Скільки втратить Україна, якщо заборону пролонгують, які ще є ринки збуту нашої продукції та чи розв’яже питання вступ до ЄС.
П’ять країн, які є сусідами України – Угорщина, Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина хочуть, щоб Єврокомісія продовжила заборону на імпорт українського зерна та іншої сільгосппродукції. Наскільки є вірогідним пролонгування обмежень та чим це загрожує Україні?
Не лише зерно, а й інші товари
Термін обмеження на імпорт українського зерна сплив 15 вересня. Країни східної Європи хочуть аби він був подовжений.
“Що стосується обмеження імпорту, Угорщина поділяє позицію Болгарії, Польщі, Румунії та Словаччини, яка полягає в тому, що Єврокомісія повинна продовжити заборону на імпорт української сільгосппродукції навіть після 15 вересня, оскільки це єдиний спосіб захистити інтереси європейських фермерів”, – сказав угорський міністр сільського господарства Іштван Надь.
Нагадаємо, раніше Угорщина закликала Єврокомісію продовжити обмеження на постачання української агропродукції до ЄС до кінця 2023 р., але скоротити їх до двох позицій: соняшнику і кукурудзи.
Цікаво, що Румунія дотримується ще більш жорсткої позиції. Ця країна до списку заборон на імпорт з України пропонує додати мед, м'ясо, а також продукти інші продукти. Так само, як Угорщина, Румунія хоче просити Єврокомісію продовжити обмеження на імпорт зерна з України до кінця поточного року.
“Ми будемо просити про продовження до 31 грудня. Крім ріпаку, пшениці, кукурудзи, соняшнику, я спробую додати до 10 продуктів”, – заявив виконувач обов'язків міністра з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін Барбу.
ЄС - конкурент України по продажу зерна
Одного разу заборона на імпорт української сільгосппродукції вже була продовжена. Тож історія може повторитися.
За словами Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) причина, через яку заборона на постачання була продовжена (раніше вона діяла з 2 травня по 5 червня 2023 р.) полягає в перенасиченні ринків цих п'яти країн українськими, дешевими сільгосптоварами. Для європейських споживачів це начебто хороша новина, але для сільгоспвиробників сусідніх з Україною країн ЄС це величезна проблема.
Через війну з Росією частка постачання українських сільгосптоварів морем різко скоротилася і на західний напрямок за допомогою автомобільного та залізничного транспорту лягло навантаження, на яке воно ніяк не було розраховане. Морський транспорт найдешевший, тому на ньому робився акцент.
Постачання українських сільгосптоварів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину після початку війни з Росією збільшилося більш ніж у 10 разів (близько 65% від усього сільськогосподарського експорту України). У результаті ми отримали хаотичну ситуацію, в якій недостатня організованість та пропускна спроможність європейської логістики призвела до перенасичення сільгосптоварами прилеглих східноєвропейських країн та вилилася в невдоволення місцевих фермерів, а також їхні гострі претензії до політиків.
Щодо того, чи буде продовжено заборону, то думки українських експертів різні.
Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що для Європи - це бізнес.
“Навіть, якщо зараз не подовжать заборону на ввезення українського зерна та інших наших сільгосптоварів, то це можуть зробити пізніше. ЄС наш конкурент на цьому ринку”, - каже він.
За його словами, конкурентів ніхто не любить. Кожен торговий партнер шукає економічну вигоду для себе і прагне відстоювати свої інтереси.
“Навіть якщо Україна стане членом ЄС, то можна знайти спосіб зробити ембарго на нашу сільгосппродукцію”, - каже Охрименко.
Тому експерт радить перед тим, як укладати угоду з ЄС про вступ прописати свої інтереси та намагатися їх відстояти. Інакше буде як деякими країнами Східної Європи, які не змогли цього зробити, внаслідок чого їх економічні інтереси всередині ЄС обмежені.
На думку експерта, нам потрібний ринок Китаю та Індії для продажу нашого зерна.
Своєю чергою Орищак каже, що якщо “зернову угоду” терміново не поновити, то обсяг поставок сільгосппродукції з України через західний сухопутний напрямок має різко збільшитися, що, очевидно, вже технічно неможливо зробити. Тож східноєвропейські країни з високою ймовірністю наполягатимуть на продовженні заборони постачання сільгосптоварів з України, як мінімум до кінця 2023 р.
Тому західні партнери просто зобов'язані активізуватися, щоб, по-перше, на період переговорів щодо відновлення “зернової угоди” забезпечити субсидії на логістику для перенаправлення поставок українських сільгосптоварів (особливо якщо переговори затягнуться) до ЄС і надалі. А по-друге, вплинути на Росію так, щоб експорт морем з України, як мінімум, не скорочувався.
Скільки втрачає Україна через заборону?
Втрати України від проблем з експортом зерна сухопутними маршрутами через Східну Європу вже склали щонайменше 400 млн дол.
В НБУ ще не підрахували можливих збитків на третій та четвертий квартал.
“На третій-четвертий квартал цього року ми додаткових втрат не закладали. Однак ми прекрасно розуміємо, що є певні ризики, пов'язані як з можливістю пролонгації цих санкцій сусідніми країнами, так і з ще більшими ускладненнями роботи зернового коридору”, - сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Враховуючи, що на другий квартал НБУ закладав у макропрогноз перебої з сухопутним експортом і прибуток від експорту нашої агропродукції був знижений на 200 млн дол., у третьому та четвертому кварталі можна очікувати зниження на приблизну таку ж суму.
Водночас треба враховувати, що попередня оцінка та реальні втрати від заборони експорту в сусідні країни можуть відрізнятися і реальні втрати можуть будуть більшими. Проте в НБУ очікують, що експортери швидко переорієнтують поставки на інші країни.
З іншого боку є й інші підрахунки. Орищак каже, що зараз ситуація звичайно краща ніж у першій половині 2022 р., насамперед завдяки перенесенню значної частини поставок через сухопутні транспортні канали ЄС. Проте втрати України все одно будуть величезними та обчислюватимуться мільярдами доларів.
На думку експерта щодо потенційних втрат України від одночасного продовження заборони на постачання сільгосптоварів до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини та скасування “зернової угоди”, то вони можуть досягати астрономічних для країни значень. За підрахунками KSE агроцентру в період з лютого по серпень 2022 р., тобто за 6-7 міс., коли порти України були закриті, країна втратила близько 15 млрд дол.
Експерт вважає, що простих способів вирішити кризову ситуацію немає. На його думку, потрібно або нарощувати обсяги постачань морем, або розширювати логістику сухопутних поставок з України до ЄС. На розширення логістики потрібен час і великі інвестиції, але з урахуванням дорожнечі автомобільного та залізничного транспорту, бажаючих небагато. Тому найпростішим і найефективнішим рішенням є нарощування морських поставок, до чого треба схилити Росію, яка торпедувала “зернову угоду”, що діяла до 17 липня.
Вікторія Хаджирадєва