Наша країна хоче аби в ЄС провели дослідження щодо заборон на ввезення деяких товарів з України згідно з європейськими правилами.
В Україні кажуть, що країни, яким дозволили тимчасово відмовитись від українського збіжжя непогано на ньому заробили. Через це пропонують переглянути заборону на ввезення нашого зерна.
Відстоювати свою позицію
Україна вважає, що рішення ЄС запровадити заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції до п'яти країн ЄС не є вірним. Тому пропонує шукати ринкові рішення розв’язання цієї проблеми.
“Ми зустрілися з багатьма міністрами та представниками Єврокомісії. Ми виклали нашу позицію щодо заборони імпорту української сільськогосподарської продукції після 5 червня. Ми проти цього, це не добрий шлях”, - розповів Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України.
Також міністр підкреслив, що введені обмежувальні заходи мають бути скасовані, й стійкі рішення мають бути знайдені в консультаціях за участю України.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що Україна потребує збереження експортної активності країни. На цьому фоні нашій країні треба бути готовою прийняти будь-які ринкові умови щодо експорту зерна, які будуть прийнятними для європейських країн. Обговорюючи ринкові умови, ми можемо говорити про мінімальну ціну, яку приймуть імпортери і яка не зашкодить європейським аграріям. Зговірливість, адаптивність та лояльність до будь-яких умов – це наш ключ для отримання дозволу на ввезення зерна, що дозволить стимулювати економічну активність українських аграріїв та поповнювати наш бюджет. Інше питання, що Україна, на думку аграріїв ЄС, завдала їм незручностей, які призвели до недоотримання прибутку у 2022 р. Через це ми виявилися небажаними торговими партнерами у 2023 р. Це може залишити негативний слід у пам'яті бізнесменів та ускладнити досягнення домовленостей.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що найкраще ринкове рішення для України полягає у тому, аби зняти усі заборони на експорт українського зерна, але ЄС проти. Біда в тому, що іноді створюється відчуття, що ЄС лише на словах “любить” Україну, але не хоче, щоб вона була сильною та багатою. Блокада експорту українського зерна ще раз показує, що ЄС не чекає на нас із розкритими обіймами. Там бажають, щоб Україна продавала зерно в Азію, а за валюту купувала продукти харчування у них. А коли Україна хоче продавати свої продукти до ЄС, вони проти. Для ЄС - це не питання політики, це суто економічне питання, пов’язане з бажанням збільшити прибуток. Конкурентів ніхто не любить. Кожен торговий партнер шукає економічну вигоду для себе і прагне відстоювати свої інтереси. Перед тим, як буде укладено угоду про вступ до ЄС, необхідно чітко прописати свої інтереси та намагатися їх відстояти. Інакше буде як із Угорщиною та іншими країнами Східної Європи, які не змогли цього зробити, внаслідок чого їх економічні інтереси всередині ЄС обмежені.
Про те саме задумуються у владі. Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль каже, що в Україні вже формується переговорна позиція, яка визначить сильні сторони, межі компромісів та те, як вступ до ЄС вплине на окремі сектори економіки та держави загалом. “Будуть сформовані команди переговорників з української сторони, які фахово зможуть обговорити деталі в різних сферах. Це стане підставою для відкриття офіційних перемовин про вступ” - каже він.
Тож Україна планує не просто приєднатися до ЄС, а зробити це на вигідних для себе умовах.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина каже, що коли ми почнемо перемовини, це буде складний процес. Складним він буде через те, що буде базуватися на відстоюванні національних інтересів.
Вона зауважила, що коли почнуться перемовини про приєднання, ЄС запропонує типові умови. Проте Україна не має погоджуватись на такі умови, нам треба відстоювати свої національні інтереси.
Експерти вважають таку позицію України вірною.
“Нам потрібно буде наполягати на конкурентоспроможності нашої країни та галузевій рівноправності. Це ті умови, за яких не можна буде занапастити окремі економічні галузі та взагалі завадити розвитку нашої країни. Україні потрібно буде відстоювати наші зовнішні торгові умови, щоб не вийшло як з деякими країнами членами ЄС, які з економічно впевнених аграрних країн перетворилися на регіони, що бідують”, - каже Орищак.
Українське зерно збагатило європейців
Країни, які відмовились від нашого зерна на ньому добре заробили
Саме через це Сольський пропонує перед прийняттям остаточних рішень про заборону постачань провести дослідження згідно з європейськими правилами.
“Ми абсолютно готові до таких досліджень, і ми просимо ЄС діяти за правилами, які ЄС встановив”, - наголосив він.
На думку міністра країни, які відмовились від нашого зерна даремно це зробили. Бо насправді вони лише вигравали від закупівлі у нас збіжжя.
За словами Сольського, прикордонні країни, які заборонили ввезення української сільськогосподарської продукції, у 2022 р. зміцнили свій експортний потенціал, наростили внутрішню переробку та підвищили конкурентоспроможність тваринницького комплексу за рахунок імпорту з України.
У якості конкретного прикладу він привів Польщу
За його словами, Польща збільшила свій експорт більш ніж на чверть, досягши рекордної позначки - 47,5 млрд євро. Виробництво м’яса птиці, зокрема завдяки українському зерну, збільшилося на 7,5%.
“Польща разом з іншими країнами Східної Європи, де введені обмеження, імпортувала аграрної продукції (сільськогосподарської та харчової) з України на 7 млрд. євро. Згідно з експертними оцінками, з цього обсягу приблизно 3,5 млрд євро склали зернові та олійні, які після перевантаження були експортовані до інших країн. Якщо ми подивимось на експорт виключно зернових та олійних, то там 80% частка українського транзиту. Водночас експорт агропродукції з цих п’яти країн зріс на 18 млрд євро. за 2022 р.”, - каже Сольський.
Україна втрачає гроші
Відмова п’яти країн ЄС від деяких товарів з України, а також блокування РФ зернового коридору призводить до того, що наша країна недоотримує кошти в бюджет.
Сольський відзначив, що у порівнянні з минулим, цього року очікується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України - до 46 млн т за рік. Відтак Україна зможе експортувати менше зерна, ніж торік, на 40%.
В НБУ теж зробили прогноз, щодо втрат України. Тм кажуть, що ситуація що склалася погіршить перспективи експорту сільськогосподарської продукції та зменшить валютні надходження. У регулятора навіть підрахували скільки саме ризикує втратити Україна. Йдеться про 270 млн дол. на місяць – у разі продовження заборони експорту продовольства в сусідні країни, 290 млн дол. на місяць – у разі блокування “зернового коридору” та 800 млн дол. на місяць – у разі одночасної дії обох обмежень з урахуванням часткової переорієнтації на альтернативні шляхи постачань.
Водночас Орищак вважає, що оцінка недостачі українського бюджету через відсутність експортної зернової активності не буде репрезентативною через відсутність чесної статистики у період війни.
Вікторія Хаджирадєва