На початку вторгнення РФ заявляла, що знищила українські Повітряні сили, проте це виявилося повною брехнею. Але залишається відкритим питання, наскільки Україна сильна у небі зараз.
Боротьба за паритет
Повітряні сили (ПС) будь-якої армії - це складний комплекс, що включає авіацію, зенітні ракетні та радіотехнічні війська, а також спеціальні війська (розвідувальні, зв'язку, радіотехнічного забезпечення та автоматизованих систем управління, радіоелектронної боротьби, інженерні, РХБ захисту, топогеодезичні, пошуку та рятування, метеорологічні, повітроплавні, матеріально-технічного забезпечення), частини, підрозділи охорони органів військового управління, медичні та інші. Армійська авіація, у свою чергу, може мати у складі бомбардувальні, штурмові, винищувальні, розвідувальні, транспортні та спецавіаційні загони.
У відкритому доступі є лише приблизні відомості щодо складу ПС України до 24 лютого. За даними видання The Military Balance і Flight Global, у 2021 році це - 34 винищувачі Су-27, 24-37 винищувачів МіГ-29, 12-14 бомбардувальників Су-24, 13-31 штурмовиків Су-25, 31-47 навчальний літак Л-39, 29 транспортних літаків (Ан-26, Іл-76, Ан-70), а також три спеціальних літака Ан-30, дев’ять розвідувальних Су-24МР і 15-46 гелікоптерів (Мі-8, Мі-9, Мі-2). На озброєнні перебувало також близько шести безпілотних комплексів Bayraktar TB2.
У перший день повномасштабного вторгнення важливою метою країни-агресора Росії було повне знищення української авіації. Врятувати її вдалося завдяки тому, що наші льотчики заздалегідь підняли літаки й гелікоптери у небо, виводячи їх з-під ракетних ударів ворога.
Натомість, військово-космічні сили Росії за обсягом повітряного флоту на момент вторгнення поступалися лише ВПС США. Згідно з експертними оцінками, наприклад, ще у 2010 році у експлуатації ПС РФ перебували близько 3600 одиниць військової техніки.
Проте, за даними Міноборони України, станом на 28 березня 2023 року ЗСУ вдалося знищити вже 305 ворожих літаків та 291 гелікоптер, а також - 277 одиниць засобів ППО та 2235 БпЛА оперативно-тактичного рівня.
При цьому, у травні 2022 року видання Foreign Policy повідомило, що Україна отримала розібрані Су-25 із Східної Європи (постачальниками могли бути Болгарія або Північна Македонія). А вже у березні 2023-го перші винищувачі МіГ-29 українським ПС передала Словаччина.
"Загалом ми передаємо Україні 13 винищувачів радянського виробництва та зенітно-ракетні комплекси КУБ", - розповіли у словацькому Міноборони.
До того ж, 16 березня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що найближчими днями його країна планує передати Україні перші чотири винищувачі МіГ-29, а пізніше - взагалі всі свої літаки цього типу.
При цьому, ще у березні-травні 2022-го в Україну з США прибули вісім гелікоптерів Мі-17, раніше закуплених для афганської армії; у червні 2022 року США передали нам 20 Мі-17-В5 ВПС Афганістану; у той же рік Східна Європа (Словаччина, Чехія та Латвія) також постачала Україні як багатоцільові Мі-17, так і навіть ударні "крокодили" (Мі-24В) - у сумі понад десяток машин. Коли ситуація на фронті стабілізувалася, стартували вужчі програми - Sea King від Великої Британії або, наприклад, колишні російські Ка-32А від Португалії.
Загалом, Київ отримав від чотирьох до п'яти десятків вертольотів, що дало змогу пережити найінтенсивніший період конфлікту. А зараз Північна Македонія хоче передати нам ще 12 ударних гелікоптерів.
До речі, стосовно літаків: у січні 1994 року президент США Білл Клінтон, президент України Леонід Кравчук та президент РФ Борис Єльцин підписали у Кремлі угоду, згідно з якою Україна за безцінь віддала РФ значну частину свого ядерного статку у якості оплати газового боргу; у тому списку були й 11 нових стратегічних бомбардувальників. А саме - вісім важких Ту-160 1989-1991 року випуску та три Ту-95МС 1990-1991. Тепер у війні РФ використовує ракетоносці Ту-160 та Ту-95. Це можуть бути ті ж стратегічні бомбардувальники, котрі ми самі колись віддали агресору.
Протидія ракетному тероризму РФ
Росія, неспроможна проводити реальні наступальні операції, вибрала однією з основних тактик ракетний тероризм - зокрема, з території Білорусі.
Спікер Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат каже: для того, аби увійти до зони ураження українських ПС, ворожі літаки мають зайти щонайменше на 70-кілометрову відстань поблизу нашого кордону.
"Але це ж територія Білорусі, тому літак (ворожий ракетоносій - ред.) нам загрожує постійно. Щодня триває тривога, після дев’ятої вона вмикається, як по годиннику. Це носій Кинджалу - чи то муляж ракети, чи справжня. Але літак злетів, тому має бути оголошена тривога, аби наші громадяни знали, що є така загроза. Ось, 9 березня шість Кинджалів прилетіло, ворог і надалі буде це робити: він знає, що українці нервують, пригнічуються, страждає економіка", - описав він те, що наразі відбувається.
Для того, аби збивати ці літаки, треба мати далекобійне озброєння (ЗРК або літаки-винищувачі покоління 4+ або 4++, здатні використовувати сучасне озброєння, у тому числі ракети "повітря-повітря"), підкреслив Ігнат у ефірі Фабрики новин. Це може відігнати російську авіацію від наших кордонів на відстань до 180 км.
"Це серйозна потреба України сьогодні. Саме тому питання літаків - на порядку денному, і ніколи з нього не сходить", - зазначив він.
При цьому Ігнат повідомив: інформація щодо прибуття в Україну ЗРК Patriot наразі відома лише дуже обмеженому колу осіб.
"Кращим показником прибуття Patriot буде знищений російський літак, - уточнив він. - Навіть ті ж польські та словацькі МіГи не дуже змінять ситуацію. А люди в Україні хочуть вже бачити західну зброю, як вона працює. Хочуть це побачити і в Європі. Але, нажаль, таку інформацію в умовах війни оприлюднювати не можна".
Утім спікер Командування Повітряних сил ЗСУ підкреслив: українці самі ж інколи несвідомо поширюють через Telegram-канали дані, що полегшують ракетні атаки ворогу. За його словами, спочатку це були просто повідомлення про те, що ракети летять з такого-то напрямку; потім це стало підкріплюватися фото у реальному часі з системи Віраж-планшет, на яких помітно, де саме летять наші та чужі літаки, ракети, Шахеди, беспілотники.
"Я спілкуюся з багатьма пілотами, командуванням ПС. Вони кажуть: "Ну скільки вже можна?". Є варіанти впливу через правоохоронні органи, бо виявити, з якої ІР-адреси це робиться, нескладно, - попередив він. - У чому небезпека? Ворог сам бачить свої засоби. Але Telegram-канали почали сповіщати, що ось, тут вони є, ми їх спостерігаємо, тут пропали, радіолокаційно ми їх не бачимо. Ми - це хто? Це надає ворогу ділянку, де можна літати, виходить. Якщо ця інформація настільки важлива для людей, то треба розуміти, що наступного разу вона комусь принесе смерть ".
Водночас Юрій Ігнат заперечив дані про тренування українських пілотів на будь-якому типі сучасних західних літаків - бо досі немає жодних рішень про передачу Україні конкретного типу літака.
Ірина Носальська