбітний план України стане реальністю, проте стати членом ЄС в такий короткий термін, на їх думку, занадто важке завдання.
Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що заяви прем'єра можуть викликати лише оптимізм. Прекрасно, якщо справді так буде. Однак, ЄС має тривалі внутрішні процедури перевірки та затвердження країною виконання критеріїв для набуття членства в Союзі, які навряд чи можна обійти.
Експерт нагадує, що наші сусіди зі Східної Європи зуміли набути повноправного членства через 8-12 років від подання заявки. До того ж їм статус кандидата видали відразу, а не з додатковими умовами, як це сталося з Україною у 2022 р.
Поки що рекорд зі швидкості приєднання до ЄС належить Швеції та Фінляндії - 3,5 року та 3 роки відповідно. Однак ці країни ще до подання заявки вже відповідали багатьом критеріям до вступу в ЄС і за рівнем життя навіть перевершували багато країн Євросоюзу.
Албанія та Північна Македонія, які не менше за українців хочуть вступити до ЄС, перебувають у статусі кандидатів ще з 2009 р. та 2004 р. відповідно. А Чорногорія перебуває на етапі переговорів про вступ до ЄС вже понад 10 років.
Тому поки що заяви прем’єр-міністра виглядають більше як політичні. Можливо, вони робляться з метою тиску на сам ЄС – щоб чиновники ЄС отримували сигнал, що їм треба максимально швидко виконувати роботу з документами від України.
Також необхідно розуміти, що статус члена ЄС не видадуть авансом. І якщо будуть питання до готовності України, то не лише умовна Угорщина буде проти (яка заявляла про підтримку України щодо вступу до ЄС), а й такі країни, як Нідерланди, наприклад. Можна згадати їхню епопею з референдумом навіть про договір про асоціацію Україна-ЄС. А зовсім недавно Австрія та Нідерланди заблокували приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що проведення саміту - це добрий знак для України, але поки у нас йде війна це просто розмови. ЄС і так нам допомагає фінансово та допомагатиме і надалі, але щодо вступу до його лав, це буде складний процес. Україна попросить на саміті дорожню мапу, щоб чітко були прописані терміни вступу. Але натомість швидше за все будуть спільні заяви про те, що після перемоги Україна стане членом Союзу, але реальної мапи не буде. ЄС не поспішає з цим питанням і хоче на початку побачити, коли і як закінчитися війна, а вже потім думати приймати Україну чи ні. Тим більше, що процес вступу в організацію дуже складний і може зайняти десятиліття, якщо одна з країн ЄС буде проти. Всі лають Угорщину, щодо її позиції з приводу України, але може виявитися, що проти вступу нашої країни до ЄС будуть й інші країни, вони можуть просто заблокують цей процес. Тому є великі надії на саміт та, на жаль, мало шансів на їх реалізацію.
Практичні кроки
Крім глобального питання: коли Україна стане членом ЄС, на саміті обговорюватимуть більш реальні на цей час до виконання кроки у конкретних сферах. Так, Д. Шмигаль розповів, що на саміті Україна зможе добитися “істотного стрибка вперед”, зокрема у таких питаннях, як угода про безвізовий режим для промислових товарів; призупинення митних зборів на український експорт ще на один рік; “активний прогрес” у приєднанні до схеми платежів SEPA (Єдиний платіжний простір євро) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.
“Ми очікуємо прогресу та прискорення на нашому шляху до підписання цих угод”, – сказав прем’єр-міністр.
І. Нікітченко вважає, що для України зараз рух за конкретними програмами, які дозволяють інтегрувати нашу економіку та допомагати бізнесу працювати в ЄС є більш актуальним, ніж питання вступу до ЄС. Всі ці практичні речі наближають нас до бажаної мети.
Тож саміт у Києві буде присвячено досягненню правильного балансу між очікуваннями України і того, що може запропонувати на цей час Брюссель.
Проте саміт Україна-ЄС має символічну вагу і надішле потужний сигнал Москві про європейські прагнення України.
Голова Європейської Ради Шарль Мішель нещодавно заявив, що питання вступу України до ЄС вирішене, тепер його потрібно втілити в реальність. Тож шлях України до ЄС може бути тривалим чи коротким, проте траєкторію руху країни визначено і з неї ніхто звертати не буде.
Вікторія Хаджирадєва