RU
 

Битва з плагіатом: каратимуть не лише тих, хто списує

Корреспондент.net,  28 березня 2023, 10:00
0
2448
Битва з плагіатом: каратимуть не лише тих, хто списує
Фото: spubl.kz
Плагіат

Тема плагіату в наукових роботах знову заграла новими барвами: запозичення нібито виявили в кандидатській роботі нового міністра освіти. Чому в Україні процвітає плагіат і як з ним планують боротися?

Зміна правил гри

За день до призначення Оксена Лісового очільником міністерства освіти і науки на сайті "Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях" з’явилася публікація, у якій звинуватили тоді ще без п’яти хвилин міністра у плагіаті.

"Свою дисертацію подав на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Не менше за інших чекаю на її результати. І, як уже казав, у разі виявлення будь-яких порушень нової культури академічної доброчесності, до формування якої від мене буде особлива увага, відмовлюся від ученого ступеня кандидата наук. Щойно отримаю висновок - публічно все оприлюдню. Триматися за будь-які звання точно не збираюся. Я прийшов у міністерство не для цього, а робити реформи та працювати на якісну освіту глобального рівня. Наукові ступені й відповідні доплати до них потрібні людям, які займаються наукою, а не іншими сферами діяльності. Це перший крок. Наступний - це зміна правил гри. Подав уряду пропозиції щодо змін у нормативній базі, які дозволятимуть будь-якому громадянину, чиновнику, політику добровільно відмовитися від наукового ступеня і (відповідно) від усіх надбавок. Зекономлені кошти держава зможе спрямувати на користь розвитку науки, оборону чи відбудову", - відповів на звинувачення Лісовий у Facebook.

Голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, якого теж звинувачували у запозиченні в науковій роботі без належних посилань, і свою дисертацію віддав на перевірку.

"Ми з Оксеном Васильовичем в перший день сіли і проговорили основні принципи освітньої політики. Одним з них є принцип академічної доброчесності. Ми хочемо очистити систему, і для того, щоб це зробити, ми почнемо з себе. Вже зробили перший крок і подали заяви до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на перевірку. Якщо будуть знайдені будь-які відхилення академічної доброчесності, ми готові відмовитись від наших наукових ступенів", - заявив він у своєму Telegram-каналі.

Крім того, Бабак сподівається, що вже до кінця цього року парламент ухвалить закон "Про академічну доброчесність".

"У нас зараз є в підготовці четвертий фундаментальний закон на цей рік - це окремий закон "Про академічну доброчесність". Над цим працює Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Вони розробили хороший проєкт… І я сподіваюся, що цього року ми його ухвалимо, і система зрештою запрацює", - сказав Бабак в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна". Він також звернув увагу на те, що сьогоднішнє законодавство у цій сфері працює погано, тому є лише поодинокі випадки, коли людину позбавляли наукового ступеня, а абсолютна більшість порушників як була, так і залишається зі своїми ступенями.

"Там були в списку і міністри, і голова комітету з освіти (говорить про себе - ІФ), і попередній виконувач обов'язків голови комітету, і до прем'єр-міністрів були питання. Я вважаю, що це потрібно вирішувати, і вирішувати жорстко та системно", - сказав Бабак.

До слова, ексміністр освіти Сергій Шкарлет, у науковій роботі якого Комітет з питань етики Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти підтвердив наявність плагіату, через суд довів, що дії згаданого комітету - незаконні, а тому факт плагіату - не доведений.

Заплатити й не мучитися

Натхненником для написання проєкту закону для боротьби з плагіатом, який парламент планує ухвалити цього року, був колишній нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива. Точніше - скандальний захист його кандидатської дисертації, на якому, зокрема, на одне з запитань він відповів, що цілком зрозумів його, але відповідь надасть у наступній науковій роботі. Проте комісія з 13 осіб одноголосно схвалила присудження йому кандидатського ступеня. Після цього українці почали демонстративно спалювати свої дипломи. Флешмоб припинився лише коли МОН скасував рішення про присудження Киві наукового звання.

