В чому суть компромісного рішення Єврокомісії щодо імпорту української агропродукції до Східних країн ЄС. Чи влаштовує таке рішення наших аграріїв та якими будуть наслідки.
У ЄС досягли компромісу щодо імпорту української агропродукції. Єврокомісія вирішила заборонити ввезення з України п'яти товарів до п'яти країн Східної Європи. Водночас у ЄС продовжили ще на рік призупинення мит і квот на імпорт з України, щоб допомогти нашій економіці під час війни з Росією.
Кого влаштовує рішення Єврокомісії
Нагадаємо, Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія через бунт місцевих фермерів вирішили заборонити ввезення та транзит українського зерна та десятків інших видів сільгосппродукції.
В цих країнах підрахували, що фермери втратили близько 417 млн євро через наплив дешевого українського зерна. Тому вони позбавили Україну можливості продавати свою продукцію на їх територіях. Єврокомісія заявила, що такого роду рішення - не входять в компетенцію урядів країн і має бути єдине рішення на рівні ЄС.
Тож, після тривалих перемовин Єврокомісія знайшла компромісний варіант. Тут вимагають, щоб Східні країни Європи скасували односторонню блокаду імпорту агропродукції з України.
Крім того, у ЄС продовжили ще на рік призупинення мит і квот на імпорт із України, щоб допомогти її економіці під час війни з РФ. Це рішення набуде чинності у червні цього року. Крім того ЄС обіцяє проводити роботу над забезпеченням експорту в інші країни “шляхами солідарності”.
Це гарні новини для України. Проте є і погані.
Враховуючи інтереси фермерів східних країн ЄС, Єврокомісія залишила в силі тимчасову заборону п’яти продуктів з нашої країни: пшениці, кукурудзи, ріпака, соняшника та соняшникової олії. Проблема в тому, що саме ці товари і є тими, які приносили Україні найбільше грошей до скарбниці. Адже їх імпорт становить 90% всього імпорту з України до ЄС.
Також Єврокомісія проведе розслідування щодо молока, мʼяса птиці та яєць із України. Заборону на ввезення цих товарів просуває Польща. Якщо виявлять порушення імпорту, тоді комісія поверне мита на ці товари.
Крім того ЄС виділить 100 млн євро на підтримку фермерів у п’яти країнах.
Тож рішення хоч і можна вважати компромісним, адже могло бути гірше: список товарів, які не можна ввозити до п’яти країни ЄС міг бути більшим, подовження безмитної торгівлі могло не статися, але умови торгівлі з ЄС, які є зараз гірші, ніж рік тому.
Реакція України
Аграрії України розуміють, що тимчасова заборона на ввезення деяких товарів агропродукції в п’ять країн ЄС - це удар по нашій економіці.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів, що найближчими місяцями очікуються ”складні розмови і переговори”з партнерами.
“Зрозуміло, що є певні емоції у фермерів, внутрішньополітичні ситуації в інших країнах. Думаю, всі мають згадати, у якій ситуації перебуває Україна. Маємо констатувати, що про це треба кожен день говорити і нагадувати. Так буде до кінця війни, і я не виключаю, що й після”, - сказав Сольський.
Своєю чергою Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” направила офіційно скаргу до Міністерства економіки України із запитом розпочати розслідування та вжити заходів у відповідь на дискримінаційні дії деяких країн ЄС.
“Ми сподіваємося на вирішення ситуації з експортом аграрної продукції шляхом діалогу”, - каже генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Проте УКАБ пропонує Мінекономіки України розпочати розслідування і розглянути комісійно варіанти заходів у відповідь в разі неприпинення дискримінації української агропродукції.
В асоціації додають, що відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” передбачено можливість проведення відповідного розслідування з боку Мінекономіки. Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, на підставі чого можуть бути прийняті рішення про вжиття адекватних заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав.
Заходи України у відповідь можуть бути призупинені в разі припинення відповідними державами дискримінаційних дій щодо України, підписання відповідної угоди та/або відшкодування шкоди.
Шляхи виходу з кризи
Україна опинилась у важкій ситуації, яка загрожує їй залишитись без ринків збуту своєї аграрної продукції. Москва блокує “зернову угоду”, Турція, яка є її гарантом ввела з 1 травня 130% мито на імпорт пшениці, ячменю та кукурудзи. А тут ще й країни Східної Європи відмовились від імпорту деяких продуктів з України.
Проте вихід є.
По-перше, Всесвітня продовольча програма ООН готова допомогти ЄС позбутися надлишку українського зерна та доставити його до країн, які цього найбільше потребують.
“Доставка зерна деяким з найбідніших людей у світі має вирішальне значення в умовах цієї глобальної продовольчої кризи. Ми перевозимо зерно з України через Чорне море і готові працювати з Європейською Комісією та державами-членами для пошуку рішень”, - сказав Мартін Фрік, голова відділень ООН у Брюсселі та Берліні
За його словами, у продовольчої програми є досвід вибудовування складної логістики для доставки великих обсягів вантажів до країн, що потребують.
По-друге, як ми писали вище, відмова східних країн ЄС носить тимчасовий характер і після втручання Єврокомісії обмежується п’ятьма товарами.
По-третє, як каже Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вихід із ситуації на майбутнє може полягати у тому, що з великою долею вірогідності в Європі невдовзі настане період посухи, що буде причиною неврожайності, тож пізніше нас запросять до співпраці.
По-четверте, в Україні впевнені, що Європі потрібна українська агропродукція і їй постійно про це треба нагадувати та вести переговори щодо поліпшення умов ведення торгівлі.
Так, Сольський сказав, що Європа потребує українського зерна, кукурудзи, шроту та іншої продукції, українські товари корисні для європейського ринку. Зокрема, український імпорт до Польщі приніс чимало вигоди не лише Україні, а й самій Польщі. Експорт м’яса і молочних продуктів за минулий рік зріс на 37%.
Крім того, за його словами, на українському зерні заробили трейдери, перевізники, порти.
Сольський каже, що аграрна торгівля між Україною та ЄС - це продовольча безпека для держав-членів ЄС, які потерпіли від минулорічної посухи. Це ефективність тваринництва у Німеччині, Нідерландах та інших лідерах тваринництва. Він також зауважив, що необхідно досягти спільного взаємовигідного рішення шляхом дискусій та переговорів.
Але проблему зі збутом української агропродукції потрібно буде вирішувати глобально. Україні треба розвивати внутрішню переробну промисловість.
“Це може бути борошно, біоетанол, спирт, готові продукти харчування, корми для тварин, амінокислоти і купа інших товарів, які можуть вироблятися з цих зернових”, - вважає заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Тож Україні аби продовжувати бути лідером на ринку торгівлі аграрної продукції, потрібно перебудувати сільське господарство на користь товарів глибокої переробки з високою доданою вартістю. І вже з ними зайти на ринок ЄС після того, як стане членом Євросоюзу.
Вікторія Хаджирадєва