Майже щодня Росія атакує Україну іранськими дронами типу Шахед. Незабаром їх може стати більше: РФ будує в Татарстані завод по виробництву БПЛА.
Що відомо про завод
Чутки про те, що росіяни та іранці будують завод з виробництва БПЛА на території Росії, ширяться з початку 2023 року. В березні дослідницька організація James Foundation оцінила стратегічні наслідки такого проєкту. Вже тоді розкривалося місце, де планується побудувати завод. Це місто Єлабуга в Татарстані. Експерти дійшли висновку, що росіяни випускатимуть близько 6000 літальних апаратів на рік.
"Виробництво відкриє росіянам доступ до великої кількості дронів-камікадзе та дозволить посилити тиск на українські системи ППО та інші військові структури. Це набагато швидше і надійніше, ніж доставка БПЛА з Ірану з огляду на санкції та складності логістики. Крім того, Росії буде простіше отримувати запчастини та ремонтувати зламані БПЛА, маючи таку технічну базу. Ймовірно, спочатку на заводі збиратимуть дрони Shahed-131 і Shahed-136, які вже використовує російська армія, але в майбутньому виробництво розшириться модифікаціями або іншими моделями, що мають більшу швидкість і дальність польоту", - пише Фокус с посиланням на публікацію.
Аналітики не виключають, що незабаром російський завод зможе випускати крім дронів ще й ракети. До того ж підприємство розширить і так розгалужену промислову мережу Ірану, що включає заводи в Таджикистані, Сирії та Венесуелі, і відкриє нові канали поставок через Росію.
"Створення спільного підприємства з виробництва безпілотників значно зміцнить відносини між Росією та Іраном у сфері оборони, що може призвести до повноцінного партнерства. Крім того, поява іранського заводу в РФ призведе до появи великих військових комплексів у безпосередній близькості від країн НАТО і створить велику небезпеку для східного флангу Альянсу, як і доступ росіян до більш далекобійних безпілотників, ніж Шахед. Наприклад, Росія може передати Ірану передові західні системи озброєння, захоплені на території України, що у довгостроковій перспективі може позбавити НАТО технологічної переваги", - доходять до висновку аналітики.
Тоді ж ситуацію аналізували експерти з DefenseExpress. Вони зазначили, що в разі, якщо в Росії з’явиться нове виробництво Шахедів, то це зокрема поставить проблему, що потрібніше Україні для боротьби з новим викликом – збільшення в рази щільності засобів ППО малої дальності, чи ж нарешті передача далекобійної зброї від Заходу.
Підтвердження того, що іранці та росіяни продовжують будівництво заводу, надійшло нещодавно з Білого дому. Координатор Ради з нацбезпеки США при Білому домі Джон Кірбі зазначив, що Іран надає Росії матеріали, які необхідні для побудови заводу з виробництва вбивчих БПЛА.
"В останні тижні Росія використовувала іранські БПЛА для завдання ударів по Києву і тероризування українського населення. І військове партнерство Росії та Ірану, схоже, поглиблюється. Ми також стурбовані тим, що Росія працює з Іраном над виробництвом іранських БПЛА на території Росії", - заявив Кірбі.
За його словами, США мають інформацію про доставку з Ірану до Росії обладнання для будівництва заводу з виробництва БПЛА. Він може бути введений в експлуатацію до кінця наступного року.
Він підтвердив вже відому інформацію про те, що завод хочуть збудувати на території Республіки Татарстан.
Натомість Росія пропонує Ірану безпрецедентну співпрацю в галузі оборони, включаючи ракети, електроніку та протиповітряну оборону, додав Кірбі.
"Це повномасштабне оборонне партнерство, яке шкодить Україні, сусідам Ірану та міжнародній спільноті. Ми продовжуємо використовувати всі інструменти для викриття та припинення цієї діяльності, у тому числі шляхом інформування громадськості, і ми готові зробити ще більше", - зазначив чиновник Білого дому.
Наслідки для України
Військовий аналітик Денис Попович зазначає, що окупанти вже налагодили виробництво великої кількості БПЛА Ланцет. Вони становлять величезну загрозу для буксированих гармат та комплексів ППО.
"За далекобійністю західна артилерія перестрілює радянську. Завдяки Ланцетам, які мають дальність дії 40 кілометрів, ця перевага нівелюється. Тому це проблема. Як ця проблема розв'язується? Зокрема, ми могли бачити, що маскувальними сітками закриваються польові гармати", – зауважив він в коментарі 24 каналу.
Щодо заводу по виробництву Шахедів, то Попович назвав головні ризики для України.
