В Україні триває реформування системи дитячих інтернатних закладів. Це стосується, зокрема, й дитячих будинків, у яких виховують найменших малюків - у віці до 3-х років.
Промоніторять усі заклади
За планом, до 30 червня цього року Київська міська військова адміністрація разом з Міністерством охорони здоров’я за підтримки ЮНІСЕФ мають завершити моніторинг кожного із 36-ти функціонуючих будинку дитини, щоб підготувати їх до реорганізації. Експерти мають визначити готовність кожного закладу до реформування.
Реформа інтернатів в Україні розпочалась у 2017 році та мала на меті створити умови, щоб дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах або мають проблеми зі здоров’ям, виховували в рідних, прийомних чи патронатних родинах. За задумом авторів реформи, вже цього року заклади мали б розформувати.
"Процес деінституціалізації будинків дитини розпочався з того, що у 2017 році Уряд затвердив Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки і Плану реалізації її першого етапу. Координатором деінституціоналізації Уряд визначив Міністерство соціальної політики, але водночас в системі охорони здоров’я знаходиться 36 закладів, де перебувають діти до 3-х років. На перехідний період держава продовжує виділяти кошти на підтримку роботи функціонуючих закладів. У 2023 році на утримання дитячих будинків передбачено 996 871,6 тис. грн, з них коштом субвенції – 604 758,2 тис. грн. Однак ми маємо змінювати підходи таким чином, аби знайти найкращий спосіб забезпечення потреб дітей", - зауважив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За результатами моніторингу буде визначено, чи можливо в умовах повномасштабної війни до кінця року завершити процес реорганізації будинків дитини в центри медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям та забезпечити влаштування дітей із будинків дитини на усиновлення, під опіку, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, а також надання послуг дітям та сім’ям відповідно до планів реінтеграції за місцем проживання.
Зручності далекі від задовільних
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії правозахисники, які опікуються правами дітей, провели дослідження у п’яти дитбудинках - у Полтавській, Херсонській та Дніпропетровській областях, повідомляє zmina.info. Результати цього дослідження викликали в них занепокоєння, адже свідчили про те, що кожен другий, хто потрапляє до закладу, має батьків, не позбавлених прав. Тобто, сироти при живих батьках.
Крім того, за даними дослідження благодійної організації "Надія і житло для дітей", багато сімей не підтримують з дітьми зв’язку попри те, що залишаються їхніми законними представниками. Іноді родини віддають дітей до інтернатних закладів через складні життєві умови, оскільки не мають достатньої підтримки від відповідальних служб.
Більшість вихованців потрапила до закладів у віці до одного року і на момент дослідження залишалася там уже близько 12 місяців чи й більше.
Дослідники запевняють, що чим молодша дитина, то менша ймовірність її швидкого влаштування в сімейні форми виховання. І це попри те, що усиновителі охочіше беруть маленьких діток. Причиною того, що малюки довше затримуються у дитбудинках є, зокрема, зволікання з ухваленням рішень щодо дітей органами опіки й піклування, а також адміністраціями будинків. Ще однією причиною буває довгий розгляд у судах питань про позбавлення батьківських прав.
Сумна закономірність: половина сімей вихованців Криворізького та Кам’янського будинків, які відвідали дослідники, мали дорослих, котрі свого часу самі жили в інтернатах: у Дніпрі та Кам’янському таких була третина, а в Херсоні - кожен п’ятий.
Сім’ї вихованців, яких не позбавили прав, живуть у складних життєвих обставинах. Багато з них не мають власного помешкання або живуть у незадовільних умовах. Майже всі родини мають скрутне матеріальне становище, борги й залежать від соціальної допомоги. Понад половину сімей дітей із дитбудинків Кривого Рогу та Кам’янського мали членів родини з фізичною чи психічною інвалідністю, хронічною хворобою чи травмою.
"Якщо спиратися на висновок соціального фахівця, майже половина сімей у вибірці з Дніпропетровського та Криворізького будинків дитини мала членів домогосподарства, які зловживали алкоголем. З огляду на такі обставини в сім’ях немає якоїсь однієї причини влаштування дітей до закладу: це завжди комплекс причин", - зазначають автори дослідження.
Вони також звертають увагу на те, що діти живуть у закладах, побудованих ще за радянських часів, і навіть базові зручності далекі від задовільних. Діти змушені жити в середньому по 10 осіб в одній кімнаті.
У дитбудинках немає адаптованого для дітей з особливими потребами простору, а тому чи не єдиною адаптацією, яку помітили експерти, були пандуси для вході до будівлі. А душові та туалетні приміщення, кімнати для цілодобового перебування і занять – не пристосовані для дітей з особливими потребами. У цих закладах, які мають переважно два поверхи, немає ліфтів.
У згаданих дитбудинках відсутні програми реабілітації, тому медперсонал, по суті, тільки здійснює нагляд. А реабілітацію отримують лише ті діти, які мають підтверджену документами інвалідність, хоча, як зазначають дослідники, насправді цього потребує набагато більше вихованців. Через проблеми з доглядом діти, які потрапляють до закладів здоровими, починають відставати в розвитку: в Криворізькому, Кременчуцькому та Херсонському будинках дітей з такими проблемами налічується понад 90 %, у Кам’янському - 86 %, а в Дніпропетровському - 77%. У досліджених закладах 58,6% дітей мають затримку зросту, а 20,2% - низьку масу тіла. А частина встановлених діагнозів не відповідає міжнародній кваліфікації, а тому дослідники назвали їх "міфічними".
Як виявилося, у Дніпропетровському та Кам’янському будинках дитини жоден вихованець не проходив перевірку слуху. У Кременчуцькому - такі обстеження мали тільки 3 %, а в Криворізькому та Херсонському - близько 30 % вихованців. Понад 90 % дітей з Дніпропетровського, Криворізького та Херсонського будинків не оглядав стоматолог, у решті закладів таких менше третини.
Отже, дослідження показало, що дитячі будинки значно відстають від часу і функціонують переважно як казенні установи радянського зразка. Тому необхідність реформування їх - очевидна. Передбачається їх реорганізація в центри медичної реабілітації та паліативної допомоги, а для дітей - поліпшення процесу усиновлення та забезпечення влаштування у сімейні форми виховання.
"Захист прав та інтересів українських дітей, зокрема, права кожної дитини жити в родині, здорове зростання і розвиток, надання необхідних соціальних послуг, а також доступ до якісної інклюзивної освіти в громаді - такими є пріоритетні напрями нашої діяльності. Ці пріоритети ґрунтуються на європейських цінностях поваги до людської гідності, рівності та захисту прав людини", - зауважила міністр соцполітики Оксана Жолнович під час зустрічі з делегацією ЄС для обговорення викликів у сфері захисту прав українських дітей та розвитку сімейних форм виховання.
За її словами, в Україні вже функціонують 2908 прийомних сімей, у яких виховують 5580 дітей, та 1308 дитячих будинків сімейного типу, де виховують 9011 дітей. Протягом 2023 року планують створити ще 47 дитячих будинків сімейного типу, 86 прийомних сімей та 49 сімей патронатного виховання.
Галина Гірак