Сьогодні, 3 лютого, в Києві відбувається 24-й саміт Україна - ЄС, у якому наша країна вперше візьме участь у статусі кандидата на вступ до Євросоюзу. Очікується, що буде оголошено доленосне рішення.
Перевірка домашнього завдання
Саміти Україна–ЄС відбуваються щорічно, почергово в Києві та Брюсселі згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Вони проходять на найвищому рівні - за участю президента України, президента ЄС та президента Європейської Комісії. Щоразу сторони підбивають підсумки співпраці протягом минулого року, визначають плани на найближче майбутнє і узгоджують позиції щодо актуальних міжнародних питань.
Попередній, 23-й саміт Україна-ЄС, відбувся в Києві 12 жовтня 2021 року. У підсумковій заяві Євросоюз запевнив у підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах. Також було визначено напрямки, які мають наблизити Україну до перспективи членства в Євросоюзі: втілення реформ, поступова економічна інтеграція з впровадженням зони вільної торгівлі, і поглиблення політичної асоціації.Тоді ж була підписана угода України з ЄС про спільний авіапростір, що мало сприяти значному здешевленню авіаквитків. Щоправда, повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну цю угоду поставило на паузу. Утім, співробітництво не припинилося. Більше того, наприкінці лютого минулого року Україна подала заявку на членство в Євросоюзі, і ЄС на своєму саміті 23 червня 2022 року у Брюсселі ухвалив історичне рішення, надавши Україні статус кандидата на членство в ЄС. Такий самий статус отримала тоді і Молдова.
Тоді ж Київ отримав від Єврокомісії "домашнє завдання" із семи пунктів, що стосуються реформ. Виконання їх є необхідною умовою для можливого початку переговорів про вступ в ЄС. І вже сьогодні можемо отримати оцінку за виконання їх. Йдеться про реформу Конституційного суду; продовження судової реформи; втілення антиолігархічного закону; антикорупційна робота, у тому числі й призначення керівника САП; боротьба з відмиванням коштів;зміна законодавства про нацменшини та узгодження аудіовізуального законодавства з європейським.
Нинішній саміт Україна-ЄС міг би відбутися у Брюсселі. І з погляду черговості, і з погляду безпеки - через російську військову агресію проти нашої країни. Вранці в день роботи саміту по всій країні, зокрема й у Києві, оголошено масштабну повітряну тривогу через небезпеку ворожих обстрілів. Однак у ЄС напередодні річниці російського вторгнення ухвалили рішення провести його не в Брюсселі, а саме в Києві, продемонструвавши беззастережну підтримку нашої країни. Тим паче, що це буде перший саміт, в якому Україна бере участь в якості кандидата на членство в ЄС.
Напружене очікування
Від офіційного Брюсселя до Києва прибула представницька делегація: президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, очільник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, голова Європейської ради Шарль Мішель та 15 єврокомісарів.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті ЄС, на полях саміту планують обговорити такі питання:
- європейський шлях України та процес вступу до ЄС;
- відповідь ЄС на загарбницьку війну Росії проти України;
- ініціативи України "щодо справедливого миру та відповідальності" РФ за скоєні воєнні злочини;
- співпраця та допомога Україні в питаннях відбудови і у сфері енергетики;
- глобальна продовольча безпека.
Україна розраховує на значні результати від цього діалогу.
"Ми очікуємо новин для України, очікуємо рішень наших партнерів в Євросоюзі, які будуть відповідати досягнутому рівню взаємодії між нашими інституціями та ЄС і нашому прогресу. Прогресу, який очевидно є, навіть попри повномасштабну війну", - сказав президент Володимир Зеленський у своєму зверненні.
Також він зазначив, що ми готуємо пропозиції для переговорів з представниками ЄС. І , що дуже важливо - готуємо нові реформи в Україні. Реформи, які змінять соціально-правову та політичну реальність, зроблять їх людянішими, прозорішими та ефективнішими.
"Ми маємо високі очікування від Саміту Україна-ЄС 3 лютого та спільного засідання Уряду України та Коледжу ЄС напередодні Саміту. Розраховуємо на відчутні практичні результати обидвох подій", - заявив напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час онлайн-виступу у Раді міністрів закордонних справ ЄС.
Він нагадав, що Україна фіналізує виконання рекомендацій Єврокомісії та розраховує на позитивну доповідь Європейської Комісії вже цієї весни.
"Ми переконані, що передвступні переговори мають початися якнайшвидше після виконання Україною рекомендацій та позитивної оцінки Єврокомісії. Україна докладає максимум зусиль і я впевнений, що ми маємо почати передвступні переговори до кінця 2023 року. Жодні ігри чи вузькі політичні інтереси не мають стати на заваді", - підкреслив глава МЗС України.
Спільний роумінг та промисловий безвіз
Вчора, напередодні саміту, відбулися спільні консультації Уряду України та Колегії Європейської комісії. Вони були певною мірою підготовкою до саміту і стосувалися впровадження Україною євроінтеграційних реформ. Як зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час підсумкової прес-конференції з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, зусилля України позитивно оцінені представниками Єврокомісії.
"Ми очікуємо, що навесні Європейська комісія надасть формалізований висновок про наш прогрес. А вже наприкінці 2023 року отримаємо рекомендацію Європейській раді стосовно початку передвступних переговорів з Україною", - сказав прем’єр.
За його словами, українська сторона розраховує на подальшу інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС, а також на продовження тимчасової лібералізації торгівлі та транспорту. Тривають перемовини і про впровадження до початку переговорів про вступ спільного з Євросоюзом ринку у сферах, де Україна впритул наблизилася до повного переходу на правила ЄС.
"Ми розраховуємо на приєднання України до роумінгового простору ЄС, подальшу інтеграцію енергетичних ринків, запровадження так званого "промислового безвізу" для української продукції, нарощення експортного потенціалу українських товарів завдяки збільшенню пропускної спроможності на нашому кордоні, входження до єдиної європейської мережі розрахунків SEPA", - відзначив очільник Уряду України.
За підсумками спільних консультацій досягнуто і конкретних рішень. Зокрема, підписана Угода щодо участі України в програмі ЄС "Єдиний ринок" із бюджетом 4,2 млрд євро. Ця програма спрямована на забезпечення "зеленого" й цифрового переходів та сприятиме розвитку конкурентоспроможності українського бізнесу.
"Завтра ми чекаємо політичного схвалення Пріоритетного плану дій щодо посиленої імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на 2023-2024 роки, який сьогодні обговорили з виконавчим віце-президентом Валдісом Домбровскісом. Саме виконання цього плану має забезпечити Україні подальший доступ до внутрішнього ринку ЄС", - зауважив Денис Шмигаль.
Галина Гірак