Ситуація з продажем сільгосппродукції України постійно змінюється. Як це впливає на нашу аграрну галузь та надходження до державної скарбниці.
Україні продовжили “економічний безвіз” ще на рік, але зберегли заборону на імпорт аграрної продукції до східних країн ЄС. Крім того, попри продовження дії “зернової угоди”, Росія продовжує її блокувати. В РФ заговорили про пошук “альтернативи”. Як це впливає на наше сільське господарство та наскільки менше отримує грошей до скарбниці наша держава?
“Економічний безвіз” продовжено, але є винятки
Наприкінці травня Європейська Рада продовжила дію “економічного безвізу” з Україною ще на рік. Це означає, що наш бізнес не сплачуватимуть жодних мит, квот і тарифів при експорті товарів в ЄС до червня наступного року.
Ухвалена постанова діятиме протягом року та передбачає наступне: призупинення застосування тарифів до фруктів та овочів, що підпадають під систему вхідних цін, а також сільськогосподарської непереробленої та переробленої продукції, що підпадає під дію тарифно-квотних обмежень, антидемпінгові мита на імпортні товари походженням з України, застосування єдиних правил імпорту щодо товарів, що походять з України.
Це дуже важливе рішення для України, тим паче в умовах війни, тому що воно дозволяє заробити більше грошей до державної скарбниці. Цікаво, що минулого року завдяки дії “економічного безвізу” Україна заробила навіть більше, ніж у довоєнний рік.
“Завдяки постійним зусиллям України та Євросоюзу наша двостороння торгівля продовжує розвиватися. Зокрема, з допомогою “економічного безвізу”у 2022 р. наша країна експортувала в Європейський Союз товарів на суму 27,9 млрд дол., що на 4,1% більше, ніж у 2021 р. Загалом 63,2% українського експорту припадає саме на ЄС”, – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Своєю чергою виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс висловив вдячність членам ЄС за продовження безмитного імпорту українських товарів до Європи, оскільки ці заходи стали важливим елементом підтримки української економіки шляхом забезпечення доступу до європейського ринку.
“Ці заходи виконують значну роль у зміцненні економічних зв'язків між ЄС та Україною”, - підкреслив він.
В ЄС підкреслили, що таким чином демонструють свою непохитну політичну та економічну підтримку України на тлі війни з РФ. Ці заходи, як очікують в Європейській Раді, допоможуть Києву зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і підтримувати економіку в умовах воєнного стану.
“Неспровокована та невиправдана загарбницька війна Росії проти України мала руйнівний вплив на економіку країни. Оновлені автономні торговельні заходи однозначно підтримають Україну і водночас вони нададуть ЄС можливість захистити, якщо необхідно, внутрішній ринок від значного збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів”, - прокоментував міністр міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Йохан Форсселл.
Водночас зберігається заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.
Нагадаємо, сусіди України через бунт місцевих фермерів вирішили заборонити ввезення та транзит українського зерна та десятків інших видів сільгосппродукції. Після тривалих перемовин з Єврокомісією було знайдено компромісне рішення. Враховуючи інтереси фермерів східних країн ЄС, Єврокомісія залишила в силі тимчасову заборону п’яти продуктів з нашої країни, але через це рішення країни, які запровадили односторонні обмеження, скасували свої заборони - окрім Угорщини та дозволили транзит територією їх країн.
Строк дії тимчасової заборони поки що невідомий. Конкретні терміни чинності цих тимчасових обмежень сторони будуть узгоджувати після 5-го червня.
Попри те, що заборона нашої агропродукції до східних країн ЄС має тимчасовий характер, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що є вірогідність, що наші сусіди не розблокують експорт зерна з України ще довгий час.
У НБУ вже підрахували скільки коштуватиме Україні ця заборона. Йдеться про 270 млн дол. на місяць.
Росія пропонує шукати альтернативу “зерновому коридору”
В середині травня Україна, Росія, Туреччина та Організація Об'єднаних Націй домовились про продовження “зернової угоди” для експорту української продукції. Однак, невдовзі Міністерство інфраструктури України заявило про те, що Росія продовжує блокувати цю угоду. Особливо РФ не пропускає судна в порт “Південний”.
Згідно з оцінками, близько 1,5 млн тонн агропродукції, призначеної для 10 країн світу, залишається заблокованими на території одеського порту “Южний”.
Блокуючи угоду Росія намагається виторгувати преференції для себе. Йдеться зокрема про вирішення “системних проблем”, які блокують російський експорт сільськогосподарських товарів та аміаку.
Через це Міністерство закордонних справ РФ вкотре вдалося до шантажу та пригрозило зривом “зернової угоди”.
“Якщо аміак через порт Південний не йде, є інші порти, які поки що працюють за нашого сприяння на вивезення українського зерна. Якщо “Россільгоспбанк” не буде під'єднано до SWIFT і не буде прогресу у виконанні інших системних проблем, що блокують наш сільгоспекспорт, то чорноморській ініціативі також доведеться підшукувати альтернативи”, - йдеться в повідомленні.
Водночас у МЗС РФ назвали “альтернативою” наземні “коридори солідарності”, якими “в чималому обсязі вивозять українську продукцію, щоправда, зі значно більшими внутрішніми і зовнішніми витратами”.
“Росія чудово знає про проблеми, які створили східні країни ЄС та про їх відмову від закупівлі п’яти сільгосптоварів з України. Знаючи, що в України виникли проблеми із наземним коридором, вони шантажують блокуванням морського”, - каже Охрименко.
В НБУ підрахували, скільки Україна втратить грошей, якщо Росія продовжить блокувати роботу “зернового коридору”. Сума складає 290 млн дол. на місяць.
Вихід для аграрної галузі є
Через блокування морського шляху РФ та відмову країн-сусідів України від п’яти товарів нашої агропродукції, держава, за підрахунками НБУ може втратити 800 млн дол. на місяць.
Аграрній галузі потрібно вже зараз шукати вихід із ситуації, що склалася.
Експерти вбачають його у тому аби перероблювати продукцію сільського господарства самостійно.
“Україні потрібно формувати модерну промислову політику, переформатовуючи експорт з постачань великих фізичних обсягів сировини та напівфабрикатів на постачання товарів з великою доданою вартістю”, - каже Олексій Кущ, аналітик компанії “Об’єднана Україна”.
Заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський теж вважає, що проблему зі збутом української агропродукції потрібно вирішувати через розвиток внутрішньої переробної промисловості.
“Це може бути борошно, біоетанол, спирт, готові продукти харчування, корми для тварин, амінокислоти і купа інших товарів, які можуть вироблятися із зернових”, - каже він.
Вікторія Хаджирадєва