У першому читанні парламент схвалив цей проєкт 25 січня 2022 року. І, напевно, якби не повномасштабне вторгнення російської армії в нашу країну, то цей закон давно ухвалили б. Тепер же документ лише готують до другого читання. 

За словами ініціаторки закону народного депутата Інни Совсун, в принципі питання плагіату в нашому законодавстві вже є декілька років. Але документ, який готується до ухвалення, має дещо інше спрямування: він направлений не проти списування, а на заборону продажу курсових робіт, дипломних, кандидатських дисертацій.

Зараз з’являється все більше фірм та приватних осіб, які відкрито пропонують на продаж будь-які наукові роботи. І ніхто їх не турбує через це. Найбільше ходовий товар - роботи для студентів. Їм пропонують як замовити оригінальне дослідження, так і придбати буквально за кілька сотень гривень роботу, яка уже неодноразово і успішно пройшла випробування на захисті, тобто, дуже "пережований" варіант. В середньому ж оригінальна курсова робота для студента коштує 800-1000 грн, дипломна для бакалавра - 1,5-1,8 тис. грн, магістерська - 2,3-2,5 тис. грн. Для тих, хто прагне пов’язати своє життя з наукою, кандидатські дисертації пропонують в середньому за 2-2,5 тис. доларів, а докторські - приблизно за 5-5,5 тис. доларів.

Замовників запевняють, що готувати роботи будуть висококласні професіонали (натяк на викладачів вузів).

Нині покарання тим, хто пише і продає такі роботи, законом не передбачено. Був випадок, коли суд у місті Жовква Львівської обл. виправдав викладача за те, що він за певну плату написав дипломну роботу своєму студентові. Феміда ухвалила, що педагог має право продавати результати своєї праці.

"Що ми хочемо зробити цим законом? Написати, що не можна продавати оригінальні тексти. Це дуже складний механізм, бо найчастіше ці домовленості про продаж відбуваються у непрозорий спосіб, який дуже тяжко буває відстежити. Але насамперед це скеровано на те, щоб у правоохоронних органів з′явилася юридична можливість заборонити діяльність цілих компаній, які на цьому спеціалізуються. Я впевнена, що люди  знають, що зараз, прийшовши до будь-якого університету біля дошок оголошень ти побачиш купу оголошень "курсові на замовлення" чи "дисертації під ключ". В інтернеті це десятки і сотні сайтів, де це вказано як вид діяльності. Коли я працювала у Міносвіти, ми зверталися до правоохоронних органів і казали: "А ви можете, будь-ласка, закрити незаконну діяльність таких компаній". А вони відповідали: "Треба спочатку зміни до закону, вкажіть, що це є порушення і тоді ми вже зможемо приходити до цих компаній і казати, що вони здійснюють правопорушення". Власне на це і скерований цей законопроєкт", - сказала депутат в ефірі Українського радіо. І уточнила, що коли буде ухвалено цей закон, треба ще буде змінити кодекс про правопорушення. Це дві різні процедури, буде тривалий шлях. І немає гарантії, що цей документ буде на 100% ефективним, але він хоча б частково перекриє кисень найбільшим компаніям.

"Мені важко сказати, чому поважні люди, які захищають кандидатські та докторські дисертації, списують їх або у когось замовляють виконання цих робіт. Якось несолідно. Очевидно, вони мріють про високі посади, які завдяки науковим ступеням стають доступнішими, але не мають бажання занурюватися у наукові дослідження. Та, думаю, плагіат та замовні роботи, так зване заавторство, більше поширене серед студентства. Напевно, щоб це викорінити, слід зрозуміти, чому студентам нецікаво вивчати те, що вони обрали своєю майбутньою професією. Мабуть, тут дається взнаки недостатня профорієнтація в школах, і як наслідок - майбутню професію дітям обирають батьки. І взагалі, той факт, що до 95% випускників шкіл намагаються вступити до вишів, має насторожити. Інакше ми б не мали так багато будівельників, барменів та продавців з вищою освітою", - вважає психолог Тетяна Чорна.

Галина Гірак

ТЕГИ: наукаплагиатнаказание
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі