RU
 

Найважчий в історії: як минув опалювальний сезон

Корреспондент.net,  23 березня 2023, 12:08
0
626
Найважчий в історії: як минув опалювальний сезон
Фото: dpa
Опалювальний сезон 2022/2023 став найважчим

Минулу осінь росіяни погрожували "заморозити" Україну та ввергнути її в темряву та холод. Але країна вистояла: проте опалювальній сезон був дійсно важкий та традиційно "борговий".

Перші відключення

Графіки відключення опалення залежать від погоди, але традиційно тепло щезає з помешкань приблизно у середині квітня. Проте зараз співпали фактори для прискорення цього процесу: необхідність економити ресурси та тепла погода. Тому вже з’явились перші міста України, де достроково завершили опалювальний сезон.

В Дніпрі почали відключати батареї вже з середи, 22 березня. Місто стало першим в Україні, яке завершує опалювальний сезон. Рішення завершити опалювальний сезон було прийнято через допустимий температурний режим. Крім того, у місцевих жителів є заборгованість перед теплопостачальними підприємствами.

Але не всі очільники поспішають завершувати опалювальний сезон в своєму місті. В Житомирі, наприклад, минула весна була досить холодною, опалення вимкнули у третій декаді квітня. Зараз мер міста Сергій Сухомлин також не квапиться. Він підкреслює, що за цей опалювальний сезон місто зекономило 15 відсотків газу за рахунок використання альтернативного палива. Тому він не вважає необхідним раніше відключати опалення, що позначиться на комфорті жителів.

У КМДА поки не коментують інформацію, коли планують завершити опалювальний сезон. Вочевидь, зроблять це, коли середньодобова температура становитиме +8 і з’явиться відповідне розпорядження.

Чи варто закінчувати опалювальний сезон

Думка експертів щодо дострокового завершення сезону опалення неоднозначна. Наприклад, експерт з комунальних питань голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко нагадує, що вся країна в умовах війни має заощаджувати теплову енергію.

"Гадаю, можемо вже починати відключати від опалення міста на півдні країни, там, де погодні умови дозволяють це зробити. Наприклад, Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Херсон, Одеса. Там уже можна відключати будинки від опалення та серйозно на цьому заощаджувати", – каже Попенко в коментарі ТСН.

Також експерт радить потроху завершувати опалювальний сезон і у столиці. Попенко наголошує, що Київ - місто велике, з купою районів, тому процес займе багато часу. Проте, на думку експерта, до 1 квітня опалення в столиці буде.

"В столиці процес підключення та відключення від теплоносія займає не 1-2 дні, а як мінімум два тижні. Процес довготривалий, в Києві багато районів. Цим займається і Київтеплоенерго, і Єврореконструкція. Тож поки дадуть команду, поки спустять воду в усіх будинках – це вже й буде перше квітня", - каже Попенко.

На думку ж директора спеціальних проектів науково-технічного центру Психея Геннадія Рябцева, ефект від раннього завершення опалювального сезону для національної економіки є достатньо розмитим. Бо підприємства при виробництві тепла використовують різні види палива: окрім газу - вугілля та альтернативну енергетику, доля якою стає щороку все більше.

"Оскільки різні міста і населені пункти використовують різні енергоносії для забезпечення теплопостачання та підігріву води, то не можна оцінити ефект, бо для цього потрібно знати баланс споживання енергоносіїв у кожному населеному пункті. А для того, щоб підрахувати економію коштів потрібно підрахувати ціну, за якою купувались енергоносії", - сказав експерт в коментарі  УНІАН.

Він підкреслив, що цей опалювальний сезон не відрізняється особливою жагою місцевих чиновників зекономити енергоресурси. Просто в Україну прийшла тепла погода, яка дозволяє вимкнути опалення раніше.

Не слід забувати і про можливе квітневе похолодання. За словами Рябцева, якщо холодна погода триває достатньо довго, то приймається рішення щодо повернення теплопостачання на об’єкти соціальної інфраструктури: лікарні, дитячі садочки, школи та інше.

"Все буде залежати від того, чи будуть зливати воду із системи. Якщо ні, то повторний запуск займе добу. Але, на моїй пам’яті може один-два рази вмикали опалення. Тому, що приморозки є тимчасовими", - пояснив він.

Підсумки опалювального сезону

Влада достатньо оптимістично підбиває підсумки опалювального сезону. Міністр енергетики Герман Галущенко запевняє, що з важкої зими Україна виходить з профіцитом потужності, з достатніми запасами газу та вугілля.

"Ми виходимо зі складної зими повністю забезпечені паливом - станом на 3 лютого 2023 запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ становлять 1160 тис. тонн. Це на 375 тис. тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Запаси природного газу в підземних сховищах України складають – 9,7 млрд м3 (близько до торішніх обсягів)", - зазначив Галущенко.

Міністр енергетики та захисту довкілля у 2019-20 роках Олексій Оржель висловив думку про те, чому минулу зиму Україні вдалось умовно легко пройти. За його словами, в цьому допомогло зменшення споживання енергоресурсів на третину. Найбільше це відбулось у промисловому комплексі.

"Це означає, що є негативний фактор впливу війни. Зупиняються виробництва, бізнес і відповідно знижується споживання. Як результат, цей фактор також нам допомагає проходити опалювальний сезон.  Але це дуже буде впливати на економіку тому, що та сама енергетика дає значний відсоток ВВП", – розповів Оржель в коментарі Першому Західному.

Він вважає, що і майбутній опалювальний сезон Україна в змозі пройти, бо власний видобуток газу  не дуже постраждав. Але експерт не виключає, що масовані атаки на централізовані енергетичні об’єкти, які відключають цілі міста від енергоспоживання, можуть продовжуватись.

"І тут треба готуватись не так з точки зору енергетичного балансу, скільки з точки зору безпекових ситуації", – додав Оржель.

Доречи, влада вже готується до майбутнього опалювального сезону. Міністр Галущенко наголосив, що проводяться ремонти пошкоджених генеруючих потужностей, які доцільно відновлювати. Також здійснюється відновлення системи передачі і систем розподілу, реалізуються проекти з будівництва малої газової генерації, розосередженої по населених пунктах і окремих споживачах.

Борги та ріст цін на комуналку

Розповідаючи про опалювальний сезон, варто згадати про заборгованість населення. Багато років українці традиційно набирали боргів за комунальні платежі взимку, а розраховувались за них влітку. Війна погіршила платоспроможність громадян, тому заборгованість росте дуже швидко.

Офіційних цифр щодо боргів немає. Видання Українська енергетика наводить слова Олега Попенка, якій має свої припущення щодо неплатежів населення.

"Наприклад, у містах, наближених до зони бойових дій (таких, як Харків), неплатежі сягають 60-70%. Втім донедавна у Харкові неплатежі становили до 90%, тобто зараз ситуація покращилась. У Херсоні, Краматорську, Слов'янську (і в містах, які поруч) – також 90%. Ближче до центру – 40-45%, а на західній Україні – 20-25%. Тобто єдиного зрізу по Україні немає", - каже він.

Віцепрезидент міжгалузевої асоціації Укртеплокомуненерго Сергія Дунайло в свою чергу каже, що заборгованість населення підприємствам, які входять до асоціації, на 1 лютого 2023 року становила 25,4 млрд грн, а роком раніше (перед війною) вона становила 23,1 млрд грн.

"Є підприємства ТКЕ, де оплата населення впала до 50%", – наводить його слова Українська енергетика.

Складна боргова ситуація може призвести до підвищення вартості комунальних платежів, зокрема на опалення. Притому, що за законом тарифи на тепло, гарячу воду та розподіл газу не можна підвищувати протягом дії воєнного стану та шести місяців після нього. На думку експертів, влітку ціна на теплопостачання може зрости у 2,5 рази.

Валерія Шипуля

ТЕГИ: отоплениедолгиквартираквартплатаотопительный сезонзадолженность
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі