Чого добивається Росія виходом із “зернової угоди” та атаками на портову інфраструктуру України та як її зупинити.
Росія виходом із “зернової угоди” підвищує ставки у грі. Вона хоче не лише домогтися, щоб враховували її інтереси, а й прагне зайняти місце України у постачанні зерна до країн Азії та Африки. Чи вдасться її задум?
Замінити Україну
Після виходу із “зернової угоди” Росія вдалася до серії обстрілів об'єктів, задіяних в експорті українського зерна в Одеській та Миколаївській областях, а також атакувала інфраструктуру Дунайських портів.
Експортний маршрут через дунайські порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ набув важливого значення після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення, і Україні вдалося значно збільшити обсяг вантажів, що перевозяться цим маршрутом. Водночас, як пише The Guardian, він може замінити щонайбільше 50 % пропускної спроможності морських портів.
На думку експертів Росія вчиняє ці атаки аби врахували її інтереси.
Так Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що РФ так і не домоглась жодної зі своїх цілей під час існування “зернового коридору”. Відновлення постачання добрив такі не сталося, Россільгоспбанк так і не був підключений до SWIFT. Тож країна-агресор вирішила “підняти ставки”.
Але наразі метою Росії є не лише врахування озвучених нею вимог, але бажання перетягнути на себе роль головного експортера зерна до країн Азії та Африки, по суті вона хоче зайняти місце, яке зараз належить Україні.
“Руйнування української інфраструктури, яка забезпечила роботу “зернового коридору”, має зробити світ залежним від російського зерна, його логістики та можливостей. План полягає в тому, щоб поставити світ на коліна і зробити Росію унікальним світовим постачальником зерна”, - заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
Він також сказав, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря.
“Через акт залякування Москва намагається попередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору”, - каже він.
Moscow Times пише, що після виходу із “зернової угоди” Росія почала нещадно руйнувати експортну інфраструктуру України, а Володимир Путін прямо запропонував замінити українське зерно на світовому ринку російським. Дії Росії свідчать про те, що вона просто хоче позбутися конкурента.
Знищуючи українські порти на Дунаї, Кремль хоче перекрити останній маршрут експорту зерна з України і таким чином позбутися конкуренції як експортера.
Ще однією метою РФ є посилення продовольчої кризи.
“Метою Росії є провокування подальшої глобальної продовольчої кризи, експорт власного зерна без жодних перешкод і отримання від цього вигоди. Вони хочуть заробити якомога більше грошей”, – сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
За його словами, проблема цієї стратегії у тому, що платити за неї доведеться народам України і Африки. Тому що наше зерно не експортується, нашу інфраструктуру руйнують, а звичайні люди по всій Африці повинні будуть платити більше за хліб та іншу їжу через зростання цін на продовольство.
“А Росія набиватиме свої кишені грошима для фінансування військової машини коштом Африки. Це те, що відбувається”, – додав Кулеба.
Варіанти виходу із ситуації
До того, як РФ вдалася до атак на Дунайські порти, експерти називали їх альтернативним шляхом експорту української сільгоспродукції. Водночас зараз вони так само небезпечні, як і Чорноморські протоки. Ще одним варіантом залишався сухопутний шлях через східні країни ЄС. Але і тут є камінь спотикання. Як відомо, п’ять країн-сусідів України (Угорщина, Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина) просять Єврокомісію продовжити заборону на імпорт українського зерна та іншої сільгосппродукції, термін дії якого сплив 15 вересня до кінця року.
Тож варіантів зараз два: або поновити угоду з Росією, або відновити судноплавство без Росії.
Поновити угоду може допомогти Туреччина. Орищак, каже, що прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган планує переконати Путіна повернутися до “зернової угоди” на особистій зустрічі в серпні.
“Очікувати на можливе відновлення постачань у рамках “зернового коридору” можна не раніше серпня, а можливо й вересня, бо точної дати зустрічі Ердогана та Путіна немає”, - каже експерт.
Водночас, на думку Олександра Охрименко, є загроза того, що Туреччина та Китай можуть домовитись пропускати російські кораблі, а українські ні. Ось це буде сильний удар по експорту нашого зерна. Взагалі для нас втрата ринку зерна – це дуже болісний удар по економіці країни. А тут ще східні країни ЄС не дозволяють продавати зерно у себе.
Другий варіант, як було сказано вище - відновити судноплавство без Росії.
Для цього треба аби українські зерновози конвоювали або суда НАТО, або Туреччини.
Кораблі ВМС США мають конвоювати морські зерновози на території Чорного Моря і за необхідності атакувати російські військові кораблі, заявив адмірал США у відставці Джеймс Ставрідіс.
“НАТО і США могли супроводжувати морські зерновози, і у них достатньо можливостей, щоб зробити це, використовуючи сили трьох великих країн НАТО на Чорному морі”,- зазначив він.
Водночас високопосадовці США кажуть, що на це не підуть.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США у Білому домі Джон Кірбі заявив, що США не розглядають можливість організувати військову блокаду в Чорному морі на тлі оголошення влади РФ про відмову в пролонгації “зернової угоди”.
ВМС Туреччини теж міг би конвоювати українські зерновози.
Орищак каже, що виходом із ситуації може стати конвоювання судів “зернового коридору” ВМС Туреччини, такого захисту було б достатньо, щоб страховики та бізнес продовжили свою діяльність. Однак, навряд чи Туреччина піде на такий крок. Ризикувати вступом у бойові дії з Росією вона не захоче.
Також у ситуацію може втрутитись Китай.
“Головне аби продовжувались українські постачання до Китаю. Шантаж Росії не вдасться, якщо ця країна змусить Росію поступитися. Але навряд чи захоче Китай це робити, враховуючи його дружні стосунки з РФ”, - каже експерт.
Ще одним непоганим варіантом є каботажні перевезення товарів від українських портів вздовж західного узбережжя Чорного моря. Хоча це і довше зате в акваторії країн НАТО загроза для судів буде меншою. Залишається лише питання безпеки суден біля українського узбережжя.
А найкращим варіантом розблокування Чорного моря є звільнення Криму.
На думку Охрименко наразі на ринку зерна для України склалася критична ситуація і її терміново треба вирішувати. Найкращий варіант, це початок потужного наступу української армії та звільнення Криму, тоді проблема з експортом зерна одразу б вирішилася.
Також можна інвестувати у нові переробні потужності для збільшення доданої вартості українських агропродуктів залежно від тенденцій на світових ринках та транспортних витрат. Це не лише зміцнить стратегічні виробництва (такі як продукти харчування, корми, біопаливо, біоматеріали) та допоможе стабілізувати сільськогосподарські ринки, а й забезпечить довгострокову підтримку української економіки.
Вікторія Хаджирадєва