"Навіть ті поставки, які зараз організовані, дозволяють їм чи не кожного дня випускати їх по території України. Якщо виробництво буде налагоджене, то тоді буде ще складніше. Вся надія на артилерійську ППО, яка зможе збивати ці дрони без використання дороговартісних ракет", – вважає військовий аналітик.
І дійсно: для збиття дрону, який коштує від 20 000 до 50 000 доларів, Україна вимушена використовувати ракети для ППО, вартістю в сотні тисяч доларів. Проте, як зазначає речник ПС України Юрій Ігнат, хоч і шкода використовувати зенітні керовані ракети на баражуючий боєприпас, існує величезна загроза, яку несе цей безпілотник, коли він потрапляє туди, куди потрібно. А, на жаль, летять вони точно.
"Не завжди, але потрібно сказати, що це високоточна зброя, як і крилаті ракети. Тому потрібно відпрацьовувати доступними засобами", - каже Ігнат в коментарі FREEДОМ.
Ворог застосовує БПЛА уночі, коли немає візуальної прив’язки до цілі. Є тільки звук, радіолокаційна прив’язка. Тому потрібно застосовувати те, що застосовують в Повітряних силах.
"Безумовно, будуть витрачатися ракети старого радянського зразка, це Бук-М1, С-300, С-125, також ППО Сухопутних військ, такі як Оса та інші. Також застосовується і західна техніка для відпрацювання по Шахедах. Це і Crotale, і Gepard. Також може бути NASAMS і IRIS-T", - каже Ігнат.
Чим відповість Україна
Головне питання: чи буде Україна спроможна збивати велику кількість дронів. Вже зараз посилюється система ППО. Нещодавно командувач Об’єднаних Сил ЗС України генерал-лейтенант Сергій Наєв розповів, що захисники України отримали чеські зенітні установки Viktor.
"Чеська зенітна установка, яку передано Збройним силам України для підвищення ефективності системи ППО, зокрема, для боротьби з безпілотними літальними апаратами типу Shahed. Ця установка має коліматорний приціл, для роботи вночі має тепловізор та лазерний цілевказівник. Все це в комплексі з гарною технічною основою дає нам впевненість у тому, що ворожі цілі при входженні у північну операційну зону, будуть уражені за допомогою таких установок", – зазначив Наєв.
Командувач Об'єднаних Сил ЗСУ також зауважив, що зенітні комплекси "Viktor" прості в обслуговуванні та маневрені. Їх легко приховати на вогневій позиції, а темп стрільби близько 600 пострілів на хвилину дозволяє надійно вражати повітряні цілі на великих відстанях. Завдяки високій якості виготовлення і кращому функціоналу, вони на голову перевершують радянські аналоги.
"Установка досить ергономічна і легко керується під час ведення вогню. Звісно, аби вразити повітряну ціль, необхідно вводити поправки і професійно коригувати вогонь. Тому зараз і відбувається процес всебічної підготовки екіпажів та номерів обслуг цих установок. Командири мають великий бойовий досвід і ретельно готують особовий склад, який невдовзі заступить на бойове чергування з захисту українського повітряного простору. Впевнений, велика кількість цілей буде збита саме цими підрозділами, – наголосив Наєв.
А ось щодо власних дронів, то тут в України є проблеми. Ще в грудні 2022 року повідомлялось, нібито в нашій країні створили свій аналог Шахедів, який проходить випробування. Про українські дрони в ефірі Еспресо розповів військовий експерт Олександр Коваленко. В кінці квітня він казав, що Україна має зразок безпілотника, який є аналогом іранських дронів Shahed-136\131, який проходить випробування.
Але поки що в Україні є проблеми з виробництвом дронів.Вітчизняні безпілотники, які стоять зараз на озброєнні ЗСУ – результат роботи приватних компаній, це малогабаритні дрони (довжина – трохи більше метра, гарантований радіус дії – 100 км) для розвідки та коригування артилерійського вогню, пишуть аналітики Главкому. Зокрема, це Фурія виробництва компанії Атлон Авіа та Лелека-100 від компанії DeViRo. Проте українські розвідувальні БПЛА виробляються у малій кількості.
"Одна з причин такого обмеженого виробництва – нестача виробничих потужностей. Дрони збираються, образно кажучи, на колінах у гаражі. А для серійного випуску навіть найдешевших апаратів потрібні сучасні виробничі лінії", - пишуть аналітики.
Крім того, через дорогі іноземні компоненти вітчизняні дрони дорожчі за імпортні.
Втім, CNN зазначає, що в Україні все ж нарощують виробництво власних ударних безпілотників. Як пише видання, нещодавні атаки на російські нафтопереробні заводи та інші об’єкти свідчать про те, що Україна розробляє моделі безпілотних літальних апаратів, які можуть проникнути глибоко на територію Росії.
Валерія Шипуля